XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Габора Л.Ю., Загоруйко С.В. БЮДЖЕТНА СИСТЕМА УКРАЇНИ: РЕФОРМУВАННЯ МІЖБЮДЖЕТНИХ ВІДНОСИН

Габора Лариса Юріївна, Загоруйко Світлана Володимирівна

Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет»

БЮДЖЕТНА СИСТЕМА УКРАЇНИ: РЕФОРМУВАННЯ МІЖБЮДЖЕТНИХ ВІДНОСИН

        З часу проголошення незалежності Україна вона стала на шлях докорінного реформування усіх сфер людської діяльності, з метою забезпечення прав і свобод людини, гідних умов її життя піднесення української економіки та загального добробуту населення України. З розвитком молодої держави формувалася і розвивалася її бюджетна система. Проте таке становлення відбувалося на старих засадах, які в дещо видозміненій формі лягли на нове економічне підґрунтя. Реформуванню бюджетної системи не приділялося  належної уваги.

Останні роки розвитку бюджетної системи України виявили цілий ряд питань, які необхідно оперативно вирішувати на законодавчому рівні для подолання бюджетної кризи. Одночасно розв'язувалися три взаємопротилежні проблеми:

             -  зниження податкового навантаження на економіку;

- зниження і ліквідація дефіциту, а отже, і зупинення зростання державного боргу;

- скорочення заборгованності як індикатор того, що система стає збалансованою.

Недосконалість бюджетної системи, чинної правової бази, правова неврегульованість багатьох питань бюджетної діяльності стали характерною рисою чинного бюджетного законодавства, що призводила до поглиблення затяжної бюджетної кризи, та, зокрема,  кризи платежів.(2)

Тому уже в 1998 році гостро постала необхідність проведення бюджетної реформи, розробки єдиного документу, який би міг сконцентрувати в собі регулювання більшості питань, що стосуються бюджетних відносин.

Протягом 2000-2003 років зроблено суттєві кроки щодо вдосконалення бюджетного процесу в Україні. Головним з них стало прийняття у 2001році Бюджетного кодексу України, який створив необхідну законодавчу базу для бюджетних відносин з чітким визначенням процедури підготовки, прийняття та виконання бюджету, а також відповідальності за здійснення бюджетних правопорушень і взаємовідносин Державного бюджету з місцевим, що дозволить адаптувати відповідне законодавство країни до міжнародних стандартів. (1)

Не можна сказати, що Бюджетний кодекс - це ідеальний документ і що він вирішує усі питання. Але це дуже потрібний документ для формування бюджету і його прийняття стало початком реформи між бюджетними відносинами, оскільки значно посилилася роль і місце місцевих бюджетів у бюджетній системі України. Питома вага місцевих бюджетів у зведеному бюджеті має тенденцію до збільшення. Так у 2000 році частка місцевих бюджетів у зведеному бюджеті становила 37 %., а сьогодні вона становить 43,1 %. Зростає також частка місцевих бюджетів у ВВП і загальному обсязі фінансових ресурсів держави. Мають місце і певні якісні зміни у формуванні доходів місцевих бюджетів. Розподіл доходів місцевих бюджетів на власні, тобто доходи , що не враховуються при визначені обсягу  міжбюджетних трансфертів,  і закріплені, від прогнозних надходжень яких залежить їхні обсяги, значною мірою посилюють стимули до збільшення надходжень та ефективного  використання коштів. (4)

Однак, проведена робота із формування місцевих бюджетів засвідчила, що введення Бюджетного кодексу - важливий, але тільки перший крок на шляху до становлення бюджетної системи нашої держави.

Суттєвими проблемами у ході бюджетної реформи стали:

1) звуження доходної бази місцевих бюджетів та посилення їх залежності  від трансфертів з Державного бюджету;

2) збереження незацікавленості місцевих органів у нарощування доходної частини місцевих бюджетів, внаслідок неадекватної оцінки фінансового потенціалу територій. Наприклад, частка доходів місцевих бюджетів у зведеному бюджеті знизилася з 37,33% у 2001році до 28,51% у 2007-му; (3)

3) недосконалість "коригуючих коефіцієнтів" розроблених Кабінетом Міністрів для оцінки видатків місцевих бюджетів. Наприклад, в 2007 році за рахунок власних і закріплених коштів місцевих бюджетів здійснювалося лише 26,77% видатків зведеного бюджету проти 36,36% 2001-го; (3)

4) відсутність чіткого розподілу функцій між рівнями державної влади.

Не підлягає сумніву, що лише з утвердженням місцевих фінансів, як самостійного інституту, будуть закладені підвалини для створення в Україні ефективної фінансової системи, а це  потребує:

По-перше, доцільно розробити науково-обгрунтовані нормативи мінімальної бюджетної забезпеченості регіонів враховуючи  економічні, демографічні, природні особливості регіону.

По-друге, необхідно створити єдиний підхід або розробити  національні стандарти щодо фінансування соціальних послуг в Україні.

По-третє, удосконалити механізм вирівнювання бюджетного споживання регіонів.

По-четверте, потрібно забезпечити мотивацію у розширені дохідної бази місцевих бюджетів.

По-п'яте, подальше  удосконалити ряд положень кодексу, внести деякі зміни до підзаконних актів.

Література:

•1.     Вахненко Г.П. Реформування системи між бюджетних відносин в Україні. // Економіка. Фінанси. Право. 2003-№9 -с.3-9.

•2.     Кульницький М.В. Проблеми бюджетного реформування в Україні // Фінанси України - 2002 -№7-с.25-29.

•3.     Юшко С.В. Організація міжбюджетних відносин в Україні: стан, проблеми і перспективи // Фінанси України-2009-№1-с86-97.

•4.      Інформація Міністерства фінансів України щодо виконання  бюджету у 2008 році // www.minfin.gov.ua


Один комментарий к “Габора Л.Ю., Загоруйко С.В. БЮДЖЕТНА СИСТЕМА УКРАЇНИ: РЕФОРМУВАННЯ МІЖБЮДЖЕТНИХ ВІДНОСИН”

  1. Інна:

    Чудова тема -актуальна для сьогодення . Бажаю урядовцям вивчити цей документ.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>