XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Гарнагіна С. О. АВТОБІОГРАФІЇ ДІЯЧІВ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЛІТИЧНОЇ ЕМІГРАЦІЇ ЯК ДЖЕРЕЛО З ІСТОРІЇ МІЖНАРОДНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЕКЗИЛЬНОГО ЦЕНТРУ УНР (1948 – 1992 РР.)

Гарнагіна С. О.

ЛНУ імені Тараса Шевченка

АВТОБІОГРАФІЇ ДІЯЧІВ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЛІТИЧНОЇ ЕМІГРАЦІЇ ЯК ДЖЕРЕЛО З ІСТОРІЇ МІЖНАРОДНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЕКЗИЛЬНОГО ЦЕНТРУ УНР (1948 - 1992 РР.)

Автобіографії - різновид джерел особового походження, що має на меті встановлення вторинних соціальних зв'язків мемуариста в «еволюційній єдності» [1]. Автобіографії мають зазвичай внутрішньо-родинні (фамільні) цілі та призначаються для безпосередніх нащадків. Автори автобіографій намагаються передати не історичний, а індивідуальний досвід, що пояснює довільний відбір інформації у відповідності з поглядами особи мемуариста.

Автобіографіям притаманна певна специфіка, а саме: по-перше, автор писав про себе тільки ті факти зі свого життя, які бажав донести до майбутнього читача; по-друге, автобіографія не відображає загальнополітичні події того часу; по-третє, вони не великі за обсягом, стислі й лаконічні, відображають лише головні віхи у житті людини.

Цінним історичним джерелом є спогади громадського діяча, мецената Р. Волчука [2], який вів активну діяльність у політичному житті української еміграції. Він брав активну участь у діяльності багатьох комітетів Державного центру УНР в екзилі, З 1949 по 1954 рр. працював у філадельфійському представництві екзильного уряду УНР, що знайшло відображення у його мемуарах.

Новим для дослідників у мемуарах Л. Биковського є спогади про діяльність екзильного уряду у перші дні після вигнання. Про формування армії УНР в Тарнові та про багатьох відомих діячів Тарнівського періоду існування ДУ УНР в екзилі [3].

Автор споминів «Моє життя»  та «Рятування України» І. Огієнко послідовно, крок за кроком, розкрив діяльність Уряду УНР в екзилі та закордонного міністерства ДЦ в Мюнхені [4]. Опублікував деякі документи міністерства закордонних справ, які на час виходу праці були недоступні для загального використання. І. Огієнко розповів про проблеми існування діячів еміграційного уряду, про брак фінансування та ін.

А. Чернецький присвятив свою працю «Спомини з мого життя» найважчому періоду його життя - періоду еміграції [5]. Автор активно співпрацював з міністерством пропаганди та інформації ДЦ УНР. В своїй книзі він наводить копії уривків деяких документів та статей. А також дуже цінними для дослідників є листи Чернецького до його колег та приятелів на Вкраїну. Нажаль, в книзі немає листів-відповідей, тому ми можемо ознайомитись тільки з позицією автора про ту чи іншу проблему.

Таким чином, мемуарні твори діячів екзильного уряду УНР є цінним джерелом з історії національно-визвольного руху України ХХ століття, оскільки містять матеріал, який нерідко відсутній у джерелах іншого походження, а також дозволяють наступне: 1) скласти загальне уявлення про історичні умови виходу уряду УНР на еміграцію, з'ясувати загальні тенденції їхнього політичного розвитку; 2) сприяють виявленню основ діяльності осередків та представництв екзильного уряду УНР; 3) дозволяють крок за кроком розглянути діяльність ДЦ УНР в екзилі, виявити вплив екзильного уряду на населення УРСР та емігрантів; 4) більш глибоко зрозуміти постаті видатних діячів українських політичних партій, виявити незнайомі сторінки їхнього життя, познайомитися з їхніми поглядами на актуальні тогочасні проблеми; 5) розширити погляд сучасних дослідників на окремі проблеми національно-визвольного руху України ХХ ст.

Обов'язкове співставлення мемуарів із джерелами іншого походження і, в першу чергу, з архівними матеріалами дозволить значно розширити межі наукових досліджень, об'єктивно висвітлити історію національно-визвольних змагань українського народу та з'ясувати роль і місце і них діячів екзильного уряду УНР.

Видання мемуарів почалося після 1992 р., одразу після передачі повноважень ДЦ УНР в екзилі тоді діючому президенту України Л. Кравчуку. Діячі екзильного уряду почали аналізувати і переосмислювати нещодавні події, виявити слабкі та сильні сторони діяння на еміграції.

Автобіографії були написані як керівниками та діячами екзильного уряду, так і пересічними емігрантами. Треба зауважити, що деякі з цих робіт є одночасно й історичними роботами, оскільки в них використовувався документальний матеріал.

Треба зауважити, що практично 90 відсотків всіх мемуарів, присвячених цій темі видавалися в еміграції, а також українською діаспорою в багатьох країнах світу, зокрема Німеччині, Канаді, США.

Автобіографії діячів української політичної еміграції та екзильного центру УНР дають можливість отримати інформацію про життєвий шлях, громадську і політичну діяльність членів ДЦ УНР. Вони писалися, як правило, з метою надання інформації про свою попередню діяльність для офіційних органів або для того, щоб розповісти про себе нащадкам.

Перед сучасними дослідниками історії України ХХ ст. стоїть завдання пошуків ще невідомих мемуарних творів, а також поглибленого аналізу вже оприлюднених, що дасть можливість більш детально розкрити окремі проблеми предмета дослідження.

Література:

•1.   Источниковедение: Теория. История. Метод. Источники российской истории: Учеб. пособие для гуманит. спец. / Данилевский, И. П., Кабанов, В. В., Медушевская, О. М., Румянцева, М. Ф. - М., 1998. - С. 475.

•2.   Волчук Р. Спомини з передвоєнного Львова та повоєнного Відня. - К.: Критика, 2002. - 184 с.

•3.   Биковський Л. Вперше в Польщі (спогади 1921 - 1922 рр.) // Визвольний шлях. - 1965. - № ХІ. - с. 1234 - 1237.

•4.   Огієнко І. Моє життя // Наша культура. - 1936. - № 7. - с. 444 - 453; Огієнко І. Рятування України. На тяжкій службі своєму народові / І. Огієнко. - 2-ге вид., допов. - Вінніпег : Вид. т-ва "Волинь", 1968. - 92 с.

•5.   Чернецький А. Спомини з мого життя. - Лондон: Наше слово, 1964. - 144 с.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>