XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Федорець П.С., Картавцев С.О., Медведєва Н.В., Распопов В.Б. ВИВЧЕННЯ КОМП’ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Федорець Петро Семенович, директор Реабілітаційного центра Українського товариства сліпих (УТОС)

Картавцев Сергій Олександрович, викладач РЦ УТОС

Медведєва Наталія Володимирівна, викладач РЦ УТОС

Распопов Віктор Борисович, доцент, канд.фіз.-мат.наук, учений секретар Науково-навчального центра прикладної інформатики НАН України

  ВИВЧЕННЯ КОМП'ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В РЕАБІЛІТАЦІЙНОМУ ЦЕНТРІ УТОС ЯК СКЛАДОВА СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ІНВАЛІДІВ ПО ЗОРУ

  Анотація

В доповіді висвітлено практичний досвід організації і проведення навчальних занять з комп'ютерних  технологій в групах інвалідів з вадами зору. Сформульовано технічні вимоги до оснащення комп'ютеризованого робочого місця з брайлівською клавіатурою для інвалідів по зору. 

Вивчення комп'ютерних технологій інвалідами по зору відкри­ває незрячим широкий і практично безперешкодний доступ до інфор­маційних технологій.

Останнє можна порівняти з винайденням і впровадженням шрифту Брайля, який відкрив шлях незрячим до письменності.

Займаючись психолого-практичною та соціально-побутовою допрофесійною реабілітацією, Реабілітаційний центр УТОС працює з дорослими людьми - інвалідами по зору, які недавно втратили зір і потрапили в Реабілітаційний центр після лікування та ме­дичної реабілітації.

У Центрі домінує принцип, що все, чому тут навчають, кожен реабілітант повинен зробити самостійно своїми руками, а тому в навчальному плані з реабілітації близько 80% навчального часу відведено практичній діяльності інвалідів. Керуючись цим прин­ципом в РЦ проводиться робота щодо забезпечення самостійного доступу незрячого до інформації, яка подається в плоскодрукованому вигляді. Це здійснюється шляхом її озвучення або переведен­ня в символи Брайля на брайлівський дисплей за допомогою персо­нального комп'ютера. Після певного курсу навчання комп'ютерним технологіям таке переведення інформації стає доступним інваліду по зору без сторонньої допомоги. Освоївши нескладні прийоми ро­боти з персональним комп'ютером, незрячі отримують самостійний доступ до інформації записаної на лазерних дисках, як в електронному вигляді, так і у вигляді дикторських озвучених текстів, музичної інформації та з глобальної мережі Інтернет.

Зростаюча зацікавленість інвалідів по зору комп'ютерною технікою стимулюється розширенням її доступності. Так за останні 5 років понад 500 тифлокомплекси було закуплено і пере­дано організаціям системи УТОС. А непрямі підрахунки показують, що в індивідуальному користуванні інвалідів по зору знаходиться не менше 600 комп'ютерів.

Таким чином, вивчення комп'ютерних технологій в процесі первинної допрофесійної реабілітації інвалідів по зору е об'єктивною необхідністю, обов'язковим предметом в програмі реабілітації.

Особлива увага у Реабілітаційному центрі приділяється підбору викладачів, при якому враховується специфіка процесу навчання. Викладач повинен глибоко знати предмет, як теоретично, так і в плані проведення практичних занять, і спеціалізовані методики його викладання у формі, доступній для незрячого слухача. Доступність занять передбачає максимальну вербальну де­талізацію всіх операцій і дій учня, тому що принцип "дивись і роби як я", продуктивний для навчання зрячих учнів при навчанні незрячих осіб не діє.

Педагогічний такт і створення довірливих відносин між вик­ладачем та учнем є також однією з вимог до викладачів. Цим вимогам в повній мірі відповідає викладацький склад РЦ. З чотирьох викладачів комп'ютерних технологій, троє - інваліди по зору, один - психолог і один - кандидат наук.

