XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Геріч І.М., Дульгер М.В. ФРАНЧАЙЗИНГ – ПЕРСПЕКТИВА РОЗВИТКУ БІЗНЕСУ

Студенти 3 курсу Геріч Ігор Миколайович, Дульгер Марина Володимирівна

ЧТЕІ КНТЕУ

ФРАНЧАЙЗИНГ - ПЕРСПЕКТИВА РОЗВИТКУ БІЗНЕСУ

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок з важливими науковими і практичними завданнями. У результаті розвитку підприємництва в Україні створюються нові структури бізнесу, що пов'язані з галузевим кооперуванням, реформуванням  нині  діючих підприємств, розвитком інноваційних процесів тощо. Як показує зарубіжний  досвід, ефективним засобом розвитку і стимулювання малого бізнесу є франчайзинг (інакше: «френчайзинг», «френшизинг», від англ. franchise - привілей, особливе право; від французького  franchise  - пільга, звільнення   від податків, внесків) - механізм передання чи продажу ліцензій на товарний знак (марку) або технологію відомої фірми на певних комерційних умовах іншій особі (юридичній,  інколи - фізичній), яка отримує  виключні  права на  певні  форми  виробничо-збутової  діяльності.

Для бізнесмена-початківця найбільш цінний і самий корисний привілей - це можливість використати вже відпрацьовані технології, що виправдали себе, обладнання, послуги з постачання, рекламні матеріали, відому та популярну торгівельну марку, можливість навчатися і одержувати  консультації  в процесі  бізнесової діяльності, тощо.  

Тема франчайзингу актуальна для України, так як в даний час успішний розвиток українського підприємництва, у першу чергу малого, утруднюється підвищеними комерційними ризиками. Реалізація сучасних бізнес-проектів вимагає від підприємця широких знань в області керування, маркетингу, реклами й уміння враховувати  особливості  проекту. Відпрацьовування ефективної схеми і методів діловодства в кожному  конкретному  випадку  вимагають  великих  тимчасових і матеріальних витрат, тощо.  

Аналіз останніх  досліджень, у яких  започатковано вирішення проблеми. Аналіз  публікацій з проблеми показав, що вона стала предметом дослідження провідних учених-економістів,  а  саме:  Андрощука  Г.О.,  Александрова  О.В.,  Бедринець  М.  Д., Городова  О.А., Даннікова О.В, Дельтей Ж., Мендельсона М.М., Суховатого О.В, Цірата Г.В., Цимбал Л. Л. та інших науковців.

Цілі статті: всебічний аналіз франчайзингу, визначення особливостей регулювання  франчайзингових відносин та можливостей розширення бізнесу в Україні на базі визначених схем.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих  наукових результатів. В умовах формування в Україні ринкового господарства, інституційних змін в економіці, радикальних перетворень у відносинах власності проблема  становлення і розвитку малого і інноваційного бізнесу набуває великого значення, оскільки   в Україні малий бізнес розвивається слабо, а інноваційний практично не розвивається на  належному  рівні. Для такої перебудови промисловості України необхідні інвестиції, яких зараз гостро не вистачає.

Для вітчизняної економіки франчайзинг ще відносно нове явище хоча у розвинених країнах його вже давно застосовують як засіб забезпечення потреб суспільства у різних послугах. Отже, франчайзинг як складова економіки України перебуває на початковому етапі розвитку.

Одна з особливостей франчайзингу - широка розповсюдженість внутрішніх   (вітчизняних  і  російських) франчайзингових мереж.

Вітчизняна практика показує, що більшість з них для придбання франшизи внесли близько 25 тис. дол. США. Середній термін окупності інвестицій франчайзі за роботи з місцевим франчайзером становить менше двох років [5].

Як свідчить моніторинг офіційної статистичної інформації про становлення      франчайзингу в Україні, цей ринок набув динамічного розвитку  -  кожного року оборот  діючих в Україні франчайзингових мереж збільшується на 15-20%, а це доволі високий показник.

