Филипська В.І. ЗАОХОЧЕННЯ ВЧИТЕЛІВ ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ ДО САМОВДОСКОНАЛЕННЯ У 90-Х РОКАХ ХХ СТОЛІТТЯ
Филипська В.І.
Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди
ЗАОХОЧЕННЯ ВЧИТЕЛІВ ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ ДО САМОВДОСКОНАЛЕННЯ У 90-Х РОКАХ ХХ СТОЛІТТЯ
У 90-х роках у Великій Британії професія вчителя вважалась однією з високооплачуваних професій. Тогочасне далекоглядне суспільство, яке розуміло залежність свого майбутнього від освіти, забезпечувало високий статус для вчителів і освітян [3;148].
Про актуальність цієї проблеми, її значення у підтримці соціального статусу вчителів свідчать матеріали спеціальної конференції ЮНЕСКО, в яких зафіксовано, що оплата праці вчителів повинна:
а) відповідати значенню педагогічної діяльності і самих учителів для суспільства, а також іншим обов`язкам, які покладаються на них у процесі педагогічної діяльності;
б) бути до певної міри співвідносною заробітній платі, представників інших професій, які потребують аналогічної чи еквівалентної класифікації;
в) надати вчителям засоби, які забезпечують їм самим та їхнім сім`ям задовільний рівень, що дає можливість підвищувати свою кваліфікацію шляхом продовження освіти та підвищення культурного рівня [4;115].
Не випадково в рекомендаціях конференції ЮНЕСКО в розділ "Заробітна плата вчителів" включена стаття 122. Її суть полягає в тому, щоб передбачити підвищення заробітної плати в рамках кожної категорії шляхом надбавок до окладів, які здійснюються через регулярні проміжки часу, переважно щорічно. Термін просування від мінімального до максимального рівня шкали основної заробітної плати не повинен перевищувати 10-15 років.
Мета цих зусиль - не перетворити вчителів у привілейовану категорію працівників, а зробити цю професію такою, котра покладає на своїх членів більш значущі обов`язки, ніж будь-яка інша професія, яка має бути оточена турботами і повинна надавати тим, хто нею займається, матеріальне і моральне становище, що відповідає не тільки їхнім якостям, але їхнім обов`язкам [4;16].
В 90-х роках у Великій Британії вживаються спроби розробити систему специфічних показників для кількісної оцінки зовнішньої ефективності дидактичних систем, а також конкретні механізми й інструменти для вимірювання якісних результатів освіти з метою виведення узагальненого індексу з урахуванням цілей виховання, які змінилися, та нових критеріїв її ефективності. Зокрема, така система показників була застосована англійськими вченими М. Вудхоллом та М. Блаугом при здійсненні дослідницької програми з оцінки зовнішньої ефективності вкладів у середню освіту Англії [2;133]. Упровадження звітності у сферу освіти відображає, з одного боку, об`єктивну тенденцію до підсилення ролі держави й централізації керівництва, необхідність регулювання, планування й контролю в масштабах країни, з другого - прагнення будь-якою ціною знизити витрати освіти. Пропозиції щодо введення такої реформи оплати педагогічних працівників висувались неодноразово в 90-х роках, однак вони весь час наштовхувались на негативне ставлення вчителів у школах і профспілках, а також окремих представників органів управління народною освітою. Виникав острах негативного впливу процесів оцінки якості педагогічної праці на психологічний клімат у шкільних колективах, можливих стресових ситуацій тощо.
Справедливо стверджується також, що, які б не використовувались критерії оцінки якості, залишається завжди багато аспектів педагогічної праці, які не підлягають прямій оцінці [5;5]. В 1990 році міністр освіти і науки Д. Макгрегор заявив, що оцінка праці вчителя буде проводитись на добровільній основі, а рішення про її організацію і проведення будуть залишені на розсуд місцевих органів управління народної освіти. Однак новий міністр К. Кларк оголосив, що з 1990-1991 навчального року оцінка педагогічної праці вчителів в Англії та Уельсі буде проводитись через кожні два роки в межах системи контролю за якістю роботи за професією. Обґрунтовуючи своє рішення,
К. Кларк відмічав, що воно спрямоване не на те, щоб змістити з посади багатьох учителів, а морально заохотити якісно працюючих і виявити їхній творчий потенціал. Звідси процедура оцінки діяльності вчителів не буде принципово відрізнятися від використовуваної сьогодні в діяльності інспектури і на рівні внутрішньошкільного управління. В необхідних випадках учителям буде запропоновано пройти курси підвищення кваліфікації. Зміна розмірів заробітної платні визначатиметься за результатами періодичної атестації. Протягом чотирьох років пропонується провести таким чином оцінку якості роботи всіх учителів.
Однією із форм диференційованої заробітної платні вчителя є залежність його тижневого навантаження від рівня отриманої професійної освіти: чим вищий рівень отриманої спеціальної освіти при наявності необхідної професійно-педагогічної підготовки, тим вища зарплата у порівнянні з іншими категоріями вчителів у тому ж самому навчальному закладі і тим менше стандартних уроків. Такий стан справ призвів до того, що на сторінках педагогічних видань продовжується активна дискусія з питань стимулювання праці вчителя [1;46].
Реформа 90-х років дала змогу морально заохотити якісно працюючих учителів Великої Британії та виявити їхній творчий потенціал. Особливу роль у цьому процесі відводиться особистості вчителя, його професійній майстерності, прагненню до постійного самовдосконалення і самореалізації, що і являється питанням для подальшого дослідження.
Література:
•1. Аранский В.С., Лапчинская В.П. Система народного образования в Англии. М.: издательство Академии педагогических наук РСФСР, 1961. - 259.
•2. Іванюк І.В.Великобританія: система освіти та реформи 80-90-х років XX століття// Педагогіка толерантності. - 2002. - №3(21). - С.107-111.
•3. Кіщенко Ю.В. Формування професійної майстерності вчителя в системі педагогічної освіти Англії та Уельсу:Автореферат дис.... канд. пед. наук. - К., 2000. - 20 с.
•4. Кіщенко Ю.В. Формування професійної майстерності вчителя в системі педагогічної освіти Англії та Уельсу: Монографія.- Херсон: ХДУ, 2004. - 172 с.
•5. Курдюмов И.М. Законодательное обеспечение реформирования школы в Великобритании// Мир образования-образование в мире. 2001. - №4. - С.129-136.
