XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Фула Н. В. ГЛОБАЛІЗАЦІЯ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА РОЗВИТОК ЕКОНОМІК КРАЇН

Фула Наталія Володимирівна

Буковинський державний фінансово-економічний університет

ГЛОБАЛІЗАЦІЯ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА РОЗВИТОК ЕКОНОМІК КРАЇН

В XXI ст. глобалізація досягла найбільшого рівня свого розвитку. Вона істотно вплинула на розвиток міжнародних відносин між країнами, а також призвела до змін економічної структури країн, появи нових форм організації торгівлі.

Глобалізація є порівняно новою і найвищою стадією розвитку давно відомого процесу інтернаціоналізації ( транснаціоналізації ) численних аспектів суспільного життя. Вона відображає об'єктивний процес активізації взаємопроникнення та взаємозалежності сучасних соціально - економічних і суспільно політичних процесів у світовому масштабі, які не лише долають  національні бар'єри, а й поєднують на перший погляд несхожі й різновекторні явища [1].

Глобалізація і створені нею процеси піддають випробуванню на міцність і адаптивність традиційні моделі поведінки, спосіб життя і способи бачення світу, а також цінності, орієнтації, забобони всіх верств населення.

Процеси глобалізації істотно впливають на зміст і темпи формування нових типів відносин у сучасному суспільстві і фахівців нового покоління. Від людини XXI століття потрібні особлива мобільність і здатність адаптуватись до жорстких умов життя, змін структури і змісту професій, культурного середовища. Показником глобальної мобільності людини, ймовірно, буде універсальне утворення і здатність мобілізуватись й вчитись протягом усього життя. У новому тисячолітті міжнародне співробітництво переходить в еру глобалізації розвитку, що відкриває для людства не тільки нові, раніше небачені можливості розвитку і якісного росту, але і нові загрози, проблеми і глобальні конфлікти.

Негативні сторони глобалізації пов'язані з: нерівномірним розподілом зростання світового доходу між різними країнами; економічною, фінансовою та політичною експансіями розвинутих країн: поглибленням диференціації між країнами за економічним розвитком; тенденціями до зникнення національних особливостей народів та етносів.

Для деяких країн глобалізація створила такі можливості, які неможливо було уявити декілька років тому. Але вона створила і нові небезпеки для багатьох інших країн. Від глобалізації, насамперед, виграють багаті люди, фірми та країни, експортери капіталу, технології, міжнародні та глобальні фірми - лідери. Програють же країни з односторонньою, недостатньо розвинутою економікою, слабкою інфраструктурою, дрібні підприємства, некваліфіковані працівники, немобільні верстви населення [2].

Глобалізація економічної системи пов'язана з формуванням в рамках провідних західних держав замкненої господарської системи. Цей процес можна прослідкувати за такими напрямками:

1) концентрація в постіндустріальному світі більшої частини інтелектуального і технологічного потенціалу людства;

2)  зосередження основних торгівельних потоків в межах співдружності розвинених держав;

3) замикання інвестиційних потоків:

4) спрямованість міграційних потоків з країн «третього світу» в розвинені регіони планети.

Перший напрямок є найбільш очевидний. З 2010 - 2011 рр. країни "Великої сімки" контролювали 71 % всіх зареєстрованих у світі патентів. Протягом 2010 - 2011 року країни - члени ОЕСР витрачали на наукові дослідження і розробки в середньому близько 120 млрд. дол. США, щорічно з яких 38% припадало на США.

Другий напрямок пов'язаний з випереджаючими темпами зростання світової торгівлі порівняно з темпами зростання обсягів виробництва більшості розвинених країн. Так, в 50-60-ті роки обсяги експорту європейських країн збільшились на 89 % порівняно із зростанням їх ВВП, а в 2010 р. вони складали 1,952 трлн.дол. США.

Третій напрямок пов'язаний з новою якістю інвестиційної активності в розвинених країнах. Зростання інвестиційних потоків і їх зосередження в межах постіндустріального світу на сьогодні помітні, як ніколи раніше. Прикладом може бути розподіл інвестицій США за окремими секторами і джерелами. Якщо у Європу у 1970 р. спрямовувалось близько 1/3 всіх американських інвестицій, то в 2010 р. цей показник складає більше 50 %, тоді, як на долю Японії і нових індустріальних країн Азії припадає не більше 8%, а Мексики - менше 3%.

Четвертий напрямок пов'язаний з відчутним зменшенням міграційних потоків всередині постіндустріального світу з постійним зростанням кількості нелегальних іммігрантів з країн "третього світу". Якщо в 50-ті роки в США 68% легальних мігрантів прибувало з Європи або Канади і належали вони в основному до середнього класу, то у 2009 - 2011 рр. більше 79% їх чисельності були азіатського та латиноамериканського походження, і як правило не мали достатнього рівня освіченості.

У країнах, що відстали у своєму соціально - економічному розвитку, щорічні втрати від невигідних умов торгівлі, а також різниці в доступ до праці і фінансів у 2011 році становили 500 млрд. дол. США, що в 10 разів перевищує обсяг державної іноземної допомоги [2].

В умовах глобалізації світової економіки важливу роль відіграють транснаціональні корпорації (ТНК), які виступають головним суб'єктом інвестиційної діяльності. За даними останнього з доступних річних звітів ЮНКТАД (World Investment Report) у світі діють 82 тис. ТНК, як мають 810 тис. зарубіжних філій, обсяг прямих інвестицій оцінюється у 7,6 трнл.дол.

Сьогодні ТНК контролюють понад  50% світового промислового виробництва, 67% міжнародної торгівлі, більш як 80% патентів і ліцензій на нову техніку, технології та ноу-хай, майже 90% прямих зарубіжних інвестицій. Практично вся торгівля сировиною на світових ринках контролюється ТНК [3].

В одних країнах (в країнах, де знаходяться штаб-квартири ТНК) як і з точки зору глобалізації, відбуваються позитивні економічні процеси. В інших країнах (в країнах, де діють ТНК, але не знаходяться їх штаб-квартири) економічні процеси не є обов'язково позитивними, або є просто негативними. Це пов'язано як з сутністю самих ТНК, так із визначенням основних ознак та характеристик процесів глобалізації.

Глобалізація впливає на розвиток економіки країни як позитивно, так і негативно. З однієї сторони глобалізація надає нові можливості для економічного розвитку, розширює межі їхньої економічної діяльності, а з іншої сторони, глобалізація для деяких країн є негативним явищем, так як рівень їх економічного розвитку не дає їм змоги зайняти конкуруюче місце в міжнародних економічних відносинах в процесі глобалізації.

Глобалізація економіки - це не лише вигоди від зростання участі країни в світових економічних процесах, але й висока ймовірність втрат, зростання ризиків. Глобалізація передбачає, що країни стають не просто взаємозалежними з причин формування системи міжнародного інтегрованого виробництва, зростання обсягів світової торгівлі та потоків іноземних інвестицій, інтенсифікації руху технологічних нововведень тощо, але й більш вразливими щодо негативного впливу світогосподарських зв'язків. Світова практика доводить, що виграш від глобалізації розподіляється далеко не рівномірно між країнами та суб'єктами економічної діяльності.

Література:

•1.     Фундаментальне дослідження С.Соколенка - К.:Логос,2008.-565 с.

•2.     Василенко В.М. Оцінка впливу глобалізації на економічне зростання країни// Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія: Екномічна. - 2004. - №69. - с.35-42

•3.      http://www.unctad.org/ - міжнародний сайт торгівлі.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>