Франчайзинг відіграє досить важливу роль в економіці й може в найближчій      перспективі стати основною формою роздрібної торгівлі. У 2007-2009 рр. майже 50% усіх  франчайзингових договорів були пов'язані з торгівлею нафтопродуктами за схемою  джоббінгу  (це  перш  за  все  ТНК- Україна,  Лукойл-Україна,  Альянс-Україна). Крім того,  за такими договорами працюють класичні ресторани швидкого харчування, установи фастфудів, представники роздрібної торгівлі тощо.

Джоббінг як франчайзингова мережа являє собою співробітництво незалежних  компаній - постачальників нафтопродуктів і власників автозаправних станцій (АЗС), які  функціонують під торговою маркою постачальника, реалізуючи його нафтопродукти.  Причому постачальник гарантує їх якість, стабільність поставок із наданням цінових знижок.

Нові франчайзингові угоди дають змогу залучити інвестиції, що працюють у  бізнесі. Отже за рік Україна залучає завдяки франчайзингу майже 500 тис. дол. США інвестицій, частина з них іде на сплату податків, розвиток підприємств, зарплату працівникам, закупівлю обладнання та ін [5].

Завдяки технологіям й інноваціям франчайзера вони можуть уникнути труднощів і нестійкості, що супроводжують початок нового бізнесу.

Загалом на ринку України франчайзинг найбільше розвивається у сфері торгівлі,  адже новий для країни бізнес має бути швидко окупним. Найменше застосовують франчайзинг у сфері виробництва.

Для франчайзингу характерні такі основні риси й ознаки:

- франчайзинг передбачає наявність  двох сторін угоди (договору) франчайзера й  франчайзі; франчайзер є власником виключних прав: товарного знаку, фірмового стилю, патенту, ідеї,  авторського права й аналогічних прав;

- франчайзер, будучи правовласником, передає свої права франчайзі на певних  умовах. Франчайзі здійснює свою діяльність під товарним знаком франчайзера, використовуючи його репутацію на  ринку товарів (послуг), і за своїм фірмовим стилем  ідентифікується із франчайзером;

- для успішного ведення бізнесу франчайзер забезпечує франчайзі різними  формами підтримки й користується правом регулювання діяльності франчайзі з метою збереження репутації на  ринку, не порушуючи при цьому його юридичної й економічної  самостійності; 

- за користування правами франчайзера й надану підтримку  франчайзі робить певні платежі [4].

Основною метою франчайзингу (комерційної концесії) є передача (надання) на комерційній основі певного обсягу майнових прав використання об'єктів виключного права   для організації виробництва й реалізації конкурентоспроможної продукції і надання управлінських послуг із франшизи для одержання сторонами додаткового прибутку.

За оцінками Міністерства економіки України, на сьогодні в Україні підписано   більше ніж 80 франчайзингових контрактів, третина яких стосується ринку нафтопродуктів, ще   чверть - системи  Fast food. Найбільші франчайзери - МсDonalds, "Кодак", "Фуджі",  "Білла",  "Альянс",  "Швидко",  "Ростикс",  "XXI  століття", "Uno momento" тощо.

Але  для  розвитку франчайзингу при нинішніх умовах в Україні існує ряд проблем, такі як нечітка нормативно-законодавча база, яка не регулює багато вищезгаданих питань, пов'язаних з франчайзингом; проблеми фінансово-кредитного характеру; відсутність необхідного інформаційного забезпечення; недостатня обізнаність підприємств із можливостями й особливостями такого способу ведення бізнесу, як франчайзинг;   відсутність  знань,  насамперед,  правових,  необхідних  для  ведення бізнесу у ролі як франчайзера, так і франчайзі; брак відповідних консультаційних структур.

