XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Фуч Н.І. ВПЛИВ ЗАСОБІВ МАСОВЇ КОМУНІКАЦІЇ НА ЕЛЕКТОРАЛЬНІ ПРОЦЕСИ В УКРАЇНІ (НА ПРИКЛАДІ ПРЕЗИДЕНТСЬКОЇ КАМПАНІЇ -2010)

Фуч Наталія Ігорівна

Національний університет "Львівська політехніка"

ВПЛИВ ЗАСОБІВ МАСОВЇ КОМУНІКАЦІЇ НА ЕЛЕКТОРАЛЬНІ ПРОЦЕСИ В УКРАЇНІ (НА ПРИКЛАДІ ПРЕЗИДЕНТСЬКОЇ КАМПАНІЇ -2010)

Сьогодні твердження про те, що засоби масової інформації здійснюють значний вплив на результати виборів у будь-якій демократичній державі є тривіальним. Щодо України, то широке використання ЗМІ у вітчизняних виборчих кампаніях почалося з парламентських виборів 1998 року [1]. З того часу інформаційний простір України розвивався значними темпами, що зумовило виникнення нових особливостей, тенденцій та перспектив розвитку засобів масової комунікації. На даному етапі особливої уваги заслуговує дослідження впливу ЗМІ на результати президентської кампанії 2010 року в Україні, адже ці вибори стали першими президентськими виборами після Помаранчевої революції, наслідком якої була значна лібералізація медійного простору України.

При проведенні даного дослідження важливим було не лише встановлення інтенсивності взаємозв'язку між використанням ЗМІ в передвиборчій агітації та результатами виборів, а й визначення тих видів ЗМІ, які виявилися найбільш ефективними. Зокрема. попри те, що головним "інформаційним фронтом" у президентських перегонах 2009-2010 років, за одностайною оцінкою експертів, залишилося телебачення, альтернативні канали комунікації (перш за все Інтернет), порівняно з 2004 роком також значно розвинулися і стали більш ефективними [2].

На час ведення передвиборчої кампанії у 2009 році Інтернетом послуговувалися за різними даними від 10 до 12 млн. осіб, з яких близько 8 млн. були старші 18 років, тобто могли брати участь у голосуванні [3]. 15 з 18 кандидатів використали свій шанс вплинути на це населення, провівши певні агітаційні заходи в Інтернеті. З них 8 політиків використали всесвітню мережу для представлення онлайн-варіантів друкованих агітаційних матеріалів, тобто лише частково застосували можливості Інтернету. Серед них, як не дивно,  був і переможець голосування - Віктор Янукович [4]. Решта кандидатів, окрім подання новин, використовували Інтернет також для ведення особистих блогів, створення Інтернет-сайтів, присвячених їх діяльності, наповнення виборчого фонду, ініціювання форумів тощо [5]. Проте загалом агітаційна кампанія,  проведена в Інтернеті засвідчила лише перспективи використання цієї сфери в Україні.

Щодо телебачення, то, як зазначалося вище, цей засіб масової інформації став найефективнішим у передвиборчих перегонах. Під час президентської кампанія Національною радою України з питань телебачення та радіомовлення здійснювався моніторинг політичної реклами, що  розміщувалася кандидатами у президенти. За його результатами лідером за кількістю реклами, що транслювалася на загальнонаціональних телеканалах у першому турі став переможець виборів, В. Янукович. Його політична реклама транслювалася впродовж майже 79,5 год. Агітаційні матеріали Ю. Тимошенко, яка посіла друге місце, транслювалися впродовж 58,5 год, тобто  на 26,4 % менше [6]. Дослідження зв'язку між показом політичної реклами та відданих за кандидатів кількістю голосів під час I туру виборів встановило , що між цими цифрами існує стійкий стохастичний зв'язок (коефіцієнт кореляції становить 0,98). Тобто показ політичної реклами певного кандидата є невід'ємною складовою його перемоги на виборах в Україні.   

