XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Флюгерт А.П. НАПРЯМКИ БОТАНІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ У НАУКОВІЙ СПАДЩИНІ КРЕМЕНЕЦЬКИХ БОТАНІКІВ (1805 – 1831 рр.)

Флюгерт Алла Петрівна

Чернігівський національний педагогічний університет імені Т.Г. Шевченка

НАПРЯМКИ БОТАНІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ У НАУКОВІЙ СПАДЩИНІ КРЕМЕНЕЦЬКИХ БОТАНІКІВ (1805 - 1831 рр.)

Планомірний розвиток ботаніки на Кременеччині у першій половині ХІХ ст. пов'язаний з відкриттям в 1805 р. Волинської гімназії, яку 1818 р. було реорганізовано у Кременецький ліцей. Ретельний підбір куратором гімназії Т. Чацьким наукових кадрів сприяв високому розвитку ботанічних досліджень. Рослинний світ Правобережної України та суміжних з нею регіонів до того часу практично ніким не досліджувався. Це стало запоруко до інтенсивного вивчення флори відповідного регіону природознавцями даного навчального закладу.

Першим професором природничої історії у новоствореній Волинській гімназії був видатний природознавець, вихованець Краківського університету Ф. Шейдт. Курс ботаніки, згідно з розробленою ним програмою повинен був вивчатися восени та влітку на першому й другому курсах. Вибір саме цього періоду для вивчення ботаніки був зроблений вченим не випадково, адже як досвідчений природознавець він розумів важливість ознайомлення студентів з рослинами на живому матеріалі, тобто під час екскурсій в природу, які планував згодом замінити заняттями в ботанічному саду. Як відомо, саме ботанічний сад являється матеріальною базою без якої не можливий розвиток ботанічної науки. Отже, заснування ботанічного саду при Волинській гімназії, як навчальному закладі європейського типу, було вкрай необхідним. Цю ідею від самого початку організації гімназії мріяв втілити у життя Т. Чацький. Для створення ботанічного саду він запросив у 1806 р. ірландського ботаніка і знаменитиого майстра садово-паркового мистецтва Д. Міклера. Останній постійно консультувався з професором Ф. Шейдтом, двадцятирічний досвід якого безперечно ставав у пригоді при будівництві Кременецького ботанічного саду [4].

Для збору посівного та посадкового матеріалу Д. Міклер здійснював ботанічні експедиції в Україні та за її межами. Найбільш довготривалою була його експедиція до Росії (Санкт-Петербург - Архангельськ - побережжя Білого моря), Фінляндії, Швеції (Стокгольм - озеро Венерн - Ґетеборг) та Англії.

Велику увагу Д. Міклер приділяв вивченню та введенню в культуру рослин місцевої флори, видовий склад якої в даному регіоні був дуже різноманітний. З цією метою він багато подорожував по Україні. Найбільш тривалою в межах України була його подорож на Поділля берегами р. Дністер від Хотина до Рашкова. Це говорить про те, що Д. Міклера ми можемо віднести до тих вчених, хто один з перших розпочав флористичні дослідження в Україні та займався питаннями інтродукції місцевих видів рослин та екзотів для створення одного з найперших ботанічних садів України [3, 4].

У 1806 р. для навчання малярству у Волинській гімназії до Кременця переїжджає молодий природолюб А. Андржійовський. Маючи відповідний багаж знань, він здійснює свої перші науково-ботанічні екскурсії в околицях Кременця, вивчаючи видовий склад місцевої флори та гербаризуючи зустрінуті рослини.

Професійно займатися ботанічними дослідженнями А. Андржійовський починає під керівництвом доктора медицини, австрійця за походженням В. Бессера, якого Т. Чацький запросив в 1809 р. на вакантне місце професора природничої історії після смерті Ф. Шейдта. Викладати у Волинській гімназії В. Бессер погодився ботаніку та зоологію і водночас взяв на себе обов'язки директора ботанічного саду.

З перших днів роботи в Кременці В. Бессер активно займається флористичними дослідженнями. Під керівництвом свого наставника А. Андржійовський проводить вивчення флори в межах Дубнівського, Луцького і Ровенського повітів колишньої Волинської губернії. Першу свою ботанічну подорож на Поділля він здійснює в 1814 р. також разом з В. Бессером в Медобори до Гримайлова Тернопільської області. В. Бессер бачив, що його учень має чималий досвід у вивченні місцевої флори, тому він міг вже покластися на професіоналізм А.Л. Андржійовського як ботаніка. Це дано змогу А. Андржійовському перейти до самостійного вивчення флори та розширити район своїх досліджень, цілком віддаючись ботанічним екскурсіям по Придніпров'ю, Придністров'ю та Прибужжю. Маршрут ботанічних досліджень А. Андржійовського був пов'язаний з великими річками Правобережної України та їх притоками. Найбільш докладно вчений дослідив береги Дністра, Південного Бугу та Дніпра [4, 5].

Наслідки своїх багаторічних подорожей протягом 1814 - 1822 рр. А. Андржійовський висвітлив у роботі «Rys botaniczny krain zwiedzonych w podróżach pomiędzy Bohem i Dniestrem od Zbrucza aż do morza Czarnego odbytych w latach 1814, 1816, 1818, 1822» (1823 р.). Потягом 1823 - 1824 рр. він здійснив повторні експедиції по досліджених територіях, що дало можливість йому помітити зміни рослинного покриву в часі та просторі. Цю динаміку змін вчений докладно описав в своїй праці «Rys botaniczny ... w latach 1823 i 1824» (1830 р.).

