XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Фокіна Д. А., Факас Ю. П. ВІЛЬНИЙ ПРОДАЖ ЗЕМЛІ В УКРАІНІ ЕКОНОМІЧНА НЕОБХІДНІСТЬ ЧИ ЧЕРГОВА ПОЛІТИЧНА АВАНТЮРА?

Фокіна Д.А., Факас Ю.П.

студенти 4-го курсу Буковинського державного фінансово -  економічного університету,

м. Чернівці, Україна

ВІЛЬНИЙ ПРОДАЖ ЗЕМЛІ В УКРАІНІ ЕКОНОМІЧНА НЕОБХІДНІСТЬ ЧИ ЧЕРГОВА ПОЛІТИЧНА АВАНТЮРА?

         Останнім часом все більшої актуальності набуває питання щодо впровадження земельного ринку та земельної реформи в Україні. Цю тему вже досить тривалий час порушують ЗМІ, економісти, політики, експерти [1]. Всі бажаючі намагаються викласти своє ставлення щодо вільного продажу землі в Україні. Виходячи з того, що розвиток аграрного сектору є слабкою стороною української економіки, ми вирішили дослідити:

•‾         що очікувати економіці України від вільного продажу землі;

•‾         чи зможе пересічний українець купити землю;

•‾         як досягти максимального ефекту від продажу землі для різних верств населення;

•‾         чи дійсно дана земельна реформа є необхідною і що можна очікувати суб'єктам земельного ринку  при її впровадженні.

Земельні питання на сьогоднішній день активно вирішуються на державному рівні, про що свідчить передання Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради України двох законопроектів:  «Про ринок землі» та «Про земельний кадастр». За повідомленням державного агентства земельних ресурсів ці законопроекти вже 7-8 липня 2012 року мають розглядатись у сесійній залі Верховної Ради України. Після затвердження цих законів до кінця того ж року буде повністю сформована законодавча база для проведення земельної реформи та скасування мораторію на продаж землі. Саме ж впровадження ринку землі в Україні планується з січня 2013 року [2].

         Згідно проекту закону «Про ринок землі» купувати землі сільськогосподарського призначення матимуть право лише громадяни України, фермерські господарства та держава. Іноземцям забороняється купувати українські землі, що дає нам підставу сприймати це як захист та врахування інтересів вітчизняних суб'єктів господарювання. Водночас, можливі шляхи «обходу» даного закону, тобто купівля землі нерезидентами і надалі здійснюватиметься через підставні особи, що говорить про існування «чорного ринку землі» і призводить до нанесення збитків державі через недоотримання надходжень до державного бюджету.

         Щодо селян та фермерів, то з впровадженням реформи вони зможуть вільно розпоряджатися своїм майном, в тому числі: продавати землю, здавати в оренду, обмінювати, дарувати її та використовувати як заставу при одержанні кредиту. Особливістю законопроекту «Про ринок землі» є те, що власнику паю чи фермеру забороняється вносити в підприємство з іноземним капіталом свою частку у вигляді земельної ділянки.

Очікується, що в перший рік після скасування мораторію на землю вартість української землі  становитиме приблизно 500 доларів США за гектар. Для порівняння, в Угорщині у перший рік земельної реформи вартість землі становила 1 тисячу доларів, а через 6 років зросла до 6 тисяч євро за 1 гектар [3]. Тим часом, за оцінками експертів українська земля недооцінена мінімум в 15 разів. Власникам земельних паїв не потрібно поспішати їх продавати, оскільки в перші роки існування земельного ринку в Україні спостерігатиметься перевищення пропозиції землі над її попитом, що і буде основним фактором встановлення низької ціни на неї. Виходить, що після реформи землевласники зможуть отримати більший і стабільний дохід від її оренди, ніж від продажу. Але оренда землі сільськогосподарського призначення має свої мінуси, оскільки орендар не дбатиме про збереження природної родючості землі і при  виснаженні  однієї  земельної  ділянки зможе взяти в оренду іншу. А це призводить до спустошення і погіршення здавна відомих родючих українських чорноземів.

Законопроектом не враховано інтересів власників-одноосібників, для яких земля - це робочі місця на селі і одне з основних джерел виживання селян. Щодо останніх, - то вони не можуть конкурувати з великими агровиробниками у яких більше капіталу і можливостей. Тому після скасування мораторію на землю олігархи будуть скуповувати землі за низькою ціною, фактично за безцінь, з метою перепродажу її за монопольно високими цінами. Це призведе до утворення кількох великих монополістів, які зосередять в своїх руках значну кількість земель сільськогосподарського призначення, позбавивши мільйони людей можливості заробітку на своїх же колись землях. Тому держава як один зі суб'єктів земельного ринку, а також як регулятор економічних відносин в Україні повинна забезпечити рівні умови для всіх інших учасників ринку і створити ефективний механізм кредитування для громадян і суб'єктів малого підприємництва.