Другою після підбору викладачів складовою навчального про­цесу є матеріальна база проведення занять. В процесі навчання та придбання тифлокомплексів Реабілітаційний центр має певні напрацювання та набутий досвід. Завдяки роботі РЦ УТОС у вересні 2003 р. постановою Кабінету Міністрів України персональний комп'ютер з адаптивним програмним забезпеченням був узаконений як засіб реабілітації інвалідів по зору,  і при закупівлі не обкладається ПДВ. А в 2000 році було введено в практику поняття "апаратно-програмний комп'ютерний тифлокомплекс синтезу мови" або спрощено "комп'ютерний тифлокомплекс", вироблені технічні вимоги до нього та його склад, який станом на 01.01.2005 р. мав такий вигляд: стандартне обладнання - системний блок, у складі якого є процесор з частотою не менш як 1,8 ГГЦ з Кеш не менш як 512Кб, материнська плата з частотою шини не менш як 400МГц, опе­ративна пам'ять ємністю не менше 256Мб, жорсткий диск ємністю від 40Гб, АGР відеокарта з об'ємом відео пам'яті не менш як 64Мб (або І28Mб ), CD-ROM, який може писати, дисковод 3,5 дюйма, факс-модем, звукова карта з багатоканальним виводом. Системний блок монтується у корпусі типу АТХ з обов'язковим виводом USB-портів на передню панель. Джерело  (блок) безперебійного живлення потужністю не менш 350 ВА, стандартна клавіатура, монітор, аудіоколонки, до яких можуть підключатися го­ловні телефони через передню панель, сканер, принтер плоского дру­ку, маніпулятор типа ‘миша' оптична, мережевий фільтр та джерело безперебійного живлення потужністю не менш 350 ВА.

 Спеціальне Брайлівське обладнання: Брайлівська клавіатура з комутатором, тактильний дисплей та Брай­лівський принтер.

В залежності від завдань, які будуть розв'язуватись за допо­могою комп'ютерного тифлокомплексу, останній може мати не повний комплект периферійного обладнання, зазначеного вище.

Можливості стандартного обладнання відомі користувачам комп'ютерної техніки. Окремо слід відзначити позитивні сторони Брайлівської клавіатури, яка має ряд суттєвих позитивних якостей.

На нашу думку доцільно, щоб кожний комп'ютерний тифлокомплекс, який закуповується в централізованому порядку, обов'язково комплектувався Брайлівською клавіатурою "СКУТ-І"  виробництва Донецького науково-виробничого кооперативу "СКУТ".

Брайлівська клавіатура "СКУТ-І" не тільки функціонально повністю замінює стандартну комп'ютерну клавіатуру, але й надає незрячому користувачеві такий додатковий сервіс, який не може надати звичайна стандартна клавіатура:

1. При роботі з різномовними текстами не потрібно слідкувати за перемиканням алфавітів (тобто роз­кладок клавіатури), оскільки Брайлівська клавіатура самостійно проводить переключення на англійський, український, російський або німецький алфавіт, розпізнаючи код введеної Брайлівської букви чи символу, і самостійно миттєво посилає скан-коди комбінації клавіш, які перемикають алфавіт для настройки на той алфавіт, до якого відноситься введений Брайлівський символ. Це під­вищує точність і безпомилковість вводу.

2. Немає потреби натискувати клавіші чи для введення великих букв, а також не потрібно натискувати кла­вішу   для вводу тих спеціальних символів, які за звичай вводяться тільки при натискуванні клавіші - ці операції клавіатура проводить самостійно, що спрощує і прискорює ввід інформації.

3. В Брайлівській клавіатурі є режим утримання клавіш, який дає можливість інваліду по зору з додатковим каліцтвом рук виконувати набір інформації. Наприклад, можна набирати інформацію од­нією рукою з одночасним читанням цієї інформації по Брайлю другою.

4. Брайлівська клавіатура дозволяє вводити інформацію, як в восьмикрапкових комп'ютерних, так і в загальноприйнятих шестикрапкових кодах Брайля, що знову ж таки спрощує і прискорює ввід інформації.

5. В Брайлівській клавіатурі є автономне підзвучування вводу натиснутих комбінацій клавіш різної тональності і мелодійності для правильних і помилкових комбінацій для букв різних алфавітів, символів та цифр. Це дає додатковий аудіоконтроль вводу інформації. Такий сервіс є особливо важливим, якщо на комп'ютері відсутня спе­ціальна програма, яка озвучує клавіатуру або не встановлена програма мовного доступу до екрану чи Брайлівського дисплею.