Також аналогічним чином за даними щотижневого добового моніторингу ефіру загальнонаціональних радіокомпаній була досліджена трансляція політичної реклами на радіо. Було встановлено, що зв'язок між кількістю політичної радіореклами та результатами голосування населення є менш стійким, проте також досить значним (коефіцієнт кореляції 0,9). Цікавим є той факт, що переможець передвиборчої гонки В. Янукович зовсім не використовував радіо для завоювання прихильності громадян [7]. З огляду на це, варто зазначити, що використання радіо для агітації виборців сьогодні стає досить не популярним та потребує ретельного дослідження аудиторії певної радіостанції, адже слухачами радіо на сьогодні є лише частина населення України.

      Говорячи про друковані засоби масової інформації, треба враховувати той факт, що вони є основним каналом донесення новин до громадян, а тому кількість повідомлень про того чи іншого кандидата є надзвичайно важливою. Аналіз загальнонаціональних періодичних видань показав, що найбільше публікацій стосувалися діяльності  Ю. Тимошенко, діючого на той час Прем'єр- міністра (26 %), та В. Януковича (18 %), який дещо випередив тогочасного Президента В. Ющенка (17 %). Порівнюючи ці дані з результати голосування можна стверджувати, що постійне нагадування про себе у друкованих ЗМІ не завжди є запорукою успіху на виборах.         

Підсумовуючи, варто навести  результати досліджень, яке проводилось Інститутом соціальної та політичної психології АПН України. За результатами опитування вплив повідомлень медіа на вибір українців був досить значним. Зокрема, серед виборців, які вже визначились, за кого голосуватимуть, 30,2 % зазначили, що на їхнє рішення найбільшою мірою вплинули випуски телевізійних новин; вплив на своє рішення публікацій у газетах визнали    19,3 % опитаних; вплив рекламних роликів на телебаченні - 15,9 %; вплив інформації, розміщеної в Інтернеті - 6,7 % опитаних. Таким чином більш, ніж 72 % опитаних у своєму виборі орієнтувалися на повідомлення ЗМІ [2].

Отже, політична комунікація є неможливою без застосування сучасних засобів масової інформації. Особливого значення це твердження набуває при дослідженні передвиборчих технологій. Проте різні види засобів масової комунікації характеризуються своїм ступенем впливу на електоральну поведінку громадян. Найефективнішим методом передвиборчої агітації в Україні є застосування телебачення, а використання Інтернету та інноваційних медіа-технологій стає невід'ємною складової передвиборчої кампанії. Також при розробці агітаційної стратегії особливу увагу слід приділяти друкованим засобам масової інформації.

Література:

•1.    Колесников О. Електоральна комунікація за допомого ЗМІ: проблема ефективності в українських умовах // Науковий вісник Ужгородського університету Серія: Політологія, Соціологія, Філософі. -  Випуск 14. -  2010. - ст. 87-89.

•2.    Никифоренко Н. Роль ЗМІ у політичній комунікації під час президентської кампанії  2009 року в Україні// "Грані" - №4 (72). - 2010. -  ст. 106-111.

•3.    Щербаков А.  Сетевой блиц-криг президентской гонки-2010.[Електронний ресурс] // Телекритика. - Режим доступу: http://www.telekritika.ua/politprogram/2009-12-09/49764.

•4.    Щербаков О.  Використання інтернету у виборчих кампаніях кандидатів у президенти України // Сучасна українська політика: політики і політологи про неї. - К.:Випуск 20. - 2009. - ст. 203-213.

•5.    Медведчук М. Інтернет-технології як інструмент формування іміджу кандидата під час виборчих кампаній // Сучасна українська політика: політики і політологи про неї. - К.:Випуск 18. - 2009. - ст. 281-287.

•6.    Хронометраж трансляції Політичної реклами кандидатів на пост Президента України на загальнонаціональних телеканалах у I турі виборчої кампанії. // Додаток 11 до Звіту про вибори 2009-2010 року. [Електронний ресурс] // Національна рада з питань телебачення і радіомовлення. - Режим доступу: http://nrada.gov.ua/ua/zvitnainformacia/

•7.    Хронометраж політичної реклами кандидатів на пост Президента України за даними щотижневого добового моніторингу ефіру загальнонаціональних радіокомпаній в I-II турах // Додаток 23 до Звіту про вибори 2009-2010 року. [Електронний ресурс] // Національна рада з питань телебачення і радіомовлення. - Режим доступу: http://nrada.gov.ua/ua/zvitnainformacia/

 

e-mail: natalka.fuch@gmail.com


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>