XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Фтемова Л. В. СТАНОВЛЕННЯ БІОТЕХНОЛОГІЇ В УКРАЇНІ: РЕТРОСПЕКТИВА, СУЧАСНІСТЬ, ПЕРСПЕКТИВА (НА ПРИКЛАДІ ІНСТИТУТУ БОТАНІКИ ІМ. М.Г. ХОЛОДНОГО НАН УКРАЇНИ)

Фтемова Людмила Вадимівна

Тернопільський національний педагогічний університет ім. Володимира Гнатюка

СТАНОВЛЕННЯ БІОТЕХНОЛОГІЇ В УКРАЇНІ: РЕТРОСПЕКТИВА, СУЧАСНІСТЬ, ПЕРСПЕКТИВА (НА ПРИКЛАДІ ІНСТИТУТУ БОТАНІКИ ІМ. М.Г. ХОЛОДНОГО НАН УКРАЇНИ)

            У третє тисячоліття людство увійшло з глибокими знаннями в області наук про життя та величезним потенціалом їх практичного використання. Перш за все йдеться про сукупність біотехнологічних практик, що істотно вплинули на життєдіяльність суспільства. Біотехнологія - одна з найдавніших і водночас одна з наймолодших наук і галузей промисловості. Людство здавна опанувало на практиці різні процеси біотехнології. Ще із біблійських часів було відоме виноробство, випікання хліба, а дещо пізніше - одержання кисломолочних продуктів, квашеної капусти, медових алкогольних напоїв, силосування кормів тощо. Стародавні народи інтуїтивно використовували прийоми і способи виготовлення продуктів, які сьогодні ми відносимо до біотехнологічних [1].

         Друга половина ХХ початок ХХІ ст. ознаменувалися бурхливим розвитком біотехнологій та генної інженерії зокрема. Вони стали одним з найважливіших інструментів сучасних наукових досліджень, що мають значний вплив на науку, економіку та суспільство, оскільки дозволяють впливати на еволюційний розвиток усього живого на планеті. Інформаційно закриті системи, якими, наприклад, були колись рослини, уже сьогодні відкриті для обміну генетичною інформацією практично з усіма живими організмами. «Генна революція» відкрила нову еру в розвитку суспільно-економічних відносин.

                Уже нині широке використання методів сучасної біотехнології спричинило значні зміни у сільському господарстві, промисловому виробництві, енергетиці, медицині та ветеринарії тощо. Дані процеси стрімко розвиваються і вже мають значний вплив на міжнародну торгівлю, який буде тільки збільшуватися, що призведе в майбутньому до зміни структури світового господарства та національних економік багатьох країн [2, c. 10-11].

         Відтак, бурхливий розвиток цієї науки зумовлений, насамперед, потребами людства. Сьогодні, ми стоїмо на порозі створення штучних живих систем та організмів. На цьому терені виникає багато проблем і безліч питань, зокрема й етичного характеру. Вирішення їх підпадає під сферу впливу відносно нової науково-технічної галузі - біотехнології, яка є синтезом кількох біологічних дисциплін - молекулярної біології, мікробіології, вірусології, біохімії, а також техніки, і особливо потужно розвивається в останні десятиріччя.

         Розвиток біотехнології як науки в Україні йде «в ногу з часом». Так, перші дослідження в галузі генетичної інженерії, що становить теоретичний фундамент біотехнології, почали проводитись ще на початку 70-х років минулого століття в Києві, зокрема в Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, тодішньому Секторі молекулярної біології та генетики Інституту мікробіології і генетики АН УРСР (нині - Інститут молекулярної біології і генетики НАН України), Інституті клітинної біології, Інституті біохімії НАН України й деяких інших наукових установах. Варто наголосити, що в нашій державі наукові дослідження в цьому напрямі розпочались одночасно, а в деяких галузях навіть раніше, ніж аналогічні експерименти в розвинених країнах Заходу [3].

         Активний розвиток різних напрямів біотехнології припадає на 70-80 роки минулого століття. Відтоді в Україні склалося кілька наукових центрів, де досліджувалися біотехнологічні аспекти. Важливим осередком дослідження розвитку біотехнології в Україні став Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України [4, c. 9-12]. Багатьма випробуваннями, досягненнями, втратами і блискучими звершеннями позначена діяльність цієї наукової установи, яка сформувалася й досягла визнання під керівництвом відомих в Україні та за її межами вченими. Першим директором Інституту ботаніки став акад. О.В. Фомін. Саме він розробив структуру установи (див. рис.). Після його смерті Інститут очолювали В.І. Брянцев (1935-1937), Я.С. Модилевський (1937-1939), М.М. Гришко (1939-1944), А.О. Сапєгін (1944-1946), Д.К. Зеров (1946-1963), Г.І. Білик (1963-1968), А.М. Окснер (1968-1970). Упродовж 1970-2003 років його директором був автор цього розділу. З 2003 по 2008 рік посаду директора Інституту обіймав чл.-кор. НАН України Я.П. Дідух, у 2008 р. його змінив докт. біол. наук проф. С.Л. Мосякін. Кожний із них багато зробив для Інституту, вніс свій стиль і своє розуміння завдань та форм діяльності наукової установи. Всі вони збагатили науку новими відкриттями й знахідками, все творче життя віддали Інституту, любили його і не мислили своєї праці поза його стінами[5, c. 17].

