XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Фаст О.Л. РОЛЬ РЕФЛЕКСИВНО-ЕМПАТІЙНОГО СЕРЕДОВИЩА У ФОРМУВАННІ ПРОФЕСІЙНОЇ САМОЕФЕКТИВНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

Фаст Ольга Леонідівна

аспірантка ВНУ імені Лесі Українки,

викладач Луцького педагогічного коледжу

РОЛЬ РЕФЛЕКСИВНО-ЕМПАТІЙНОГО СЕРЕДОВИЩА У ФОРМУВАННІ ПРОФЕСІЙНОЇ САМОЕФЕКТИВНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

Професійна самоефективність за своєю сутнісною характеристикою та компонентною структурою є складним інтегративним утворенням [6]. Поряд із емотивно-ціннісним та когнітивно-діяльнісним компонентом своє специфічне значення у системному розвитку професійної самоефективності відіграє і рефлексивний компонент. Адже професійна самоефективність майбутнього педагога тісно пов'язана з такими характеристиками його особистості як самооцінка (особистісна і професійна), самоставлення, самоповага, аутосимпатія та ін.  Водночас, розглядаючи педагогічний аспект професійної самоефективності, варто відмітити, що продуктивна професійна праця учителя початкових класів передбачає адекватну самооцінку ним своєї професійної діяльності, тобто педагогічну рефлексію.

На важливості формування адекватної самооцінки майбутніх спеціалістів наголошує відомий психолог Р. Бернс, який на основі узагальнення низки досліджень робить висновок, що авторитарні тенденції у спілкуванні часто виявляються властивими невпевненим у собі педагогам із негативною самооцінкою, які відчуваючи особистісну неадекватність, тривожність і незахищеність, ідентифікуються з авторитарними ролями, що проявляється як у надмірній жорстокості і владності, так і бажанні за будь-яку ціну утвердитись в очах учнів. І навпаки, учитель з високою, позитивною самооцінкою, стійкою вірою у власні здібності, «почуваючи себе в класі впевнено, не відчуває необхідності у психологічному захисті... легко прийме певну обмеженість своїх можливостей, а також можливостей учнів... зможе бути доброзичливим і в той же час у потрібних випадках вдаватись до виправданої критики» [1, с. 310].

Г. Бізяєва (на основі досліджень Ю. Кулюткіна, Г. Сухобської) визначає професійну рефлексію вчителя як здатність відображати «внутрішню картину світу» учня.  Це також здатність займати дослідницьку, засновану на рефлексивних властивостях свідомості, позицію щодо своєї практичної діяльності та до самого себе як її суб'єкта, що може слугувати критерієм у визначенні професіоналізму вчителя. Рефлексія вчителя, на думку вченої, - це його вміння аналізу, осмислення та конструювання ціннісної основи своєї діяльності, заснованої на відображенні себе як суб'єкта діяльності, особистості та індивідуальності в системі суспільних відносин [2].

У контексті підготовки студентів до здійснення навчально-виховного процесу за особисто зорієнтованою моделлю важливо сформувати у майбутніх вчителів бажання і уміння орієнтуватися у власній майбутній професійній діяльності на особистість школяра - на його можливе сприйняття змісту педагогічної діяльності та самого педагога, на його ставлення, навіть у випадку, коли відсутній реальний зворотній зв'язок про те, як він засвоює зміст навчання, бачить особистість вчителя і себе в цьому процесі. Звідси необхідність розвитку в майбутнього вчителя початкових класів рефлексивності мислення. Під рефлексією розуміємо, з однієї сторони, здатність особистості аналізувати власні думки, почуття, наміри, з іншої - здатність прогнозувати думки, почуття, наміри інших людей стосовно себе або інших осіб. Наприклад, рефлексія, що виникає у якості усвідомлення чи прогнозування учителем того, яким його сприймають та оцінюють учні в конкретній ситуації або в цілому, дозволяє педагогу здійснювати корекцію своєї професійної поведінки  в ході педагогічного спілкування, перебудовувати зміст і т.д.

Самоефективному у професійній діяльності педагогу необхідно уміти займати рефлексивну позицію, тобто бути здатним дивитись на себе і свою діяльність ніби зі сторони, очима учнів. Займаючи рефлексивну позицію, учитель створює мислиннєвий зворотній зв'язок з учнями, що суттєво підвищує адекватність педагогічного спілкування, що в свою чергу позитивно впливає на його професійну майстерність, а відтак і професійну самоефективність.

В.Желанова у структурі професійної компетентності вчителя початкових класів виокремлює такі компоненти, як базові особистісні та професійно значущі якості, суб'єктну компетентність, професійно-діяльнісну компетентність. При цьому наскрізною інтегруючою складовою, що об'єднує і пронизує всі компоненти професійної компетентності вчителя, на думку авторки, є рефлексивна компетентність. [3, с. 132].

