XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Фігурська Л.В. ГОТОВНІСТЬ ВИКЛАДАЧІВ ДО ЗАСТОСУВАННЯ ТЕСТОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Фігурська Любов Володимирівна

Викладач Технічного коледжу ТНТУ ім.І.Пулюя

Аспірант кафедри педагогіки ТНПУ ім.В.Гнатюка

ГОТОВНІСТЬ ВИКЛАДАЧІВ ДО ЗАСТОСУВАННЯ ТЕСТОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Одним із важливих напрямів реформування національної освітньої системи є розробка та впровадження якісно нових підходів до оцінювання навчальних досягнень студентів. У цьому контексті особливе місце посідає педагогічне тестування - ефективний метод педагогічної діагностики. Та не дивлячись на те, що в наш час тестування стрімко входить у арсенал методів педагогічної діагностики та охоплює фактично всі сфери сучасної системи освіти, не всі викладачі належним чином підготовлені до застосування тестових технологій у своїй професійній діяльності.

Проведений аналіз літературних джерел дозволяє констатувати, що незважаючи на актуальність проблеми тестування, проблема науково-методичної та практичної підготовки викладачів до застосування тестових технологій у професійній діяльності залишається нерозробленою. Тому виникає необхідність підготовки викладачів до розробки та використання нових видів, форм, методів та засобів оцінювання динаміки просування студентів у навчальному процесі, що сприятиме підвищенню мотивації та інтересу до навчання, а також враховуватиме їх індивідуальні особливості.

Мета даної статті - розкрити суть поняття готовність та виділити основні компоненти готовності педагогів до застосування тестових технологій у професійній діяльності.

Проблему готовності досліджували багато теоретиків та практиків, при цьому виділено три підходи до визначення структурних складових готовності: як сукупності знань, вмінь та навичок (Е. Вінославська, Н. Кузьміна, Л. Кондрашова, В. Моляко, В. Сластьонін, А. Щербаков [1, 2, 5]); як функціональний стан педагога (Н. Букіна, Ф. Генов, А. Ковальов, Л. Лавров, М. Левітов [5]); як особистісне утворення (М. Дьяченко, А. Линенко, Л. Кандибович, А. Капська [3]).

Готовність до професійної педагогічної діяльності розглядається науковцями (Н. Кічук, Л. Кондрашова, А. Линенко, О. Мороз, О. Пєхота, В. Сластьонін та ін. [1, 5]) як цілісне утворення особистості, яке містить у собі комплекс індивідуально-психологічних якостей особистості і систему професійно-педагогічних знань, умінь та навичок, які забезпечують успішність реалізації професійно-педагогічних функцій.

Зауважимо, що на сьогодні у визначенні структурних компонентів готовності також не існує єдиної думки - залежно від досліджуваного напрямку науковці наводять різні компоненти готовності. На підставі вивчення сутності проблеми готовності до педагогічної діяльності нами виділено основні компоненти готовності до застосування тестових технологій.

Мотиваційний компонент є базовим для інших компонентів та інтегрує в собі мотиви, інтереси, потреби та ціннісні орієнтації викладача, які відображають психологічну настанову на вивчення та використання тестових технологій, розуміння необхідності застосування тестових технологій у навчальному процесі, усвідомлення викладачем соціальної, професійної та особистісної значущості тестових технологій на сучасному етапі розвитку системи освіти, усвідомлення змісту оволодіння теорією та практикою використання тестових технологій, психологчну готовність викладача використовувати дані технології при розв'язуванні професійних завдань, а також бажання підвищити якість своєї майбутньої професійної діяльності, прагнення до особистісного саморозвитку та професійного самоудосконалення й самореалізації.

Когнітивний (змістовий) компонент описує ті знання, якими повинен володіти викладач для успішного застосування тестових технологій у професійній діяльності.

