XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Федорощак І.М., Ципук А.П. ПРОФІЛАКТИКА ПІДВИЩЕНОЇ КРОВОВТРАТИ В ПОЛОГАХ У ЖІНОК ЗІ ЗВИЧНИМ НЕВИНОШУВАННЯМ ВАГІТНОСТІ А АНАМНЕЗІ

Федорощак Ігор Михайлович, Ципук Андрій Петрович

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

ПРОФІЛАКТИКА ПІДВИЩЕНОЇ КРОВОВТРАТИ В ПОЛОГАХ У ЖІНОК ЗІ ЗВИЧНИМ НЕВИНОШУВАННЯМ ВАГІТНОСТІ А АНАМНЕЗІ

Одним із актуальних питань сучасного акушерства залишається проблема невиношування вагітності, що пов'язано зі значною частотою виявлення даної патології, високим рівнем перинатальної смертності та значним рівнем інвалідизації дітей [4, 5].

Існує цілий ряд літературних даних, що свідчать про наявність змін у системі гемостазу у жінок зі звичним невиношуванням вагітності в анамнезі [1, 3]. Так, у даної категорії пацієнток частіше спостерігались кровотечі у третьому та ранньому післяпологовому періоді порівняно із жінками з неускладненим акушерсько-гінекологічним анамнезом. Рівень акушерських кровотеч при передчасних пологах в 6 разів вищий за загальноклінічні показники. Відзначається зростання кількості породіль з об'ємом крововтрати від 0,5 до 1% маси тіла [2].

Метою даної роботи було вивчити особливості скоротливої активності матки у жінок із звичним невиношуванням вагітності в анамнезі на тлі застосування транексамової кислоти в комплексі заходів по боротьбі з кровотечами в ранньому післяпологовому періоді у жінок зі звичним невиношуванням вагітності в анамнезі.

Матеріали та методи дослідження. У дослідженні брали участь жінки віком від 25 до 32 років, які були розділені на  групи (n = 40 в кожній дослідницькій групі): перша група (жінки, яким вводився транексам в болюсній дозі 50 мг / кг), друга група (жінки, яким вводився етамзилат в дозі 2 мл болюсно внутрішньовенно) з паралельним використанням утеротоніків (окситоцин) у стандартних дозах. Додаткове лікування (коагулянт концентрати, свіжозаморожена плазма, тромбоцити) використовувалися лише тоді, коли післяпологова крововтрата становила >500 мл/30 хвилин).  Породіллям проводилось трансабдомінальна ультразвукова діагностика з визначенням лінійних та об'ємних параметрів матки до відділення плаценти, через 5, 120 хвилин після відділення плаценти та на 3 добу післяпологового періоду. В ранньому післяпологовому періоді пацієнткам визначали наступні показники гемостазіограми: час згортання крові за Лі-Уайтом, активований частковий протромбіновий час (АЧТЧ), протромбіновий індекс. Вимірювання об'єму крововтрати здійснювали ваговим методом. Статистичну обробку виконано за допомогою пакету програм STATISTICA for Windows 5.5 (StatSoft, USA). Отримані дані описано як M±σ, оскільки розподіл даних у группах відповідав закону нормальності (перевірка з допомогою критерію Шапіро-Вілка), попарне порівняння груп виконано у модулі ANOVA (дисперсійний аналіз) з допомогою апостеріорного критерію Ньюмена-Кейлса.

Результати дослідження. У результаті проведеного аналізу встановлено достовірне (р≤0,001) зниження крововтрати після відділення плаценти на 53,9%, через 2 години після відділення плаценти на 45,4%, зниження сумарної крововтрати на 50,2% у першій групі жінок в порівнянні з другою групою  (таблиця 3). Кількість жінок із сумарною крововтратою більше 0,5% становила 4 у першій дослідній групі проти 11 у другій дослідній групі (р≤0,001). Інвазивні втручання потребували 2 жінки з першої дослідної групи і 3 - з другої дослідної групи (статистично достовірної різниці не встановлено). Найбільший об'єм крововтрати, як у першій так і другій дослідній групах відмічався на протязі 20 хвилин після пологів, що ймовірно пов'язано із зменшенням об'єму матки після народження та відділення посліду. Як показали наші дослідження, тривалість послідового періоду у пацієнток першої дослідної групи становив в середньому 9,8 ± 7,5 хвилин, у другій групі 12,1±9,2 хв, причому відмінності між групами не є статистично достовірними (р>0,05 ). У момент маніфестації кровотечі у всіх пацієнток відзначалося зниження тонусу, збільшення висоти стояння дна матки до 18-20 см. При мануальному дослідженні в послідовому та ранньому післяпологовому періоді розміри і консистенція матки у пацієнток досліджуваних груп не відрізнялися.

При ехографічному дослідженні у пацієнток з кровотечою у ранньому післяпологовому періоді в порожнині матки як правило візуалізувався гіпоехогенний вміст з гіперехогенними влюченнями (рідка кров із згустками).

На початку кровотечі у всіх пацієнток відмічалось достовірне зростання довжини і об'єму матки. Найбільше зростання ехографічних параметрів спостерігалося у 3 жінок сумарний об'єм крововтрати яких становив 1% маси тіла. До кінця раннього післяпологового періоду у породіль, які перенесли післяпологову кровотечу, довжина і об'єм матки були менші від таких, як у жінок з неускладненим послідовим та раннім післяпологовим періодами, що пов'язано з проведенням терапії з використанням утеротоніків.

Висновки. Таким чином, в ході проведеного дослідження встановлено:

        1. Достовірне (р≤0,001) зниження крововтрати після відділення плаценти, через 2 години після відділення плаценти, зниження сумарної крововтрати у першій групі жінок в порівнянні з другою групою.

       2. Зменшення  кількості жінок із крововтратою більше 0,5% маси тіла у першій групі жінок порівняно з другою групою.

       3. Ехографічне дослідження матки в послідовому та ранньому післяпологовому періодах є ефективним методом оцінки інволюції матки та профілактики післяпологових кровотеч.

       4. Отримані результати свідчать про доцільність застосування транексамової кислоти для зменшення крововтрати в ранньому післяпологовому періоді у жінок зі звичним невиношуванням вагітності в анамнезі.

 Література:

•1.     Жук С.И. Коррекция гипергомоцистеинемии у беременных с невынашиванием / С.И. Жук, С.Б. Чечуга // Репродуктивное здоровье женщины. - 2006. - №4. - С. 82-84

•2.     Кравченко О.В  Передчасні пологи як група ризику ускладнень в третьому та післяпологовому періодах / Кравченко О.В., Приходько С.Д. // Вісник наукових досліджень. - 2000 - №1. - С. 67-68

•3.     Baek K.H. Recurrent pregnancy loss: the key potential mechanisms./ Baek K.H., Lee E.J., Kim Y.S. // Trends Mol. Med. - 2007. -  Vol. 13(7). -  P. 310-317

•4.     Bottomley C. Diagnosing miscarriage / Bottomley C., Bourne T. // Best Practice & Research  Clinical Obstetrics & Gynaecology. - 2009- Vol. 23. - P. 463-477

•5.     Elevatedsecond-trimester serum homocyst(e)ine levels and subsequent risk of preeclampsia / Sorensen TK, Malinow MR, Williams MA [et al.] // Gynecol Obstet Invest. - 1999 - Vol. 48(2). - P.98-103


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>