         У 70-80-ті роки XX ст. Інститут розвивався особливо динамічно. На 1970 рік загальна кількість його співробітників досягла 354 осіб. Інститут ботаніки не тільки добре організовував власну діяльність протягом десятиліть, а й успішно координував наукові дослідження з проблем ботаніки, зокрема, біотехнології в Україні, брав участь у міжнародних наукових зібраннях, приймав у своїх відділах зарубіжних учених, підтримував зв'язки з колегами з багатьох країн світу, здійснював обмін гербарними матеріалами та публікаціями. У 80-ті роки надзвичайно високими були активність співробітників даного Інституту й насиченість його наукового життя важливими подіями державного та світового масштабу. У ці роки Інститут посів чільне місце у світовій науці в галузях цитології клітинних і тканинних культур рослин, функціональної морфології рослинних клітин в ізольованих культурах, кріофітофізіології тощо [5, c. 28].

         Починаючи з 1990-х рр в Інституті фундаментальні дослідження здійснювалися за двома основними напрямами: а) критико-систематичні, флористичні та екологічні дослідження закономірностей організації та динаміки фітобіоти й мікобіоти, розробка теоретичних засад сучасної фітобіології; б) вивчення структурно-функціональної організації рослин і грибів [5, c. 28]. І хоча з економічного погляду цей період був достатньо складним, то в науковому плані колектив Інституту робив усе можливе для підтримання традиційного високого рівня досліджень. За період незалежності України в Інституті ботаніки ім. М.Г. Холодного створили програмне забезпечення та пекети прикладних програм для цілої низки флористичних банків даних.

         У першому дисятилітті ХХІ ст. Інститут працював також над розв'язанням актуальних природоохоронних проблем. Це, зокрема, розробка наукових засад збереження судинних та несудинних рослин і грибів, заходів щодо їх охорони та невиснажливого використання. Як наукова установа Інститут впевнено посідає провідне місце в Україні з таких напрямів досліджень, як систематика, флористика, еволюція рослинного світу, палеоботаніка та палінологія, геоботаніка, екологія екосистем, ботанічне ресурсознавство, мікологія, альгологія, ліхенологія, бріологія, фітосозологія, клітинна та космічна біологія, фітогормонологія, фітохімія. Провідні в Україні позиції належать його науковцям і щодо розробки проблем використання мікроводоростей як відновлюваного джерела енергозабезпечення [5, c. 33].

         Для розв'язання багатьох питань за тематикою наших досліджень поглиблювалося співробітництво як із колегами з країн СНД (переважно з Росії і Білорусі), так і далекого зарубіжжя. На цьому етапі серед наукових установ провідних зарубіжних країн нас цікавили насамперед ті, які могли допомогти здійснити молекулярні дослідження, поки що недоступні в Інституті, та підготувати для нас відповідних фахівців. За останні роки укладено 12 двосторонніх міжнародних угод про співробітництво в галузі ботаніки та мікології, розпочато виконання тем десяти двосторонніх проектів (Болгарія, Словаччина, Польща, Угорщина, Росія, Білорусь), завершено низку робіт за грантами міжнародних організацій (SCOPES, INTAS, GEF, DFG, NATO, Міністерство закордонних справ Великої Британії, Дарвінівська ініціатива, Посольство Королівства Нідерландів, Держдепартамент США, Andrew Melon Foundation, Фонд підтримки польської науки та «Каси ім. Юзефа Мяновського» та ін.). Працівники Інституту були задіяні у виконанні завдань таких міжнародних програм, як програма ЮНЕСКО «Людина й біосфера» (UNESCO Program «Man and biosphere»), Чорноморська програма «Wetlands International», Друга британська програма малих екологічних проектів (Small Environmental Projects Scheme - SEPS II) [5, c. 33].

         На сьогоднішній день, особлива увага приділялася випуску багатотомних фундаментальних праць. Проте хоч соціально-економічна криза в суспільстві, на жаль, триває. Але в цих важких умовах колектив Інституту утримує належний рівень досліджень світу рослин і грибів. Водночас науковці воліють, щоб їхні інтелектуальні потреби були задоволені достатньою мірою, а результати досліджень якнайповніше слугували суспільству.

            Загалом, біотехнологія це типове породження нашого бурхливого, динамічного XXI ст. Вона відкриває нові перспективи перед людським розумом, дозволяє і те, що не під силу природі - переміщення генів між рослинами, тваринами і мікроорганізмами. Проблеми біотехнології надзвичайно різноманітні, починаючи з суто технічних і закінчуючи тонкими інтелектуальними проблемами, пов'язані з зубожінням фундаментальної науки у зв'язку з домінуванням суто проблемно-прикладних розробок. Разом з тим, все ж таки відкриваються широкі перспективи та можливості для використання нових наукових розробок для суспільства.

Літеретура:

1. Ніколаєнко Н. В. Біотехнологічні практики в перспективі людського буття: [Електронний ресурс] / Н. В. Ніколаєнко // Режим доступу: http://vuzlib.com/content/view/1264/121/

2. Баласинович Б. ГМО: виклик сьогодення та досвід правового регулювання [Текст] / Б. Баласинович, Ю. Ярошевська. - К., 2010. - 84 с.

3. Комісаренко С. В. Стан, проблеми та перспективи розвитку біотехнології в Україні: [Електронний ресурс] / С. В. Комісаренко // Режим доступу:

http://www.biochemistry.org.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=23&Itemid=22&lang=en

4. Мусієнко М.М. Біотехнологія рослин [Текст] / М. М. Мусієнко, О. О. Панюта. - К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2005. - 114 с.]

5. Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України (1921-19211). Віхи історії та сучасність. - К.: Альтерпрес, 2011. - 442 с.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>