Досліджуючи проблему відбору змісту підготовки викладача до професійної діяльності та його структурування, вчені виділяють різні компоненти педагогічного знання. В. Сластьонін, Н. Яковлєва, М. Скаткін, І. Огородніков, Н. Кузьміна, Т. Климова та інші - методологічні, теоретичні, методичні та практичні (технологічні) знання; С. Архангельський - фундаментальні та інструментальні знання; В. Краєвський - науково-теоретичні, конструктивно-технічні та нормативні [4].

При визначенні системи знань ми враховували такі вимоги до неї: 1) система знань повинна включати загальні основи теорії тестових технологій у педагогіці; 2) система педагогічних знань повинна співвідноситись із системою знань про тестові технології у відповідності із конкретними умовами застосування цих знань у професійній діяльності викладача. Відповідну системи знань ми структурували за рівнями на теоретичні, методичні та технологічні знання. Таким чином, структура когнітивного компоненту є єдністю знань з галузі педагогіки, тестології, НІТ, які передбачають інтеграцію теоретичних, методичних та технологічних знань, необхідних педагогу для успішного використання тестових технологій у навчальному процесі. Сукупність цих знань відображає теоретичну готовність викладачів до використання педагогічних тестів у навчальному процесі.

Операційно-діяльнісний компонент відображає практичну готовність викладача до застосування тестових технологій у професійній діяльності. До його структури входить комплекс умінь, пов'язаних із використанням тестових технологій у професійній діяльності викладача.

Для визначення структури діяльнісного компоненту ми використовували класифікацію вмінь за функціями діяльності (Н. Кузьміна, Л. Спірін, В. Ніколаєв та ін), за етапами управління навчально-виховним процесом (В. Сластьонін [4]), за логікою процесу діяльності (І. Ісаєв, Н. Яковлєва, І. Бердніков, Н. Фатьянова та ін). На думку Н. Кузьміної [2], структура вмінь повинна відповідати структурі відповідної їм діяльності. Проаналізувавши науково-педагогічну літературу, можна виділити такі компоненти (види) професійної діяльності педагога: конструктивний, організаторський, дослідницький, інформаційно-аналітичний, проектувальний, дослідницький, організаторський, комунікативний, оціночно-результативний (рефлексивний); гностичний, проектувальний, конструктивний, комунікативний, організаторський).

Як бачимо, перераховані вище компоненти проявляються у всіх видах професійної діяльності педагогів усіх спеціальностей. У відповідповідності до цих компонентів та з огляду на проблему нашого дослідження, ми серед наведених виділили такі компоненти, які зустрічаються в усіх класифікаціях та які характерні для усіх видів діяльності педагога: інформаційно-аналітичні, конструктивно-проектувальні, рефлексивно-оціночні, організаційно-управлінські, комунікативні.

Отже, нами розкрито суть поняття «готовність викладача до використання тестових технологій» як інтегроване утворення особистості, що має системну організацію, багаторівневу структуру, та є сукупністю, взаємодією і взаємопроникненням мотиваційного, когнітивного та операційно-діяльнісного компонентів, сформованість яких дозволить викладачеві успішно використовувати тестові технології у професійній діяльності для організації, управління та контролю за навчально-пізнавальною діяльністю студентів.

Література:

•1.  Кондрашова Л. В. Морально-психологічна готовність студентів до вчительської діяльності. - К.: Вища школа. - 1987. - 55с.

•2. Кузьмина Н. В. Методы исследования педагогической деятельности. - Л.: Изд-во ЛГУ, 1970. - 144с.

•3.  Линенко А. Ф. Теория и практика формирования готовности студентов педагогических вузов к профессиональной деятельности: Дис. ...д-ра пед. наук: 13.00.04./ АПН Украины. - К., 1996. - 403с.

•4.  Максименко С. Д., Пелех О. М. Фахівця потрібно моделювати // Рідна школа. - 1994. - №3-4. - с.68-72.

•5.  Педагогика професионального образования / Под ред. В .А. Сластенина. - М.:Издательский центр «Академия», . - 368 с.

e-mail: figyrski@mail.ru


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>