XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Фурса О.О. ГЛОБАЛІЗМ ЯК ІДЕОЛОГІЯ

О.О.Фурса

  ГЛОБАЛІЗМ ЯК ІДЕОЛОГІЯ

Поширеним є  тлумачення глобалізму як принципу щодо формування, організації, функціонування і розвитку світу як цілісної соціокультурної  суперсистеми або стилю у політиці, за якого певне питання розглядається і вирішується у контексті загальнолюдських проблем, що потребують для свого розв'язання спільних зусиль. Пропонується також вважати, що глобалізм - система, що дозволяє завдяки застосуванню новітніх технологій контролювати свідомість і суспільну поведінку людини і яка прагне перетворювати весь світ "по образу і подібності» держав - світових лідерів.

  На нашу думку, глобалізм - це перш за все  ідеологія глобалізації, а антиглобалізм - ідеологія антиглобалістської боротьби. Схематично глобалістська картина миру може бути представлена таким чином: теорія (ідеологія) - це глобалізм або антиглобалізм, а практика - це глобалізація або антиглобалістська боротьба. Відповідно до вищеназваного, теорія глобалізації  і є глобалізмом, а теорія антиглобалістської боротьби є антиглобалізмом. У зв'язку з цим політична практика може бути спрямована або  на культурне домінування в світі, тобто на  глобалізацію, або на опір їй, тобто на антиглобалістську боротьбу. Дискусійним є питання  щодо сутності глобалізму як ідеології.Є пропозиції визначчати глобалізм як неоліберальну модель глобалізації. Головною вимогою неолібералізма є розширення індивідуальних свобод, обмеження державного втручання в господарське життя і орієнтація на ринок. Вільний ринок і вільна конкуренція, на думку неолібералов, повинні автоматично забезпечити найбільш раціональний і ефективний розподіл ресурсів і капіталовкладень, зокрема, шляхом розширення вільного вибору, що стоїть перед кожним підприємцем і споживачем. Глобалізм в такому тлумаченні є сукупністю  таких ідей, принципів  і заходів як: вільна ринкова економіка (приватизація, лібералізація, стабілізація); відмова від елементів національного суверенітету; створення суспільства, керованого за єдиними правилами з світового центру; пріоритет міжнародного права і міжнародних інститутів тощо. Реалізація даної ідеології здійснюється розвиненими західними країнами через впровадження неоліберальної моделі розвитку, особливістю якої є пріоритет фінансової діяльності над виробництвом і суспільним розподілом на периферії. Контролюють фінансові потоки міжнародні фінансові центри, а контроль над виробництвом в периферійних країнах здійснюють ТНК. Можна  вважати, що  за допомогою неоліберальної моделі створюються умови для експансії корпорацій в країнах, що розвиваються, через «нав'язування» нерівних умов «вільного ринку», а також створюється довготривала стратегія розподілу природних ресурсів на користь розвинених країн. Вважається,  що  ідеологія глобалізму є однією з головних складових сучасної ліберальної свідомості.

         Одначе, існує і протилежна точка зору, згідно з якою глобалізм - за суттю не може бути ідеологією, оскільки паралельно з цим ідуть процеси націоналізації ідеологій. Принципом глобалізму є сприяння  уніфікації -одноманітності світових соціальних структур, економіки та культури, Важливою характеристикою  глобалізму є те, що інформація і способи її обробки стають більш важливими складовими виробництва, ніж земля, капітал, праця. При цьому масове, стандартизоване виробництво замінюється новою системою індивідуального «ремісничого» виробництва, в основі якої лежить не ручна, а розумова праця, що базується на інформатиці і супертехнології.  Глобалізм  проявляється в можливості бути глобальним суб'єктом праці і життєдіяльності, мати швидкість щодо отримання інформації і реалізації своїх рішень порівняну зі швидкістю світу. Напроти, регіоналізм прагне зберегти місцеву систему виробництва (не відмовляючись від  поступової її модернізації), а також соціальні гарантії, стандарти, стиль життя й ціннісні орієнтири  локального населення.

Глобалізм як ідеологія розвитку сучасного суспільства фактично обмежує локальні соціокультурні цінності і традиції, а також обумовлює загострення в периферійних країнах етнополітичних, соціальних і екологічних проблем.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>