XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Гаркуша Ю.О. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СПОРІВ ФІЗИЧНИХ ЧИ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ ІЗ СУБ’ЄКТОМ ВЛАДНИХ ПОВНОВАЖЕНЬ ЩОДО ОСКАРЖЕННЯ ЙОГО РІШЕНЬ, ДІЙ ЧИ БЕЗДІЯЛЬНОСТІ В АДМІНІСТРАТИВНОМУ СУДОЧИНСТВІ

Гаркуша Ю.О.

Національний університет «Одеська юридична академія»

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СПОРІВ ФІЗИЧНИХ ЧИ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ ІЗ СУБ'ЄКТОМ ВЛАДНИХ ПОВНОВАЖЕНЬ ЩОДО ОСКАРЖЕННЯ ЙОГО РІШЕНЬ, ДІЙ ЧИ БЕЗДІЯЛЬНОСТІ В АДМІНІСТРАТИВНОМУ СУДОЧИНСТВІ

Конституцією України передбачено, що всі правовідносини в нашій державі забезпечуються судовим захистом та кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб. В сучасному суспільстві будь-які відносини мають потенційну небезпеку перерости у конфлікт, особливо відносини між громадянами та владою. Громадяни не мають можливостей впливу на владу, а тому і стосунки з нею є беззахисними.

Слід зазначити, що право кожного оскаржувати в суді рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб є важливою гарантією реалізації конституційного принципу відповідальності держави за свою діяльність перед людиною. Ось чому в сучасних демократичних країнах велике значення для гарантування прав людини у її відносинах з владою, надається правовому захисту з боку незалежного й авторитетного органу - суду, перед яким громадяни та адміністрація є рівними.

На мою думку, дана тема є актуальною, адже полягає саме в дослідженні та виявленні проблемних питань, які виникають під час розгляду справ адміністративної юстиції, найбільш характерних порушень чи неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, формулювання конструктивних пропозицій для забезпечення однакової і правильної судової практики.

Хотілось би відмітити, що сутність адміністративної юстиції полягає саме в оскарженні в адміністративному суді розпоряджень суб'єктів владних повноважень. Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, зокрема на виконання делегованих повноважень.

Положенням, що має засадниче значення для функціонування адміністративної юстиції, є наведене в КАС визначення справ адміністративної юрисдикції, для розгляду яких, власне кажучи, створені адміністративні суди. Але, на жаль, воно неоднозначно свідчить про незавершеність концептуального опрацювання предметної сфери діяльності адміністративних судів.

По-перше, застосовується дуже широкий за змістом термін «публічно-правовий спір», що вимагало від розробників КАС його значно більшої конкретизації з метою недопущення можливого неоднозначного розуміння. Тим більше що термін "публічно-правовий спір" використовується в КАС поряд зі словосполученням "спори з приводу публічно-правових відносин" (ч. 2 ст. 48 КАС), однак жодних ознак таких правовідносин та їх специфіки в кодексі не наводиться.

По-друге, в понятті «справи адміністративної юрисдикції» цілком недоречно зафіксована така ознака суб'єкта владних повноважень, як здійснення ним владних «управлінських функцій». Суперечливість тут полягає насамперед у тому, що ані в Конституції України, ані в інших актах законодавства не сформовано легальних підстав для загальновживаного тлумачення терміна «управлінські функції».

По-третє, закріплене в КАСУ поняття «суб'єкт владних повноважень» сьогодні не має належного й вичерпного обґрунтування в адміністративно-правовій науці, тому сутність цього поняття, і ознаки таких суб'єктів потребують тлумачення, тому що єдність у розумінні змісту поняття «суб'єкт владних повноважень» дозволить уникнути плутанини при визначенні конкретного позивача чи відповідача, обсягу прав та обов'язків, якими наділяються суб'єкти владних повноважень у судовому процесі.

Також, слід відмітити, що принципово важливим для правильного розкриття юридичної природи правового статусу суб'єктів владних повноважень в адміністративному процесі є однозначне визначення змісту поняття «суб'єкт владних повноважень». Говорячи, про суб'єкта владних повноважень, можна сказати, що це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі - при виконанні делегованих повноважень. У випадку, наприклад, якщо суб'єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює вказані владні управлінські функції щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами КАС України ознак справи адміністративної юрисдикції, і, відповідно, не повинен вирішуватись адміністративним судом.

У КАС України термін «суб'єкти владних повноважень» зустрічається всього у 20 статтях. Тому виходячи з цього можна стверджувати що таким суб'єктом слід вважати: Президента України, Верховну раду України, органи виконавчої влади: КМУ, центральні й місцеві органи виконавчої влади, органи судової, представництво Президента України в АР Крим, прокуратуру України, органи влади АР Крим, органи місцевого самоврядування й інші органи самоорганізації населення, громадські формування по охороні громадського порядку й державного кордону тощо. Таким чином, аналізувавши визначення, можна сказати, що суб'єкти владних повноважень утворюють сукупність суб'єктів адміністративно-правових відносин.

По-четверте, виходячи з поняття «справи адміністративної юрисдикції» постає запитання: чи вичерпується обсяг повноважень адміністративних судів положеннями тільки цього кодексу? Адже, всупереч припису ст. 1 КАС: «Кодекс адміністративного судочинства України визначає повноваження адміністративних судів щодо розгляду справ адміністративної юрисдикції...», ч. 2 ст. 4 КАС вказує, що «юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення».

Зрозуміло, що «всі публічно-правові спори» - це набагато ширше коло таких спорів, ніж ті, в яких однією зі сторін є обов'язково: орган виконавчої влади; орган місцевого самоврядування; їхня посадова чи службова особа; інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції, що прямо передбачено вищезгаданим визначенням «справи адміністративної юрисдикції» Отже, слід сказати, про те, що справжня компетенція адміністративних судів значно виходить за межі як призначення цього кодексу (ст. 1 КАС), так і завдань адміністративного судочинства, задекларованого у ч. 1 ст. 2 КАС.

Так, до спорів, до яких за законом встановлений інший порядок судового вирішення належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності. Їх можна поділити на певні групи:

1. Справи щодо оскарження нормативно-правових актів;

2. Оскарження рішень органів місцевого самоврядування;

3. Щодо неправомірного втручання органів владних повноважень у порядок прийняття рішень релігійних організацій;

4. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби;

5. Причини скасування судових рішень у справах зі спорів, пов'язаних із відносинами у сфері страхування.

Таким чином, з усього вище сказаного слід зробити висновок про те, що необхідною та єдиною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій, при цьому ці функції повинні здійснюватись суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір. А у випадку, якщо суб'єкт не здійснює вказаних владних управлінських функцій, то такий суб'єкт не знаходиться «при здійсненні управлінських функцій».


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>