6. Брайлівська клавіатура дає можливість в шестикрапкових кодах вводити різні формули та вирази з математики, фізики, хімії, астрономії, нотної нотації тощо для підготовки вставок в нав­чальні посібники, науково-технічну літературу, яка готується до друку Брайлем на Брайлівському принтері.

Слід підкреслити, що для незрячого користувача редактор формул з графічними символами навіть з використанням програми мовного доступу до екрану і Брайлівського дисплею для самостійної роботи є недоступним.

Брайлівська клавіатура може використовуватись на будь-якому комп'ютері без попереднього установлення драйверів чи спеціального програмного забезпечення. При завантаженні комп'ю­тер розпізнає її як стандартну. Брайлівську клавіатуру можна підключити за допомогою комутатора до тифлокомплексу разом із стандартною клавіатурою для одночасної роботи зрячого і незрячого користувачів. Знання шрифту Брайля та вміння працювати на механічній Брайлівській друкарській машин­ці дозволяє незрячому користувачу - початківцю тифлокомплексу відразу без підготовки оволодіти вводом інформації в кодах Брайля за допо­могою Брайлівської клавіатури.

Необхідно також зупинитися на виборі програмного забезпечення. Актуальним і дискусійним є питання, яке програмне забезпечення установлювати на комп'ютері - загально поширене, універсальне, чи вузько спеціа­лізовані програми, розроблені окремими програмістами. На наше переконання не доцільно розробляти для незрячих спеціалізовану операційну систему або спеціалізовані офісні програми. Навпаки слід орієнтуватися на загально поширені програмні засоби - MS Windows, MS Office, Internet Explorer, щоб якомога більше полегшити незрячим людям інтеграцію в сучасне комп'ютеризоване  інформаційне суспільство, дати можливість незрячим людям на рівних консультуватися з питань використання стандартного програмного забезпечення з більш досвідченими зрячими користувачами комп'ютера. Звичайно, для реалізації такого підходу слід сконцентруватися на виключно вербальних комп'ютерних методиках навчання осіб з вадами зору, приділяти першочергову увагу існуючим програмам озвучення команд і піктограм, які зряча людина може бачити на екрані монітору, а також вивченню методів і прийомів роботи з "швидкими" клавішами стандартної клавіатури.

На сьогоднішній день розроблені і широко застосовуються де­кілька програм мовного доступу до екрану: Virgo, Jaws, Dual. Ці програми є універсальними і дають можливість незрячому користува­чеві працювати в Windows з будь-якими додатками. Вони перехоплю­ють повідомлення ядра системи Windows, зчитують інформацію, яка необхід­на для текстового озвучення повідомлень користувачу комп'ютера. Тобто макрозасоби програм мовного доступу до екрану дають можливість адаптувати незрячого користувача  для роботи з стандартними і нестандартними додатками Windows.

Зазначимо, що програми мовного доступу до екрану не мають свого власного інтерфейсу, а застосовують стандартний мовний інтерфейс Windows, що дозволяє використовувати різні системи синтезу голосу для різних мов.

Операційна система Windows постійно удосконалюється, з'явля­ються нові версії прикладних програм. Паралельно з розробкою нових версій програми Windows розробляються нові відповідні версії прог­рам мовного доступу до екрану.

Завантаження на комп'ютер тільки вузькоспеціалізованих прог­рам, які розмовляють, таких як КНОП для MS DOS, різко звужують можливості самостійної роботи і виконання професійних функцій незрячого користувача. Але на початковому етапі навчання, наприклад, при вивченні розташування клавіш на стандартній клавіатурі, освоєнні десятипальцевого методу швидкого друку, програма КНОП, на нашу думку, є найкращою з навчальних програм для незрячих учнів.  Тобто,  завантаження деяких вузькоспеціалізованих розмовляючих прог­рам, як доповнення до програми мовного доступу до екрану, може тільки розширити можливості використання комп'ютера незрячим користувачем.

Для повної функціональної самостійної роботи незрячого корис­тувача необхідно застосовувати брайлівські периферійні пристрої  (Брайлівські дисплеї) роботу з якими підтримують тільки програми мовного доступу до екрану.

