Федорова Ю.Г. АНГЛОМОВНИЙ ЗАГОЛОВОК ЯК ОДИНИЦЯ ПЕРЕКЛАДУ
Федорова Ю.Г.
аспірантка Запорізького національного університету
Запорізький національний університет
АНГЛОМОВНИЙ ЗАГОЛОВОК ЯК ОДИНИЦЯ ПЕРЕКЛАДУ
Газети та журнали грають важливу роль в житті людини. Вони допомагають орієнтуватись у навколишньому середовищі, дають інформацію о подіях, фактах. В наш час доволі актуально звучать слова американського автора Брайана Сміта: «Все, що я знаю - це те, що я бачу в газетах. Уважний читач всього за рік може дізнатись з газет все те, що більшість людей познають за роки, які вони проводять у бібліотеках».
Перше з чим стикається читач - це, звісно, заголовок. Саме цьому автори статей або фільмів намагаються якомога яскравіше підібрати таку форму, яка би оптимально співпадала із прагматичними цілями як газетного так і кіно заголовку. Переклад заголовку можна вважати окремою проблемою перекладознавства, від вирішення якої залежить у більший мірі доля всього тексту, який перекладається в інший культурі. Слід відзначити, що при перекладі заголовків газетних статей, перекладачу недостатньо лише перекласти його на іншу мови, але й зберегти основну функцію заголовку - привернути увагу людини до проблеми, яка розкривається у статті, заінтригувати або пробудити її до ознайомлення з нею.
Для кращого, правильного розуміння та перекладу заголовку потрібне попереднє ознайомлення із змістом тексту або статті, особливо, коли заголовки мають у своєму складі елементи образності. Однак, випадки невірно переданих заголовків, коли сам зміст невідомий перекладачу, зустрічаються дуже часто, а іноді й зовсім залишаються не поміченими. Особливо це стосується сучасних кінофільмів, перекладачі заголовків яких не утрудняють себе попереднім переглядом фільмів в погоні за касовим успіхом.
Це призводить нас до ще одному аспекту проблеми. Існує багато творів, заголовки яких являються цитатами з інших творів, точними або видозмінними, але які легко впізнати читачу оригіналу (якщо читач доволі досвідчений). Але, на жаль, перекладач не завжди розпізнає в заголовку цитату.
Особливе ускладнення для перекладача виникає, коли він зустрічається з полісемією назви. В такому випадку, не слід обмежуватись при перекладі лише першим значенням слова, треба вибрати значення, більш вірне й глибоко розкриваючи зміст та тему. Дуже часто англомовні заголовки бувають алітеровані. Передати алітерацію являється для перекладача захоплюючим, але не завжди здійсненим завданням. В більшості випадків перекладачі жертвують цією особливістю, яка характерна для англійської мови, зберігаючи зміст та ритмічний рисунок.
При перекладі англомовного заголовку важливу роль відіграють способи перекладу. Таким чином, виділяють три «типових випадки відношень»:
1) Однозначні еквіваленти. До цієї групи відносяться всі випадки, коли незалежно від контексту перекладач має у своєму розпорядженні лише одне відношення. Такі відношення отримали назву еквівалентних відношень або еквівалентів. Явище однозначних еквівалентів відноситься в основному до сфери лексики, набагато рідкіше даний тип зустрічається в граматиці та стилістиці. До лексичних однозначним еквівалентам в різній мові відносяться окремі групи лексики: терміни, назви організацій, партій тощо, а також числівники, займенники і т.і.
2) Варіантні відношення. До варіативних відношень належать лексичні відношення, які залежать від контексту, тобто всі многозначні лексеми, конкретне значення яких реалізується в контексті. При цьому в області граматичних засобів мови варіативні відношення також розповсюджені достатньо широко.
3) Трансформації. Теорія перекладацьких трансформацій з'явилась у середині ХХ століття й викликала великий інтерес у лінгвістів. Серед вітчизняних дослідників, які займались розробкою питань, пов'язаних з положенням даної теорії, необхідно відмітити імена таких видатних вчених, як Я.І. Рецкер, В.Н. Комісаров, Л.С. Бархударов, А.Д. Швейцер, Т.Р. Левіцька, А.М. Фітерман, А.В. Федоров і багато інших.
Я.І. Рецкер являється одним із засновників теорії перекладацьких трансформацій. Він пропонує виділяти лексичні та граматичні трансформації, оговорюючи при цьому той факт, що трансформації дуже часто ведуть за собою граматичні перебудови, тому в практиці перекладу приходиться застосовувати одночасно обидва типа трансформацій. Лексичні трансформації (або адекватні заміни) - прийоми логічного мислення, за допомогою яких ми розкриваємо значення іншомовного слова в контексті й знаходимо йому українське або російське відношення, яке не співпадає із словниковим [Рецкер 2009: 109]. Отже, Я.І. Рецкер відносить до лексичних трансформацій наступні положення: 1) диференціацію та конкретизацію значень;
2) генералізацію значень;
3) змістовний розвиток при перекладі;
4) антонімічний переклад;
5) цілісне перетворення.
Таким чином, англомовні заголовки можуть передаватись на приймаючу мову за допомогою однозначних еквівалентів, варіативних відношень або перекладацьких трансформацій. До основних випадків трансформацій відносяться конкретизація, генералізація, додавання, опускання, транскрипція, транслітерація, антонімічний переклад, змістовний розвиток, описовий переклад, компенсація й цілісне перетворення.
Література:
•1. Антропова А.В. Названия и перевод английских, американських и русских фильмов : автореф. дис. на соиск. уч. степ. канд. филол. наук / Екатеринбург 2008. - 28с.
•2. Гарбовский Н.К. Теория перевода. - М.: Издательство МГУ, 2004. - 544с.
•3. Рецкер Я.И. Теория перевода и переводческая практика. - М.: Валент, 2007. - 227с.
