XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Филипюк О.В. ВПЛИВ ОБЛІКОВОЇ ПОЛІТИКИ НА ФІНАНСОВИЙ РЕЗУЛЬТАТ І ОПОДАТКОВУВАНИЙ ПРИБУТОК ВАТ «ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ХЛІБОКОМБІНАТ»

Филипюк Ольга Василівна
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ,
м. Чернівці

ВПЛИВ ОБЛІКОВОЇ ПОЛІТИКИ НА ФІНАНСОВИЙ РЕЗУЛЬТАТ І ОПОДАТКОВУВАНИЙ ПРИБУТОК ВАТ «ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ХЛІБОКОМБІНАТ»

Податкове законодавство при регулюванні обліку орієнтується на те, щоб зменшити витрати підприємства та збільшити статті доходів, щоб таким чином забезпечити високий прибуток, відповідно високий податок на прибуток. Підприємство ж зацікавлене в тому, щоб платити менші податки. Цієї мети допомагає досягти такий інструмент бухгалтерського обліку, як облікова політика.
Питанням облікової політики займається багато вчених: Бутинець Ф.Ф., Житинй П., Стефаник І., Ловінська Л., Пушкар М.С., Свірко С.В., Барановська Т.В., Ткаченко Н.М.
Завданням тез є обрання найбільш вигідних елементів облікової політики для виробничого підприємства ВАТ «Чернівецький хлібокомбінат» та показати їх вплив на зміну фінансових показників.
У податковому обліку загальна сума амортизації визначається згідно з нормами, встановленими п. 8.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» і відносяться на зменшення оподатковуваного прибутку платника податку. Керівник підприємства прийняв рішення при формуванні облікової політики про застосування в бухгалтерському обліку податкових норм і методів нарахування амортизації, але ці норми не враховують морального та фізичного старіння основних засобів, спотворюють реальну собівартість готової продукції і не відображають реального фінансового становища підприємства. Враховуючи те, що підприємство займається виробництвом, доцільно було б обрати виробничий метод нарахування амортизації.
Все виробниче обладнання відноситься до другої групи основних засобів, амортизація нараховується в 40 % від вартості групи щорічно. Це означає , що приблизно через 2,5 роки обладнання буде повністю замортизоване, а реальний його знос може суттєво відрізнятись. Тоді доведеться робити переоцінку.
Враховуючи те, що підприємство виробниче, і на складах зберігається багато сировини і матеріалів продовольчого призначення, переоцінка є необхідною для того, щоб визначити придатність продуктів для використання у виробництві. При великій вологості мука може зіпсуватись, недодержання вимог зберігання призведе до псування багатьох матеріальних цінностей, які використовуються. Результатом переоцінки цінностей на складах частіше є уцінка, тобто втрати підприємства, а при визначенні валових витрат вона не врахується (п. 5.9 абз. 7). Тому, я вважаю, доцільніше витратити кошти на вдосконалення вентиляційної системи, ремонт складів та ін. Ці витрати будуть входити до валових витрат як витрати господарського призначення і мінімізує втрати, які не зможуть знизити прибуток і таким чином податок.
Для визначення собівартості вибуття запасів згідно з П(С) БО 9 «Запаси» дозволяється використовувати один із методів оцінки: метод ФІФО, метод середньозваженої собівартості, метод ідентифікованої собівартості, метод ціни продажу. При виборі одного із вказаних методів, необхідно керуватися цілями, які ставить перед собою підприємство в конкретній ситуації. В період зростання цін на запаси метод ФІФО призведе до заниження собівартості, але збільшить прибуток і завищить оцінку залишків запасів у балансі. Обраний підприємством метод середньозваженої собівартості полягає в тому, що запаси за певний період вибувають за однаковою ціною. Це робить собівартість вибулих запасів менш чутливою до зміни ціни. У законодавстві не вказано, як саме визначати собівартість вибулих запасів, тому методи оцінки вибуття запасів, що застосовуються в бухгалтерському обліку, впливає, з одного боку, на оподатковуваний прибуток, а з іншого – на фінансовий результат, що подається засновникам, інвесторам, кредиторам. Метод середньозваженої собівартості показує більші витрати періоду порівняно з методом ФІФО, тому він є більш вигідним для підприємства.
За даними товарних звітів можна розрахувати різницю між вибором методів вибуття запасів. За місяць на складі відбувались такі операції:
Залишок: 2500 кг муки*1,09 грн/кг = 2725 грн; надійшло: 1500 кг*1,29 грн/кг = 1935 грн; вибуло: 1900 кг; надійшло: 1700 кг *1,39 грн/кг =2363 грн; вибуло: 1500 кг.
ФІФО: 1) 1900*1,09=2071 грн; 2)600*1,09 + 900*1,29=654+1161=1815 грн;
Сер.зваж.: (2500*1,09+1500*1,29+1700*1,39)/2500+1500+1700=1,23 грн/кг
1) 1900*1,23=2337 грн; 2) 1500*1,23=1845 грн;
Різниця: (2337+1845) - (2071+1815)=4182-3886=296 грн.
Витрати при використанні методу середньозваженої собівартості перевищують витрати від використання методу ФІФО на 296 грн. а також на 74 грн. зменшують податок на прибуток.
З проведеного дослідження можна зробити такі висновки:
1. Метод середньозваженої собівартості є найоптимальнішим для підприємства. При його виборі підприємство зекономить 74 грн.
2. Для амортизації основних засобів використовувати виробничий метод.
3. Збільшити витрати на вдосконалення складських приміщень..
Література:
1. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97 р.
2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби»
3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси»
4. Наказ про облікову політику ВАТ «Хлібокомбінат»


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>