Для людей з порушеннями зору єдиним шансом інтеграції в сучасне інформаційне суспільство є пошук новітніх технологій, які базуються на комп'ютерних засобах. Це не може бути досяг­нуто окремими програмістами, які пишуть програми для ізольованого розв'язку певних завдань. Тому і необхідне розробка більш ін­телектуальних програм екранного доступу, які допоможуть незрячим реалізувати фантастичні можливості, які забезпечуються новими ін­формаційними технологіями, розробленими для незрячих користува­чів.

Виставка "Sight City'2005" показала, в якому напрямку потріб­но рухатись. Більш 70 експонентів продемонстрували сучасні ідеї та тех­нології для інтеграції інвалідів в суспільство. Серед експонатів виставки не було жодного продукту, основаного на спеціальних програмах для користувачів з порушенням зору. Всі комп'ютерні системи працювали з програмами екранного доступу, такими як Virgo, Jaws for Windows. Вони е фун­даментом доступу до інформації. Вузькоспеціалізоване програмне забезпечення повернуло б незрячих в 80-ті роки. Хоча не слід заперечувати доцільність розробки для незрячих спеціалізованого мікропроцесорного "мовного" сервісу для мобільних телефонів, побутової техніки, медичного обладнання, читаючих сканерів тощо, що полегшить життя не тільки незрячих користувачів, але і осіб без вад зору.

Інтеграція незрячих у комп'ютеризоване інформаційне суспільство означає - бути частиною суспільства, але не відокремленою його часткою.

Організація навчання.

Ідеальним був би такий спосіб навчання, коли з кожним уч­нем індивідуально працює викладач-інструктор і інтервал між заняттями менше 48 год. Цей спосіб навчання потребує тривалого часу.

РЦ УТОС проводить навчання інвалідів з усієї України, які проживають у Центрі і термін їх перебування на навчанні обмежений. Крім того діяльність РЦ УТОС з проведення навчання є госпрозрахун­кова і фінансово обмежена. Це спонукає РЦ до реалізації групового ме­тоду занять. Експериментально був встановлений такий термін навчання і наповненість слухачів у групі, які визначають оптимальне співвідношенням між якістю викладання, засво­єнням нових знань і вартістю навчання.

Тривала практика показала, що висока результативність навчання успішно реалі­зується при наповнюваності груп 5-6 осіб і тривалістю навчання З тижні  при загальному обсязі навчальної програми - 96 годин.

Слід відзначити, що груповий метод навчання в умовах, коли учні пов'язані спільною метою і попередньо мотивовані на досягнення позитивного результату навчання, протягом трьох тижнів мають можливість практично безперервно спілкуватися один з одним, має такі позитивні чинники:

І. Як правило в кожній групі дуже швидко виявляється лідер, до якого намагаються підтягуватися решта слухачів.

2. У випадках, коли викладач працює з окремим учнем, у решти є можливість консультуватись один з одним  з незрозумілих питань.

3. Включається в дію колективна пам'ять (рефлективне нав­чання), коли при самостійних заняттях учнів  відтворюються набуті знання з пройденого матеріалу.

Не мало важну роль відіграє і той факт, що під час навчан­ня учні проживають у приміщенні Реабілітаційного центру. Це дає їм можливість в вечірній час самостійно зібратися групою і відтворити матеріал, який розглядався вдень на заняттях і підготувати запитання вик­ладачу на наступний день з неясних моментів теми, що є своєрід­ною і активною формою контролю знань.

В залежності від кінцевої мети, якої прагнуть учні, тобто рівня володіння комп'ютерною технікою, формуються три типи навчаль­них груп.

До першого типу відносяться навчальні групи, підсумком навчання в яких є ознайомлення учнів з комп'ютерною технікою, видами робо­чих місць для інвалідів з застосуванням комп'ютерів та практичне вміння користуватися інформацією, записаною на комп'ютерних носіях, як текстовою, так і музикальною. Цей обсяг знань учні отримують під час проходження психолого-практичної реабілітації як один з пред­метів загальної програми реабілітації.

До другого типу відносяться групи, кінцевою метою навчання у яких є оволодіння учнями практичних навичок і вміння набрати, відформатувати і роздрукувати плоским друком певний документ, робити за­пис і копіювання інформації на різних носіях, самостійно знаходити потрібну інформацію в локальних і глобальних комп'ютерних мережах. Метою навчання є стійке вміння учнів користуватись певними комп'ютерними програмами без їх установки і налаштовування.