Щодо покупців землі, то ринок буде чітко регламентований і жорстко контрольований державою, зокрема, в законопроекті передбачено, що вони зобов'язані декларувати доходи в разі придбання угідь вартістю більше ніж 150 тисяч гривень, а за перепродаж землі упродовж перших п'яти років стягуватиметься високе мито. Також державі, в свою чергу, необхідно забезпечити отримання доходу в бюджет від операцій з купівлі-продажу землі та від операцій з оренди землі іноземцями. При цьому, доцільно було б залишати деякий відсоток доходу в  тому бюджеті, на території якого знаходиться земля. Це призвело б до збільшення ресурсів бюджету і до підвищення темпів економічного та соціального розвитку відповідної території [4].

На сьогоднішній день склалася така економічна ситуація, що пересічний громадянин (із класу бідних) навіть при великому бажанні придбати землю не матиме фінансової змоги зробити це. Причиною цього є низький рівень  мінімальної заробітної плати українців (1004 грн. з 01.12.2011 р.) та середній дохід - менше 200 $ або близько півтори тисячі гривень на місяць. Такий  рівень доходу не дозволяє українцям нормально жити, утримувати сім'ї, не говорячи вже про заощадження, необхідні для закупівлі землі та її обробки. Для порівняння - за один гектар землі пропонується плата в розмірі 500 $ США [5]. Отже, зрозумілим стає одне - пересічний українець не володіє вільними коштами і не має джерел їх залучення.

 На основі вище сказаного ми дійшли висновку, що для ефективного впровадження земельної реформи розробники законопроекту «Про ринок землі» забули одну просту, але дуже вагому в даній ситуації істину: землю повинен  купувати не той, хто може її скупити, а той, хто буде її обробляти. Держава повинна здійснювати нагляд і контроль за власниками землі та за ефективністю її використання, щоб не допустити спустошення і виснаження земель. Тими, хто дійсно можуть обробляти землю на сучасному етапі є фермери і селяни, тому з боку держави їм повинна надаватись всебічна підтримка шляхом створення механізму заохочення, тобто через систему пільгового оподаткування та кредитування. Наприклад, в майбутньому при створенні «земельного банку», видача кредитів повинна здійснюватись на основі проектів щодо оброблення землі та доходу від цієї діяльності. При цьому, ми пропонуємо також, щоб зі сторони державних органів здійснювався контроль за дотриманням умов вище зазначених проектів та за належною обробкою сільськогосподарських земель, їх підтриманням за допомогою мінеральних добрив. Ми вважаємо, що при скуповуванні земель заможними людьми, власниками великих капіталів виникне наступна ситуація: частина цих земель втратить свій статус «сільськогосподарського призначення». Це пояснюється тим, що вони будуть використовуватись не за цільовим призначенням, а для будівництва розкішних віл (з полями для гольфу) та розважальних комплексів.

Ми схиляємось до того, що вільний продаж землі в Україні принесе  вигоду тільки багатому класу населення; для бідного населення (селян, фермерів),  в цілому, це не дасть ніякої користі як  і для економіки України. Сьогодні сміливо можна констатувати, що багатий клас, а саме кілька найбагатших сімей в Україні керують діючою владою, яка є лише маріонеткою в їхніх руках. Відповідно до цього, вільний продаж землі - це законна форма збагачення не без того багатих людей. Отже, як відповідь на питання: «Вільний продаж землі в Україні: економічна необхідність чи чергова політична авантюра?», - на нашу думку, звучить так: «Вільний продаж землі в Україні - це політична авантюра, завуальована під економічну необхідність».

Можна ще багато говорити про користь від земельної реформи і зняття мораторію на продаж землі в Україні для селян, сільського господарства чи держави, але зрозумілим стає одне: це, як завжди, вигідно тим, хто стоїть за впровадженням земельної реформи в життя, оскільки в нашій країні навіть «сонце сходить і заходить, бо це комусь потрібно».

Література:

1. http://agronews.in.ua/sto

2.http://nazemli.at.ua/news/zakon_ukrajini_pro_rinok_zemel

3.http://www.silskivisti.kiev.ua/18698/index.php?n=10661

4. http://www.nbuv.gov.ua/nyub/gdpp/2011_9.pdf

5. http://brc.undp.org.ua/img/publications/Land_Market_Fin.pdf


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>