XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Глазунова Д.П. Портрет сучасного українця у межах етнічної та релігійної толерантності на сторінках преси

Діана Павлівна Глазунова,

студентка 4 курсу Інституту журналістики,

Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Портрет сучасного українця у межах етнічної та релігійної толерантності на сторінках преси

Незважаючи на широке розуміння поняття «толерантність», існує загальне розуміння його змісту. Толерантність особистості під час міжкультурної комунікації, у першу чергу, визначається як терпимість однієї культури до іншої, іншого образу мислення, іншої релігії, довіра, що відповідає розумінню, як співіснування в рамках певних відносин, припускаючи при цьому організацію спеціальних досліджень.

Толерантність є об'єктивною необхідністю у процесі численних контактів людини з іншими етносами в багатоетнічному світі, де людина, що належить до певного етносу, споконвічно належить усій сукупності багатоетнічного представленого співтовариства й виступає учасником його відтворення. Крім того, толерантність визначається, як повноважне ставлення до чужої думки, лояльність в оцінюванні вчинків і поведінки інших людей, готовність до розуміння і співробітництва у вирішенні питань міжособистісної, групової й міжнаціональної взаємодії. Діалог, зокрема,  діалог культур, - є одним з основних варіантів формування толерантності. Водночас стає зрозуміло, що у сформованих умовах ця проблема вимагає ретельного вивчення і вироблення стратегії розвитку толерантності в системі міжетнічних відносин, припускаючи при цьому організацію спеціальних досліджень. Найбільш гостро проблема толерантності виявляється в системі міжетнічних відносин.

Поняття «етнічна толерантність» і «релігійна толерантність» - це окремі грані теорії толерантності і толерантності, як соціального явища та принципів комунікації.  

Одним із розповсюджених є розуміння етнічної толерантності в її індиферентності до етнічних розбіжностей. Інша позиція - сприймання інших такими, якими вони є, і готовність взаємодіяти з ними. В процесі міжкультурної комунікації цей термін слід вживати у значенні особливого настрою розуму, життєво-психологічної настанови, яка дозволяє цінувати інше національне «вони» рівнозначно власному «ми». Це внутрішнє подолання нетерпимості і несприйняття  «чужого» на рівні власного менталітету, визнання існування «чужої національної правди», іншого підходу до національних проблем.

Релігійна толерантність полягає в тому, що громадяни однієї країни в межах певної свободи обирають ту чи іншу віру, при цьому вони можуть зберігати тісний зв'язок між державою і офіційно визнаною релігією. Релігійна толерантність у межах міжкультурної комунікації - це визнання права на свободу релігійного самовизначення, поважне ставлення громадян різних країн до цього права, до культурно-релігійного плюралізму суспільства, затверджених як основні положення і демократичні норми певної держави.

Для створення портрету сучасного українця у межах міжнаціональної комунікації, нами були проаналізовані українські газети «Сегодня», «Украинская правда» та російське видання «Московский комсомолец» у період з січня 2008 року по вересень 2009 року.  «Спробуйте тепер змалювати суспільний портрет українця. Вийде повна каліка, ні рук, ні ніг, ні голови, тільки тулуб з його потребами. Це потворне створіння нічого не може і не вміє, абсолютна недієздатність. Єдине, на що воно спроможне, так це сподіватися, що хтось за нього виконає його суспільну роботу - встановить раціональні суспільні взаємовідношення в країні, наведе порядок і скаже - "Живи, калічко"», - цитата, як підсумок проведеної роботи..

Етнічна і релігійна інформація, яка подається у певному ракурсі, може не тільки знайомити людей із різноманітністю світу, тобто грати конструктивну роль у громадських відносинах, а може грати і деструктивну роль. Працюючи над конкретними публікаціями окремих газет та використовуючи досить прості, на перший погляд, матеріали, такі як етнічні ідеї, міфи, стереотипи, лексеми, ілюстрації з етнічним забарвленням, можна позитивно або негативно впливати на формування етнічних уявлень аудиторії. За допомогою спеціально підготованої інформації етнічного і релігійного змісту журналісти та ЗМІ разом із політиками можуть допомагати підвищенню або пониженню напруження етнічної та громадянської самосвідомості. Можуть торкатися і будити національне відчуття гордості і гідності у великих груп людей, наносити масові релігійні образи, розпалювати етнічні пристрасті, провокувати маси ображених і обурених людей на захист своїх етнічних і релігійних цінностей.

 


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>