Франчайзинг дедалі ширше використовується при створенні технічних станцій  обслуговування автомобілів, наприклад, "ЗАЗ- Деу", автозаправних станцій, наприклад  "ТНК-Україна", "Лукойл- Україна", магазинів автомобільних товарів та аксесуарів -мережа магазинів АТЛ, салонів краси, які іноді працюють не лише під торговою маркою, що створена для салонів краси, а й під торговою  маркою, відомою споживачу.

Успішно розвивають франчайзингову мережу в Україні також фірма "SPAR", російська  фірма "1С" і українські підприємства ТОВ "Торгова марка Піцца Челентано" та Асоціація  "МакСмак"  (до речі, перші в Україні франчайзингові фаст-фуди).  Діяльність цих франчайзерів розглянемо детальніше.

Основними носіями ризику для підприємницької організації можуть виступати такі суб'єкти: споживачі, постачальники, торговельні посередники, держава. Цю групу суб'єктів ми можемо визначати як носіїв прямих загроз для підприємницької організації. Також можна назвати групу суб'єктів, які є опосередкованими носіями загроз для  підприємницької організації: конкуренти,  кредитори, дебітори, банківські установи та деякі інші.

Діяльність компанії-франчайзера, у свою чергу, може бути джерелом ризиків для компанії-франчайзі. Я вважаю, що ризик франчайзі є вищим, ніж ризики франчайзера. Але, з іншого боку, це абсолютно не означає, що компанія-франчайзі свідомо йде на незбалансовану для себе угоду, свідомо укладає франчайзингові угоди, в яких закріплюється досить висока залежність від компанії-франчайзера. Такий  висновок  був би очевидним спрощенням ситуації. Водночас франчайзингова угода є для компанії-франчайзі обмеженням її підприємницької свободи. Відбувається самообмеження підприємницьких прав.

Інтерес діючої підприємницької організації до переходу в систему франчайзингових відносин у ролі франчайзі може бути обґрунтований лише однією обставиною - невпевненістю у своїй ринковій конкурентоспроможності, відчуттям недостатності внутрішніх ресурсів забезпечення конкурентоспроможності у випадку продовження самостійної підприємницької діяльності. Зокрема, в Україні ринки продовольчих товарів, побутових товарів, роздрібної торгівлі паливними матеріалами все більше стають концентрованими ринками, такими, на яких знаходження суб'єктів підприємницької діяльності поза певної бізнес-мережі суттєво зменшує конкурентні шанси. Тому в таких випадках приєднання до франчайзингової підприємницької мережі є шансом на продовження підприємницької діяльності.

В умовах франчайзингового договору конкурентоспроможність франчайзі  значною мірою залежить від ринкового положення та, відповідно, від ринкового іміджу компанії-франчайзера. Остання, як і будь-яка інша підприємницька організація, не має  гарантій щодо своєї ринкової успішності. Ринкова конкурентоспроможність франчайзера може змінюватися в часі. Франчайзер повинен постійно доводити свою ринкову  ефективність, не дивлячись навіть на транснаціональні масштаби своєї діяльності.

Торговельна марка, яку використовує компанія-франчайзер, повинна мати  підтримку в споживачів. Зменшення масштабів діяльності компанії-франчайзера означає втрату   масовості. Але багато споживачів цінує саме масовість. Глобальність асоціюється з   масштабами діяльності, з великою кількістю споживачів по всьому світу. Масовість  використання товару входить важливим  елементом "емоційного блоку" товару. Втрати масовості, відчуття цієї тенденції споживачами може перетворюватися на каталізатор зміни  у  споживацьких  перевагах. Як результат, клієнти компанії-франчайзі можуть    переходити до альтернативних пропозицій інших компаній. Таким чином компанія-франчайзі буде втрачати  ринкову конкурентоспроможність [6].