В зазначених вище роботах автор висвітлив закономірності географічного розподілу рослинності в Правобережній Україні залежно від геологічної будови, описавши при цьому 35 нових видів рослин. Слід відмітити, що ці наукові публікації А. Андржійовського були піонерними працями з ботанічної географії в Україні.

Вивчаючи видовий склад досліджуваного регіону А. Андржійовський торкався не лише флористичних, але й систематичних питань. Так, відкривши новий рід рослин, він докладно описав в статті Czackia, genre déterminé et decrit» (1818 р.) порядок дій, необхідних для визначення даного роду. Як систематик вчений також багато уваги приділяв вивченню родини хрестоцвітих та був в свій час одним з найвидатніших її знавців [5].

Ареною для інтенсивних флористичних досліджень В. Бессера стали Кременецькі гори. Пізніше територія його досліджень простягалася від Полісся до побережжя Чорного моря, від Волино-Поділля до Придніпров'я.

Результати багаторічних досліджень в кременецький період свого життя В. Бессер оформив у монографію «Enumeratio plantarum hujusque in Volhynia, Podolia. Gub. Kijoviensi, Bessarabia, Cis-Tyraica et circa Odessam collectorum, simul cum observationibus in Primitias Florae Galiciae Austriacae» (1822 р.). В цій книзі описано 1632 види рослин, в тому числі понад 70 нових для науки. Необхідно відмітити, що це перше наукове зведення з флори Правобережної України [1, 4].

Крім того, В Бессеру належить перша спроба географічного аналізу флори Волино-Поділля. У своїй праці «Rzut oka na geografia fizyczna Wolynia і Podola» (1828 р.) він виділяє групи рослин, які походять із Сибіру, Тавро-Кавказу, Австрії, Німеччини, Італії. Відсутність автохтонного елементу у флорі Волино-Поділля В. Бессер пояснює рівнинністю її території. Ця точка зору становить лише історичний інтерес, але безсумнівною заслугою вченого було те, що він значно випередив свій час у намаганні певним чином узагальнити й зрозуміти закономірності розподілу тих або інших груп видів рослин залежно від географічного поширення.

Ботанічні дослідження В. Бессера мали не лише флористичний, а й систематичний напрямок. Як систематик він багато уваги приділяв деяким родам, зокрема Artemisia, Rosa, Veronica тощо. Найбільше його цікавив рід Artemisia. Як відомо, В. Бессер був найкращим у світовому масштабі знавцем цього роду і присвятив йому 11 наукових статей [1, 4].

Поряд з педагогічною та науковою роботою по вивченню флори Правобережної України В. Бессер багато уваги приділяв реорганізації Кременецького ботанічного саду, який під його керівництвом перетворився в наукову установу широко відому в Росії та Європі. Популяризації і розвиткові ботанічного саду в Кременці сприяли опубліковані В. Бессером 16 каталогів рослин. Наймаштабніше поповнення колекцій живих рослин ботанічного саду відбувалося за рахунок рослин привезених з ботанічних подорожей самим В. Бессером та А. Андржійовським. Інший шлях збагачення видового складу - наукова переписка В. Бессера з ботанічними садами та приватними особами, одним із аспектів якої був обмін насінням та живими рослинами. Завдяки зусиллям В. Бессера Кременецький ботанічний сад відігравав величезну роль в історії інтродукції нових рослин на Україні [1, 2, 4].

Отже, ботанічні дослідження ботаніків Кременецького ліцею стосувалися флористики, систематики рослин, фітогеографії, інтродукції та акліматизації місцевих видів і екзотів у ті роки в умовах ботанічного саду. Їх наукові роботи були піонерським в плані вивчення рослинності Правобережної України. До цих праць звертаються і завжди будуть звертатись як до першооснови дослідники флори України, вивчаючи зміни рослинного покриву в даному регіоні.

Література:

•1.     Барна М.М. Наукова спадщина В.Г. Бессера і кременецький період його діяльності / М.М. Барна, О.Я. Конончук , О.Б. Конончук // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Біологія. - 2003. - № 3 - 4 (22). - С. 120 - 125.

•2.     Бригінець М.Л. Кременецький ботанічний сад (до 150-річчя заснування) М.Л. Бригінець, Б.В. Заверуха // Наукові записки Кременецького педагогічного інституту. - 1958. - Bun. 2. - С. 31 - 39.

•3.     Векірчик K.M. Розвиток ботанічної науки на Тернопіллі / K.M. Векірчик, М.М. Барна, І.М. Бутницький, В.О. Шиманська // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Біохімія. - 1998. - № 2 (4). - С. 101 - 106.

•4.     Мельник В.І. Сад Волинських Афін. Ботанічна наука та освіта у Волинській гімназії - Кременецькому ліцеї (1806-1832) / Мельник В.І. - К.: Фітосоціоцентр, 2008. - 28 с.

•5.     Осовик А. Життєвий шлях та аспекти науково-педагогічної і громадської діяльності природодослідника А.Л. Андржійовського в першій половині ХІХ століття / А. Осовик // Наукові записки з української історії. - 2009. -№ 23. - С. 253 - 259.

aflugert@gmal.com


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>