XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Гаврилова Н.В. ЛІЗИНГ ЯК СПОСІБ ФІНАНСУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Гаврилова Н.В.

Кіровоградський національний технічний університет, викладач

ЛІЗИНГ ЯК СПОСІБ ФІНАНСУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

З метою пожвавлення інвестиційної діяльності суб'єктів господарювання, забезпечення процесу їх економічного оновлення і розширеного відтворення слід впроваджувати нові для економіки нашої країни методи оновлення матеріальної бази і модернізації основних фондів, одним із яких є лізинг.

Процес лізингу охоплює комплекс майнових та грошових відносин, які складаються між учасниками лізингової угоди. Лізинг, як економіко-правова категорія, представляє собою особливий вид підприємництва в галузі інвестиційної діяльності. Сутність лізингу полягає в інвестуванні тимчасово вільних фінансових ресурсів, коли лізингодавець набуває у власність обумовлене угодою майно у певного продавця та надає це майно лізингоотримувачу за плату у тимчасове користування з підприємницькою метою.

По відношенню до орендованого майна (або по об'єкту обслуговування) лізинг поділяється на:

•·        чистий, коли всі витрати по обслуговуванню майна приймає на себе лізингоотримувач. При цьому лізингоотримувач переказує лізингодавцю чисті, або нетто, платежі;

•·        повний, тобто з повним набором послуг, або, як його ще називають, мокрий лізинг, коли лізингодавець приймає на себе всі витрати по обслуговуванню майна;

•·        частковий (з частковим набором послуг), коли на лізингодавця покладаються лише певні функції з обслуговування майна.

Народногосподарські функції лізингу проявляються в тому, що: лізинг є формою забезпечення вкладень в основні фонди, доповненням традиційних каналів фінансування; лізинг є прогресивним методом матеріально-технічного забезпечення виробництва; лізинг є способом збуту машин та устаткування, а також інструментом активного маркетингу.

Лізинг вважається новим видом фінансування, адже цьому сприяють: загострення конкуренції, що потребує оптимізації інвестицій, які дають можливість суттєво розширити ринок збуту за рахунок залучення в господарський оборот малих і середніх фірм; зменшення обсягу ліквідних засобів у зв'язку з труднощами, що постійно виникають на грошовому ринку; підтримка розвитку лізингових операцій з боку державних органів влади і фінансових ділових кіл у цілому, що стимулює зростання інвестиційної діяльності.

Дослідження лізингових операцій свідчить, що 73% лізингових компаній пропонують лізингові послуги підприємствам малого бізнесу (рівень продажів до 0,6 млн. дол. США), 83% лізингових компаній пропонують лізингові послуги підприємствам середнього бізнесу (рівень продажів - до 6 млн. дол.. США) та 60% лізингових компаній пропонують лізингові послуги великим підприємствам (рівень продажів більше 6 млн. дол.. США). А загалом у 2007 році українські лізингові компанії отримали 2784 заявок на лізинг, 1431 з яких були задоволені. Високий рівень відмов зумовлений загальним консервативним підходом лізингоотримувачів, їх недостатньою платоспроможністю та браком відповідних фінансових ресурсів для здійснення лізингових угод. Загальна вартість портфеля лізингових угод зросла приблизна на 108%, тобто з 344млн. дол.. США до 716млн. дол. США на 1 січня 2007 року. Кількість працівників у лізинговій індустрії також збільшилась на 50%, та складає близько 1,5 тис. чоловік.

Враховуючи існуючі переваги і недоліки лізингових операцій, можна зробити висновок про те, що позитивних моментів, притаманних лізингу, набагато більше, і при державній підтримці, хоча б в період становлення, лізинговий бізнес стане ще більш привабливим. В умовах економічної нестабільності в Україні, коли значно знизилося фінансування капітальних вкладень в оновлення основних  засобів у зв'язку з недостатністю прибутку підприємств і значним зменшенням виробництва, цей метод фінансування інвестицій є найбільш доцільним і може сприяти збереженню ліквідності більшості підприємств.

Література:

•1.       Дорофієва О.В. Диверсифікація ризиків фінансування лізингової діяльності //Актуальні проблеми економіки. - 2003. - №5. - С. - 35 - 38.

•2.       Ковальчук К.Ф., Вишнякова І.В., Колесова І.В. Показники ефективності лізингової угоди //Фінанси України. - 2004. - №9. - С.66-71.

•3.       Лещенко М.И. Основы лизинга: Учебное пособие. - М.: Финансы и статистика, 200. - 336с.

•4.       Онищук Я.В. Розвиток лізингу в Україні //Фінанси України. - 2005. - №7 . - С.106 - 109.

•5.       Отченаш К.Г., Драган Т.М. Ринок фінансового лізингу у цифрах //Лізинг в Україні: Інформаційно-аналітичний бюлетень. - 2007. - №2. - С1 - 12.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>