XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Фурман І.В. ДЕРЖАВНІ ВАЖЕЛІ РЕГУЛЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

І.В. Фурман

асистент кафедри фінансів та кредиту

Вінницького державного аграрного університету

ДЕРЖАВНІ ВАЖЕЛІ РЕГУЛЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Державне регулювання інвестиційної діяльності здійснюється з метою реалізації економічної, науково-технічної і соціальної політики. Воно визначається показниками економічного і соціального розвитку України, республіканськими і регіональними програмами розвитку народного господарства, республіканськими й місцевими бюджетами, передбачуваними в них обсягами державного фінансування інвестиційної діяльності.

Державне регулювання інвестиційної діяльності включає управління державними інвестиціями, а також регулювання умов інвестиційної діяльності й контроль за її здійсненням усіма інвесторами та учасниками інвестиційної діяльності.

Управління державними інвестиціями здійснюється республіканськими й місцевими органами державної влади й управління та включає планування, визначення умов та виконання конкретних дій по інвестуванню бюджетних та позабюджетних коштів.

Державне регулювання умов інвестиційної діяльності здійснюється шляхом прямого (адміністративно - правового) та непрямого втручання в інвестиційну діяльність [1].

За макроекономічне сприяння інвестиційній діяльності відповідають органи державної влади країни. У розпорядженні держави є важелі як прямої дії у вигляді централізованих державних капітальних вкладень в об'єкти загальнодержавного значення, розвиток державного сектора економіки, так і непрямі засоби регулювання інвестиційного середовища за рахунок бюджетної та грошово-кредитної політики.

Бюджетні важелі - це встановлена державою система податків, що практично визначають систему перерозподілу доходів підприємств і гро­мадян країни, яку держава вважає оптимальною для формування прибуткової частини бюджету та збереження у підприємств і підприємців ринкових стимулів до роботи та отримання прибутків. З бюджетом можуть порівнятися фінанси наймогутніших корпорацій.

Грошово-кредитна політика держави впливає на інвестиційні умови, регулюючи грошовий обіг і роботу банківської системи, яка, по суті, репро­дукує збільшення коштів в економічній системі.

Встановлюючи вигідні умови (у вигляді ціни чи дивідендів) для своїх цінних паперів, держава стимулює їх купівлю юридичними та фізичними особами і цим зменшує кількість вільних грошей, які можуть бути використані для кредитування інвестицій через банківську систему [4].

Підвищення ефективності інвестиційної діяльності підприємств багато в чому залежить від державного регулювання макроекономічних умов інвестування. Невдалий хід і негативні результати проведених в Україні економічних реформ показали, що для пожвавлення інвестиційної діяльності першорядне значення мають такі макроекономічні умови, як зміцнення фінансового (у тому числі фондового) ринку, його орієнтація на інвестування реального сектора економіки; перетворення заощаджень населення в інвестиції; збільшення сукупного попиту; збільшення обсягу державних інвестицій і раціональне їхнє розміщення [2].

У числі першочергових задач знаходиться зміцнення банківської системи, її орієнтація на інвестування реального сектора економіки. Щоб усунути перекачування грошей від реального виробництва товарів і послуг у фінансовий сектор, необхідно кардинально реструктурувати банківську систему, посилити правові основи діяльності банків.

З метою розвитку довгостроковою інвестиційного кредитування необхідно внести ряд невідкладних коректив у банківську політику, що з забезпечують зрушення в структурі банківських пасивів у бік формування довгострокових депозитів, перетворення банків у діючий механізм активізації інвестиційного процесу.

Великі можливості активізації інвестиційного процесу пов'язані з розвитком фінансових ринків. В індустріально розвинутих країнах він відіграє досить вагому роль у технологічним відставанням виробництва, зростаючою зношеністю основних фондів.

Потреби здійснення інвестиційних проектів в економіці України вимагають нарощування обсягів довгострокового кредитування. Саме довгострокові банківські кредити є необхідною передумовою структурної перебудови виробництва, його розширення та оновлення виробничих фондів.

З метою заохочення інвестування коштів в реальну економіку необхідно забезпечити пріоритетність виділення кредитних ресурсів на пільгових умовах рефінансування для банків, які кредитують високоефективні інвестиційні проекти, в першу чергу інноваційного спрямування [3].

Величезні  інвестиційні резерви  містить у собі земля - орієнтовна реалізації інвестиційних проектів розвитку пріоритетних виробництв, а також впровадження економічних регуляторів активізації внутрішньої інве­стиційної активності.

В даний час менше 30% особистих заощаджень населення використовуються як інвестиційні ресурси. Це негативно позначається на інвестиційному процесі, подоланні інвестиційної кризи, а також на формування ринкових відносин, характерних для країн з розвинутою ринковою економікою.

Література:

1. «Про інвестиційну діяльність» Закон України від 18.09.91 р.

2. Абрамович Г.В. Напрямки активізації державної політики щодо залучення іноземних інвестицій в економіку України // Інвестиції: практика та досвід. - № 1. - 2007. - С. 16-18

3. Вініченко І.І. Логічний підхід в управлінні інвестиційною діяльністю АПК // Інвестиції: практика та досвід. - № 5. - 2007. - С. 9-12

4. Шимшир'ян Г.В., Євдоченко І.М., Бєлов О.В. Управління інвестиційною. Діяльністю // Економіка та держава. - № 4. - 2006. - С. 32-33


Один комментарий к “Фурман І.В. ДЕРЖАВНІ ВАЖЕЛІ РЕГУЛЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.”

  1. Павло:

    Дякую дуже за статтю, вона допомогла мені при написанні реферату:)))


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>