Гавчук І.С., Xаринович – Яворська Д.О. АНАЛІЗ ПРИБУТКОВОСТІ ТА ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РОЗПОДІЛУ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВ

Забезпечення динаміки сталого розвитку підприємства визначається його спроможністю здійснювати фінансування відтворювального процесу на розширеній основі. А для цього необхідно, насамперед, отримувати прибуток певної величини та якості, що забезпечує розширене відтворення підприємства.

Обсяг отриманого прибутку має досить велике значення в діяльності підприємства. Величина прибутку підприємства впливає на формування фінансових ресурсів підприємства; збільшення ринкової вартості підприємства; ефективність виробничої діяльності підприємства; економічний розвиток держави.

З'ясуванню сутності й природи прибутку значну увагу приділяли представники зарубіжної економічної та фінансової науки. Внесок у дослідження зазначеної проблеми зробили вчені Д. Гелбрейт, Ф. Найт, Дж. Робінсон, Е. Сайке, П. Самуельсон, Р. Харрод, Е. Чемберлін, Й. Шумпетер й ін. Значну увагу питанням формування та використання прибутку підприємств приділено в працях вітчизняних учених-економістів І.О. Бланка, М.Д. Білик, С.М. Баранцевої, Г.Г. Кірейціва, С.В. Мішиної, В.В. Худи та інших [2, 179].

Прибуток - перетворена похідна форми додаткової вартості, яка з кількісного аспекту є різницею між ціною продажу товарів і витратами капіталу на її виробництво.

Прибутковість підприємств за економічною сутністю пов'язана з отриманням прибутку та оцінюється різноманітними його зв'язками з показниками капіталу, витрат, доходів, які є головними орієнтирами і водночас критеріями стану та ефективності виробництва.

Cутність чистого прибутку, як економічної категорії, полягає в тому, що він являє собою частину прибутку підприємства, що залишається в його розпорядженні після сплати податків, відрахувань, зборів й інших обов'язкових платежів до бюджету [3, 26].

Проаналізуємо обсяг чистого прибутку (збитку) підприємств України за даними Державного комітету статистики України за видами економічної діяльності за 2008 - 2010 роки (таблиця 1.1).

Таблиця 1

Чистий прибуток (збиток) підприємств за видами економічної діяльності за 2008 - 2010 роки

млн.грн.

Як бачимо з табл. 1 у 2009 році підприємства більшості всіх видів економічної діяльності України отримали збитки, це зумовлено фінансово-економічною кризою, що охопила всю економічну систему. Найбільш збитковими у 2009 році були такі підприємства: операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям; промисловість та торгівля;  ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку. Основними чинниками погіршення фінансового стану вітчизняних підприємств були: зменшення зовнішнього та внутрішнього попиту, ускладнений доступ до фінансових ресурсів, збільшення боргового навантаження на підприємства. 

У 2010 році ситуація дещо покращилась: вийшли з збиткової діяльності підприємства промисловості та торгівлі, і також не збитковими залишалися підприємства, які займаються фінансовою діяльністю, а також транспорту і зв'язку. Загальний сума чистого прибутку за звітний період становила 13906,1 млн. грн., тобто на 51037,2 млн. грн. більше за 2009 рік. Найбільш прибутковими у 2010 році були підприємства сільського господарства, мисливства, лісового господарства за рахунок збільшення обсягів виробництва продутів рослинництва, тваринництва та попиту на них. Друге місце займають промислові підприємства, вони отримають велику суму прибутку за рахунок сприятливої цінової ситуації на зовнішньому ринку та зростаючого внутрішнього попиту.  Зокрема, найбільш прибутковими є підприємства машинобудівної, хімічної та  нафтохімічної, добувної та переробної промисловості. Також високий прибуток отримали підприємства, які займаються фінансовою діяльністю завдяки зростанню депозитної бази та зростання кредитних операцій у банківській системі.  Збільшення прибутковості підприємств торгівельного сектору відбулося завдяки скороченню обсягів оптової та роздрібної торгівлі. Підприємства транспорту і зв'язку були у 2010 році прибутковими, але їхній прибуток порівняно з 2009 роком зменшився у зв'язку з скорочення пасажирських перевезень, що зумовлено зростанням тарифів на транспортні послуги. Збитковою залишилися діяльність готелів та ресторанів, а також збитковими залишилися операції з нерухомим майном, на них негативно вплинуло зростання вартості нерухомого майна, будівельних матеріалів, недостатня фінансова підтримка з боку держави.   

