XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Гиркіна О. О. ПУБЛІЧНЕ АДМІНІСТРУВАННЯ В УКРАЇНІ З УРАХУВАННЯМ ДОСВІДУ КРАЇН ЄВРОПИ

Гиркіна О.О. - студентка ІІ курсу юридичного факультету Сумського державного університету

ПУБЛІЧНЕ АДМІНІСТРУВАННЯ В УКРАЇНІ З УРАХУВАННЯМ ДОСВІДУ КРАЇН ЄВРОПИ

Актуальність. Сучасні проблеми трансформації суспільних відносин в Україні, розроблення нових правових механізмів реалізації положень Конституції України, проведення адміністративної реформи в Україні внесли і продовжують вносити істотні зміни до змісту державно-управлінської діяльності, формування та реалізації державно-службових відносин. Саме тому на нинішньому етапі розвитку суспільства метою адміністративно-правового регулювання є вдосконалення форм і методів управлінської діяльності, установлення і регламентація таких взаємовідносин громадян і державних інституцій, коли кожній людині має гарантуватися реальне дотримання й охорона прав і свобод, а також ефективний захист цих прав і свобод у випадках їх порушень, згідно досвіду щонайменше країн Європи.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. На сьогодні науковцями все більше приділяється увага ґенезу  державного управління в Україні, зокрема питаннями публічного адміністрування займаються Н. Мельюхова,
 В. Корженко, Ю. Дідок, Ж. Зіллер, Л. Приходченко, В. Луговий, І. Письменний, І. Мальковська тощо.

Виклад основного матеріалу. Публічне адміністрування передбачає функціонування універсального організаційно-правового механізму виявлення, узгодження і реалізації суспільних потреб та інтересів на основі використання різних правових засобів, формування суб'єктивних прав та обов'язків учасників суспільних процесів, переведення їхніх зв'язків та стосунків у конкретні правовідносини. Оскільки досягнення високої ефективності та якості будь-якого виду управлінської діяльності полягає в підвищенні ефективності та якості правового забезпечення такої діяльності, то  перенесення досвіду європейських країн на національне публічне адміністрування перспективно позначиться на його розвитку.

У процесі формування систем публічного врядування в Європі великого значення отримав територіальний фактор. Розподіл влади в межах національної держави і географічний поділ влади між рівнями урядування і в їхніх межах пов'язані між собою. З цим пов'язані ключові принципи формування політики щодо адміністративно-територіальних одиниць - принципи децентралізації та регіоналізації, адже демократія може бути реалізована тоді, коли місцева та регіональна сфери державно-управлінської діяльності ґрунтуються на демократичних засадах. Крім того, поширення демократичної відповідальності на місцевий і регіональний рівні є ознакою громадянського суспільства. Приймаючи на себе відповідальність за державне будівництво громадянин ідентифікує себе зі своєю місцевою чи регіональною сферою, що є суттєвим елементом легітимності держави [3].

Публічне управління зачіпає рівень функціонування системи політичних інституцій, тому необхідність модернізації форми управління для ефективності інституцій публічної сфери є нагальним питанням.

В усіх сучасних державах застосовується одна з трьох основних моделей публічної служби - кар'єрна, осадова та змішана. Більшість країн Європейського Союзу, зокрема Франція, Німеччина, Данія, Іспанія, побудували свою публічну службу за принципом кар'єрної моделі [1, с.28]. Звісно, не можна стверджувати про чистоту даної моделі на практиці, протеце не заперечує її дієвість та результативність.

В Україні державне управління в умовах командно-адміністративної системи розглядається передусім в юридичному та адміністративному аспектах, а питання соціокультурного характеру виноситься на другорядне місце. На нормативно-правовому рівні на сьогодні діють Закони України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про державну службу», «Про місцеві державні адміністрації, але фактично ці закони не відображаються в публічному адмініструванні у результаті раціональних змін у економічній сфері. Н. Мельюхова, В. Корженко, Ю. Дідок зазначають, що публічне адміністрування в Україні повинно мати незаангажований характер до політичного життя в країні, а також відповідати соціокультурним цінностям, притаманним нашій країні. Необхідно зазначити, що в Україні на практиці органи державної влади мають тільки ознаки того поняття «поняття адміністрування», яке західноєвропейськими країнами розуміється на законодавчому рівні [2, с. 17].

Висновки. Отже, слід працювати над тим, щоб категорія публічне адміністрування з суто науквого рівня була перенесена на законодавчий. Варто також звернути увагу, що перенесення досвіду країн Європи на публічне адміністрування України доречно трансформувало б систему державного управління, що склалася на даний час, зокрема поліпшилося питання використання модернізації моделі адміністративного управлінні, вирішився б територіальний фактор проблеми тощо.

Перспективи подальших досліджень. Хоча ефективність державного управління, розподіл влади між лоранами державної влади та місцевого самоврядування,технології публічного адміністрування, раціональна ієрархія в системі  державного адміністрування тощо є відкритими питаннями, проте розгляд публічного адміністрування в контексті досвіду європейських країн вимагає нагального та більш широкого подальшого дослідження.

Література:

•1. Зіллер  Ж. Політико-адміністративні системи країн ЄС: Порівняльний аналіз / Ж. Зіллер; пер. з фр. В. Ховхуна. - К. : Основи, 1996. - 418с.

•2.  Мельтюхова Н. Зарубіжний досвід публічного адміністрування: метод. рек./ авт.. кол.:Н. Метьюхова, В. Корженко, Ю. Дідок [та ін.]; за заг. ред. Н. М. Меьюхової. - К. : НАДУ, 2010. - 28с.

3.  Молошна О. Л. Особливості формування державно-службових відносин в умовах становлення системи публічного адміністрування в Україні )/ О.Л. Молошина// [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://nads.gov.ua/sub/dnepropetrovska/ua/publication/content/5939.htm?s398224032=b75230b5ab2becd438d3a2f8a518c763


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>