XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Гаврикова Г.В. КЛЮЧОВІ АСПЕКТИ ВИКЛАДАННЯ ЛІТЕРАТУРИ ПЕРІОДУ ПРОСВІТНИЦТВА

викл. Гаврикова Ганна В'ячеславівна

Запорізький юридичний інститут Дніпропетровського Державного Університету Внутрішніх Справ

КЛЮЧОВІ АСПЕКТИ ВИКЛАДАННЯ ЛІТЕРАТУРИ ПЕРІОДУ ПРОСВІТНИЦТВА

Вища освіта філолога іноземних мов складається із знань, набутих з мови та літератури, тому за сьогодення до дисциплін, що їх вивчають на філологічних факультетах гуманітарних вузів, входить курс історії зарубіжної літератури. Курс має важливу роль та велике значення для підготовки майбутніх філологів (викладачів зарубіжної мови та літератури), оскільки знайомить з домінуючими художніми системами та творчістю видатних письменників Західної Європи окремої доби, найновішими літературознавчими дослідженнями відповідного проблемного поля та поширює загальний кругозір студента, адже його мета полягає у формуванні у студентів знань та уявлень про літературний процес певного періоду. Курс іноземної літератури також дає поняття про загальносвітовий літературний процес та провідні тенденції в розвитку літературних досліджень. Традиційно навчальний процес побудовано таким чином, що кожний навчальний семестр присвячено певному літературному періоду. Такий розподіл допомагає студентам найбільш повно та докладно вивчити кожен окремий період в історії літератури, його базові теоретичні засади, персоналії та творчу спадщину авторів.

Вища освіта філолога іноземних мов складається із знань, набутих з мови та літератури, тому за сьогодення до дисциплін, що їх вивчають на філологічних факультетах гуманітарних вузів, входить курс історії зарубіжної літератури. Курс має важливу роль та велике значення для підготовки майбутніх філологів (викладачів зарубіжної мови та літератури), оскільки знайомить з домінуючими художніми системами та творчістю видатних письменників Західної Європи окремої доби, найновішими літературознавчими дослідженнями відповідного проблемного поля та поширює загальний кругозір студента, адже його мета полягає у формуванні у студентів знань та уявлень про літературний процес певного періоду. Курс іноземної літератури також дає поняття про загальносвітовий літературний процес та провідні тенденції в розвитку літературних досліджень. Традиційно навчальний процес побудовано таким чином, що кожний навчальний семестр присвячено певному літературному періоду. Такий розподіл допомагає студентам найбільш повно та докладно вивчити кожен окремий період в історії літератури, його базові теоретичні засади, персоналії та творчу спадщину авторів.Отже, докладніше хотілося б зупинитися на одному з таких навчальних етапів - історії зарубіжної літератури 18 століття - курсі, який є необхідною складовою частиною вивчення теорії та історії зарубіжної літератури і дає можливість ознайомитися із специфікою літературного процесу у Європі 18 століття, основними творами та етапами життєвого шляху письменників, вдосконалити навички аналізу художніх творів.

Вища освіта філолога іноземних мов складається із знань, набутих з мови та літератури, тому за сьогодення до дисциплін, що їх вивчають на філологічних факультетах гуманітарних вузів, входить курс історії зарубіжної літератури. Курс має важливу роль та велике значення для підготовки майбутніх філологів (викладачів зарубіжної мови та літератури), оскільки знайомить з домінуючими художніми системами та творчістю видатних письменників Західної Європи окремої доби, найновішими літературознавчими дослідженнями відповідного проблемного поля та поширює загальний кругозір студента, адже його мета полягає у формуванні у студентів знань та уявлень про літературний процес певного періоду. Курс іноземної літератури також дає поняття про загальносвітовий літературний процес та провідні тенденції в розвитку літературних досліджень. Традиційно навчальний процес побудовано таким чином, що кожний навчальний семестр присвячено певному літературному періоду. Такий розподіл допомагає студентам найбільш повно та докладно вивчити кожен окремий період в історії літератури, його базові теоретичні засади, персоналії та творчу спадщину авторів.Отже, докладніше хотілося б зупинитися на одному з таких навчальних етапів - історії зарубіжної літератури 18 століття - курсі, який є необхідною складовою частиною вивчення теорії та історії зарубіжної літератури і дає можливість ознайомитися із специфікою літературного процесу у Європі 18 століття, основними творами та етапами життєвого шляху письменників, вдосконалити навички аналізу художніх творів.У відповідності до завдань курсу „Історія зарубіжної літератури 18 ст." вважається доцільною конкретизація змістової складової теоретичної частини даного курсу, присвяченій за традицією основним тенденціям розвитку західноєвропейського літературного процесу 18 ст. та періодизації і характерним рисам даної літературної епохи.