За О.Поліщук, рефлексивна компетентність визначається як професійна якість особистості, що дозволяє найефективніше й адекватно здійснювати рефлексивні процеси, реалізацію рефлексивної здібності, що забезпечує процес розвитку і саморозвитку, сприяє творчому підходу до професійної діяльності, досягненню її максимальної ефективності й результативності. [3, с. 134].

Визнання ролі рефлексивної компетентності у розвитку професійної самоефективності майбутніх учителів початкових класів абсолютно виправдане, оскільки часто доводиться  стикатися з проблемою дефіциту даної професійної якості в студентів, що виражається у відсутності розуміння причин тих або інших педагогічних явищ, у перцептивній безграмотності, у стереотипізації стосунків із дітьми, у вторгненні у їх Я-простір, у не прогностичності професійної діяльності тощо.

Таким чином, для розвитку професійної самоефективності майбутніх учителів початкових класів важливо забезпечити умови для формування у майбутніх спеціалістів вміння тонко відчувати іншу людину, проникати в її емоційне переживання, тобто вміння емпатійної взаємодії.

Емпатія - збагнення емоційного стану, проникнення-вчування в переживання іншої людини. Як особливі форми емпатії виділяють: 1) співпереживання - переживання тих же емоційних станів, що переживає інший, через ототожнення з ним; 2) співчуття - переживання власних емоційних станів у зв'язку з почуттями іншого [5, с. 129]. 

Здатність самоналаштовуватися на емоційні імпульси, які випромінюють учні, - шлях до педагогічної майстерності. Без цього педагог ніколи не зможе оволодіти здатністю до емпатії. Учитель повинен виявляти співчуття, доброзичливість, велику уважність у спілкуванні з учнями. Але він не має права зупинятися на самому лише співчутті. Педагогу потрібно знати, що саме дитина відчуває, під час спілкування з ним, товаришами, наскільки комфортно вона почувається. Тому приходимо до висновку, що педагогічна рефлексія та емпатійність взаємодоповнюючі характеристики особистості професійно самоефективного педагога. Тому однією з  організаційно-педагогічних умов формування професійної самоефективності майбутніх учителів початкових класів є створення рефлексивно-емпатійного середовища у навчально-виховному процесі педагогічного коледжу.

Досліджуючи процес підготовки майбутніх учителів до професійної діяльності, З.Курлянд приділяє увагу необхідності формування у майбутнього вчителя образу гарного іншого. В основі цього, на думку вченої, повинні бути повага до особистості, усвідомлення її неповторності, гуманістичне і толерантне ставлення до дітей, оптимістичний погляд на можливості їхнього позитивного зростання [4]. Це твердження має принципове значення для нашого дослідження, оскільки саме повага до особистості студента, усвідомлення її неповторності, безумовно позитивне ставлення до студента і гуманістичний вплив на його особистісне зростання є необхідними умовами забезпечення сприятливої атмосфери для розвитку професійної самоефективності майбутніх учителів початкових класів. Центральне місце тут, на нашу думку,  посідає емпатійне ставлення викладачів, педагогів -наставників та кураторів до студентів, яке поєднує в собі такі особистісні якості, як чутливість, доброзичливість, чуйність, емоційну гнучкість. Адже розвиток емпатійності як ознаки професійної самоефективності майбутнього педагога можливий, на наш погляд, лише за умови емпатійного ставлення до студента його наставників, одногрупників, куратора. Тож у навчально-виховному процесі педагогічного коледжу викладацькому складу відводиться у цьому контексті важлива місія - забезпечити кращі зразки емпатійної поведінки в організації професійного становлення майбутніх учителів початкових класів.

Література:

•1.  Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание. - М.: Прогресс, 1986. - 420 с.

•2.  Бизяева А.А. Психология думающего учителя: педагогическая рефлексия / Анна Александровна Бизяева. - Псков: ПГПИ им. С.М. Кирова, 2004. - 216 с

•3.  Желанова В.В. Використання технологій формування рефлексивної компетентності в процесі професійної підготовки вчителя початкових класів // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Педагогіка і психологія: // Збірник наукових праць. -Випуск 27. - Вінниця: ТОВ фірма «Планер», 2009.- С. 132-136.

•4.  Курлянд З.Н. Професійна усталеність вчителя - основа його педагогічної майстерності: учбовий посібник/ З.Н. Курлянд. - Одеса: ПДПУ ім. К.Д. Ушинського, 1995. - 160 с.

•5. Шапар В.Б. Психологічний тлумачний словник.-Х.: Прапор, 2004. - 640 с.

6. Olga Fast. Factors of influences on self-efficacy of a teacher // Збірник тез доповідей ІX Міжнародної наукової конференції студентів та аспірантів "Соціологія у (пост)сучасності". - Х.: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2011. - С. 11-12.

e-mail: olga_fast.lutsk@mail.ru

 


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>