2009 рік став достатньо важким для багатьох франчайзерів і їх партнерів-франчайзі. Економічна  криза,  що  розпочалася в 2008  році, посилилася і завдала удару по багатьох підприємцях коливаннями курсу долара, зменшенням відвідування торгово-розважальних центрів і магазинів, падінням попиту на продукцію і послуги, сумнівами підприємців в рентабельності ведення бізнесу в сучасних умовах [3, c.318-320].

Минулого року різні джерела називали кількість близько 400 франчайзерів в Україні. Але при цьому враховувалися не тільки ті компанії, які дійсно мали франчайзингові пункти, але і ті, що просто оголосили про бажання або намір розвиватися по франчайзингу.

На сьогоднішній момент ми можемо констатувати той факт, що насправді в Україні активних франчайзерів налічується не більше як 200. Це дійсно ті компанії, які мають   партнерів-франчайзі, і за цей рік відкрили принаймні одну, а то і більше франчайзингових об'єктів. Всі інші - або перечікують кризу, або не прикладають великих зусиль для стимулювання розвитку мережі. Цього року також з'явилося достатньо багато нових  франчайзерів, які достатньо активно почали розвивати свої мережі.

Наприклад, активно розвивається галузь фаст-фуда. Франчайзингові мережі компаній, які працюють в цій сфері, об'єднують зараз точки, кількість яких невпинно зростає (Форнетті - 600, Чудо-піч - майже 200). З огляду на те, що постійно з'являються нові концепції - схожі і абсолютно інші - компанії змінюють асортимент, удосконалюють виробництво, йдуть в невеликі міста [7, c.95-98].

Беручи до уваги слабкий економічний розвиток в нашій країні й те, що переважна  більшість населення не має достатньої суми, то франчайзинг в Україні залишається задоволенням не для бідних. Проте український франчайзинг має істотну перевагу - великий  неосвоєний  ринок збуту, про це свідчать темпи розвитку цього бізнесу.

Висновки. Підбиваючи підсумки, треба зазначити, що франчайзинг є новою формою  ведення бізнесу і полягає в тому, що одні підприємства частково передають права ведення бізнесу іншому підприємству. По суті франчайзинг допомагає тим людям, які з деяких  причин  не мають можливості відкрити свою справу або організувати бізнес, але можуть і хочуть почати працювати.

Франчайзинг дає змогу вирішити проблему зайнятості, а саме: коли виникає франчайзі за згодою франчайзера, він також дає  можливість використовувати працю молоді й осіб, для яких повна  зайнятість неможлива.

Значне поширення франчайзингу дає змогу значно підвищити економічну активність   населення й використати ці засоби для інвестування в дрібні підприємства.

Література:

1. Корольчук О. Формування франчайзингових мережевих структур та їхня економічна ефективність // Вісник КНТЕУ - 2005. № 1 - С. 75-87.

2. Кузьмін О.Є., Мирончук Т.В. Методи оцінювання економічної ефективності створення і діяльності франчайзингових підприємств // Актуальні проблеми економіки - 2006. - № 11 - С. 56-65.

3. Лопушанський Т.В. Правовий та економічний аспект розвитку франчайзигу в країнах ЄС та в Україні // Зовнішня торгівля: право і економіка. - 2004. - № 4 - С.56-61.

4. Пивоваров М.Г., Саблін О.О. Франчайзинг та перспективи його розвитку // Держава та регіони: серія Економіка та підприємництво - 2006. - № 2 -  С.192-195.

5. Соковатий О.В. Місце франчайзингу в інноваційному розвиткові України // міжгалузевий науково-практичний журнал "Проблеми науки". - 2004. - №4. - С. 38-42.

6. Трушенко О.М. Шанси та ризики використання франчайзингу для суб'єктів  підприємницької діяльності // Держава та регіони: серія Економіка та підприємництво. - 2006. - № 3 - С. 248-251.

7. Цибульов П.М. Комерціалізація результатів науково-дослідних робіт //  Проблеми науки. - 2005. - №1 - С.3-9.          


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>