Отож, століттям Просвітництва називають таку епоху розвитку світової літератури, яка хронологічно припадає на вісімнадцяте сторіччя. Цей період подарував світові таких видатних письменників як Свіфт, Стерн, Філдінг, Гете, Шиллер, Ломоносов, Радищев. Вони сумлінно підтримували ідеї, що їх висувало Просвітництво - культ розуму, моралі, розвиток повчальної літератури, трудової філософії. Термін Просвітництво (калька з німецького Aufklärung) зазвичай використовують, щоб позначити філософський, науковий, раціональний дух, свободу від марновірств, скептицизм і віру в релігійну терпимість, що запанувала в більшій частині Європи 18 століття. Просвітництво трактується також як течія в області культурного і духовного життя, що ставить собі  за мету замінити переконання, що ґрунтуються на релігійному або політичному авторитеті, такими, які витікають з вимог людського розуму і можуть витримати критику з боку кожного індивіда окремо. В літературі Просвітництво втілювалося в таких літературних жанрах як есе, памфлет і роман і набуло найбільшого розвитку в Англії. Англія у той час обігнала решту країн в справі створення як просвітницької філософії, так і літератури.

Також важливим є те, що діалектика багатомірності, що так притаманна просвітницькій доктрині у всіх її аспектах, розкривається у художній творчості просвітників найбільш яскраво. Релевантним є загострення уваги студентів на той факт, що в рамках літератури і мистецтва Просвітництва активно взаємодіяли, впливаючи один на одне різні художні напрями. Головними серед яких були просвітницький класицизм, просвітницький реалізм, сентименталізм, рококо, передромантизм.

Одним із найважливіших змістовних аспектів курсу «Історія зарубіжної літератури 18 ст.» є розділ про кожний із літературних напрямів Просвітництва і про найбільш розроблені ними жанри. З цього приводу треба сказати, що всі напрями і жанри даного періоду мали деякі спільні риси,
 роблячи даний період гомогенним як за якістю, так і за характером.

  Передусім література та мистецтво просвітницької епохи прямо і безпосередньо пов'язані з ідеологією і філософією Просвітництва, але при цьому вони звертаються і до гуманістичних ідей Відродження, а також і підтримують принцип «повчати розважаючи», що існував в естетиці ще із часів античності. У просвітників, втім, цей принцип отримує нове тлумачення: література та мистецтво покликані не тільки повчати, але й виховувати, формувати людину в ідеалах розуму.

Характерне прагнення просвітників справити вплив на уми людей, зумовили публіцистичний характер їхньої творчості. Саме тому на думку О.В. Меліхова, в літературі Просвітництва значне місце належало публіцистичним жанрам - журнальному нарису, трактату-роздуму, діалогу, що проникали певними елементами у традиційні жанри літератури - роман, комедію, поему надаючи їм самобутності [1, c. 284].

Під час викладання даного курсу у відповідності до навчальної програми опціонально можна розглянути філософську основу даного літературного періоду, зокрема явища і поняття пов'язані із ідеалістичною естетикою Дж. Берклі, культом розуму, епікурейським ідеалом безтурботного задоволення, космополітичним раціоналізмом, а також історичне підґрунтя виникнення явища Просвітництва, зважаючи головною мірою на те, що 18 сторіччя являло собою епоху великих змін у житті народів Європи і Америки, коли криза феодального суспільства досягла крайньої гостроти і потягнула за собою низку буржуазно-демократичних революцій. Єдино вірний лад життя, що так довго вважався вічним і нерушимим, тепер відтіснився на другий план ідеологією революційної буржуазії, що поставила собі на чолі закони розуму й природи. Поява нового ідейного руху, спрямованого проти застарілого феодального ладу мала історичну необхідність для закріплення капіталізму [2, c. 178].

В історичному плані цей факт був найважливішим для виникнення Просвітництва як широкого, всеосяжного багатофункціонального, альтернативного старому ідейного руху. Широта Просвітництва полягала у масштабі охвату залучених для його підтримки верств населення, всеохватність - у багатомірності вираження в різних сферах життя: у філософії, соціології, політичній економії, педагогіці, політичних та етичних вченнях, багатофункціональність - в визначенні напрямів розвитку науки, породженні нових естетичних доктрин і відповідної художньої системи, створенні власної концепції цінностей. Просвітництво виникло як альтернатива застарілому світогляду.

Ключовим теоретичним аспектом змісту курсу „Історія зарубіжної літератури 18 ст." є те, що епоха Просвітництва принесла із собою культурну і світоглядну революцію, головними ідеями якої були секуляризм, гуманізм, космополітизм і воля в найбільш широкому змісті цього слова - свобода думки, торгівлі, вільність від авторитетів, свобода вибирати свій власний шлях у житті.

Література:

1. Історія зарубіжної літератури 18 сторіччя. Країни Європи і США/ Під ред. проф. В.П. Неустроєва. - М.: МДУ, 1984. - 521с.2. Аникст А.А. История английской литературы / А.А. Аникст. - М.: Учпедгиз, 1956. - 484 с. 

e-mail: locationmyown@rambler.ru

 


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>