За даними Державного комітету статистики України за січень - червень 2011 року частина підприємств, що отримала прибуток (від загальної кількості підприємств) становила 54,5%, що отримали збиток, - відповідно: 45,5%. У січні - червні структура підприємств, які є збитковими, а які прибутковими не змінилася, крім торгівлі. Торгівля у січні - червні 2011 року стала збитковою внаслідок скорочення обсягів оптової та роздрібної торгівлі та недостатньої підтримки з боку держави.

Об'єктом розподілу є загальна сума прибутку, отриманого підприємством у звітному періоді від звичайної і надзвичайної діяльності. Під розподілом прибутку потрібно розуміти спрямування прибутку до бюджету у вигляді податків і визначення чистого прибутку, який залишається у розпорядженні підприємства.

Під час здійснення розподілу прибутку підприємства відбувається процес формування напрямів його використання відповідно до стратегічних цілей і завдань розвитку підприємства та забезпечує реалізацію основних функцій використання прибутку: розподільчої - виступає джерелом прибутковості бюджету, а також стимулятивної - є джерелом фінансових ресурсів для розвитку підприємства, покращення добробуту його власників та засобом реалізації соціальних програм.

В умовах ринкових відносин велике значення має обґрунтування співвідношень у спрямуванні прибутку на цілі виробничо-технічного розвитку, соціального розвитку, формування фінансового резерву, на виплату засновникам, дивіденди акціонерам тощо. Водночас, прибуток є джерелом сплати підприємством штрафних санкцій, здійснення відрахувань на благодійні заходи, а також використовується для погашення кредитів, отриманих на інвестиційні цілі [4, 262].

Основними шляхами покращення цільової структури формування та використання прибутку підприємства є: визначення пріоритетного напрямку використання прибутку, що спричинить подальший розвиток підприємства та покращення фінансових результатів його діяльності, а також проведення економічної роботи щодо аналізу динаміки та чинників отриманих прибутків у базовому періоді, виявлення резервів, що сприятимуть максимізації прибутку, а також ефективного планування формування, розподілу та використання прибутку на наступні періоди [1, 151].

Для максимізації прибутку підприємства потрібно, насамперед, виконати комплекс завдань щодо забезпечення зростання обсягів діяльності, ефективного управління витратами, підвищення ефективності використання матеріально-технічної бази, оптимізації складу та структури обігових коштів, підвищення продуктивності праці та вдосконалення системи управління підприємством.

Література:

1.Блонська В.І. Стратегічне управління прибутком підприємства / В.І. Блонська, А.Я. Нагірна // Науковий вісник НЛТУ України. - 2010. - Вип. 20.5. - С. 145 - 151.

2. Блонська В.І. Прибуток - особливості його формування та використання в ефективному управлінні підприємством // В.І. Блонська, І.В. Паньків // Науковий вісник НЛТУ України. - 2011. - Вип. 21.5. - С. - 179 - 184.

3. Пилипчук О.В. Прибуток як узагальнений показник господарсько-фінансової діяльності підприємства / О.В. Пилипчук // Формування ринкових відносин в Україні. - 2010. - № 2. - С. 26 - 30.

4. Рудницька О.М. Шляхи удосконалення напрямів використання прибутку підприємства / О.М. Рудницька, О.В. Коржова // Науковий вісник НЛТУ України. - 2011. - Вип. 21.9. - С. 261 - 264.

5. Офіційний сайт Державного комітету статистики України [сайт http://www.ukrstat.gov.ua].

Залиште коментар!