В групі третього типу навчаються уже підготовлені користувачі комп'ютерної техніки, що є  по суті справи підвищення кваліфікації. До занять в таких групах залучаються викладачі, розробники загально­визнаних програм.

Так у вересні 2004 року до проведення занять залучалися розроб­ники програми "Virgo" - Йозеф Ендер (Німеччина) та Вадим Лебедєв (Росія).

Після закінчення курсу занять у групі II типу учням ( слухачам ) видається мультимедійний CD-диск з записом лекцій, які їм читались під час занять ( RAR-файл одного з таких CD-дисків можна завантажити з Internet, адреса сайту  http://www.raspopov.net/UTOS2009/ , RAR-файл розміром 337 Мб http://www.raspopov.net/UTOS2009/2005UTOS.rar ). Слухачам надається і інший довідковий матеріал та копії комп'ютерних програм, які є корисними для незрячих і вільно розповсюджуються.

Навчання інвалідів по зору комп'ютерним технологіям у Реабілітаційному центрі почалося з 2001 року. За час, що минув, навчання у групі І типу прой­шло - 250 слухачів, 40 з яких виявили бажання продовжити навчання у групі П типу. Не всі вони можуть реалізувати своє прагнення, оскільки його реалізація залежить від відповідного фінансування.

Створення робочих місць для інвалідів по зору з використан­ням комп'ютерної техніки та досвід роботи Реабілітаційного центру УТОС показують, що вивчення комп'ютерних технологій незрячими є негайною потребою сьогодення. І хоча об'єктивні обставини не завж­ди цьому сприяють, але надзвичайно велике прагнення інвалідів до самостійності в інформаційному просторі ( а саме, читання літератури, лис­тування через INTERNET, написання власних творів, діло, пошук не­обхідних документів на CD-дисках та сайтах INTERNET, підготовка до занять і власне процес навчання незрячого) подолає всі перешкоди і стане запорукою освоєння ком­п'ютерної техніки незрячими.

Спільна розробка, апробація, рецензування та видання навчально-методичних посібників і мультимедійних програмних засобів навчального призначення, організація і проведення занять з інформатики і комп'ютерної техніки для інвалідів по зору та управлінців системи УТОС здійснюється за навчальною програмою, погодженою з Науково-учбовим центром прикладної інформатики  Національної академії наук України (НУЦ ПІ НАНУ).

В списку літератури, який наведено нижче, відображено досвід авторів доповіді, набутий при проведенні навчальних занять з комп'ютерних технологій в  реабілітаційних групах інвалідів по зору, а також в учбових групах на курсах підвищення кваліфікації зрячих фахівців, які працюють на підприємствах в системі УТОС і в 1993-2007 роках навчались на короткострокових курсах підвищення кваліфікації.

Л і т е р а т у р а:

•1. Федорець П.С. Програма з психолого-практичної та соціально-трудової реабілітації інвалідів по зору. - К. : Вид-во Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова, 2005. - 41 с.

•2. Федорець П.С. Деякі проблеми організації соціально-трудової реабілітації інвалідів по зору і способи їх вирішення. - Матеріали міжнародної науково-практичної конференції "Актуальні проблеми корекційної педагогіки, соціальної реабілітації та навчання людей з  особливими освітніми потребами" (4-5 листопада 2004 року,  Київ) / Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова

•3. Федорець П.С. Комп'ютерні тифлокомплекси в соціально-трудовій реабілітації інвалідів по зору. - В сб. "Сучасний світ і незрячі". Матеріали II міжнародної науково-практичної конференції (25-26 листопада 2005 року, м. Луцьк), II ч. - К.: 2005. - с. 46-47.

•4. Основні принципи комп'ютеризації системи УТОС (програма). / Українське товариство сліпих. Реабілітаційний центр УТОС. (Укладач - Федорець П.С.). - К., 2004.

•5. Распопов В.Б., Федорец П.С. Персональний компьютер в вопросах и ответах. Учебное пособие для начинающих пользователей ПЭВМ. - К.: Ред.-изд. группа при РДЭиП УТОС, 1994. - 96 с.

•6. Сайт : http://www.raspopov.net/UTOS2009

Адреса для листування з авторами (E-mail): viktor.raspopov@gmail.com


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>