XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Гнатик М.П., Пендюр В.В. МІСЦЕ ПІДПРИЄМНИЦЬКОГО ПРАВА У СИСТЕМІ ПРАВА

Гнатик М.П.

Наук. кер. - Пендюр В.В.

Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

МІСЦЕ ПІДПРИЄМНИЦЬКОГО ПРАВА У СИСТЕМІ ПРАВА

В сучасних умовах вільної ринкової економіки зростає кількість осіб, що бажає займатись підприємницькою діяльністю, тому у зв'язку з цим ще більшого значення набуває  регулювання відносин у сфері підприємництва, яке б могло забезпечити стабільність та можливість розвитку сфери господарювання.

Підприємницьке право - це система загальнообов'язкових норм, що регулюють відносини у сфері зайняття підприємницькою діяльністю, які встановлюються та охороняються державою.

Формування і розвиток підприємницького права та законодавства про підприємництво ставить проблему виявлення природи і місцезнаходження цього утворення у системі права і законодавства України.

Слід враховувати висловлювану в літературі думку, що підприємницьке право є найважливішою складовою частиною господарського права, яке створює законодавчу основу функціонування підприємців та розвитку підприємництва[1].

Немає єдності у розумінні суттєвості підприємницького права. Можна виділити дві основні позиції з цього питання, що існують в науці. Одну з них можна визначити таким чином:

Підприємницьке право - самостійна галузь права. Основні положення якої є такі:

•1.  Підприємницьке право - це господарське право ринкової економіки, що визначає порядок ведення підприємницької діяльності, та регулює відносини, пов'язані з її здійсненням;

•2.  Підприємницьке право регулює відносини як по горизонталі, так і по вертикалі.

•3.  Підприємницьке право має чотири значення: галузь права, галузь законодавства, навчальна дисципліна, наука;

•4.  Підприємницьке право як галузь права характеризується своїми принципами, предметом, суб'єктами і методами регулювання;

Інша основна позиція з питання про природу підприємницького права - це заперечення його самостійності як галузі права. Її представниками є, наприклад В.М.Селіванов, Е.Г.Плієв та інші вчені[2, 336]. Основні положення цієї позиції такі:

1. підприємницьке право - не самостійна галузь права, а складова частина цивільного права, що включає сукупність загальних і спеціальних норм приватного (цивільного) права;

2. підприємницьке право не має своїх принципів, а ґрунтується на загальних цивільно-правових принципах;

3. підприємницьке право регулює тільки відносини по горизонталі, тобто відносини між суб'єктами підприємницької діяльності

Перевагою позиції розуміння підприємницького права як самостійної галузі права є її цілісність і комплексність підходу (розуміння підприємницького права не тільки як галузі права, а й в інших важливих значеннях, зокрема як галузі законодавства). Створення правових умов для розвитку підприємництва, чітке і всебічне визначення в законодавстві підприємницької діяльності, поєднання приватних і публічних інтересів може бути значною мірою досягнуто в комплексному кодифікованому законодавчому акті, що має бути визначальним в галузі законодавства про підприємництво.

Підприємницьке право поєднує нерозривно пов'язані приватні і публічно-правові норми. Тому важко визнати підприємницьке право виключно приватним, оскільки воно містить публічно-правові норми. Без публічних норм не можуть бути реалізовані приватні норми і задоволені приватні інтереси. Також слід враховувати думку, що підприємницьке право є найважливішою складовою частиною господарського права, яке створює законодавчу основу функціонування підприємців та розвитку підприємництва[1].

Основною особливістю підприємницького права є те, що це комплексна галузь, в якій узгоджуються норми різних галузей права з метою їх спільного застосування у сфері підприємництва. Поява та форма цієї комплексної галузі є одним із проявів важливої тенденції, що посилюється в розвитку права, утворення численних підрозділів комплексного характеру[2, 336].

Відокремлення підприємницького права спричинене своєрідністю функцій, що здійснюються цією ланкою правової системи[3, 208]. Підприємницьке право слід вважати галуззю вторинної структури, яку не можуть характеризувати ті системотворні ознаки, що властиві первинній структурі (традиційному поділу на галузі права), а саме єдиний предмет і метод регулювання.

Норми підприємницького права неоднорідні, але єдине цільове спрямування формує їх в єдину правову спільність, відокремлену сукупність правових норм. Отже, підприємницьке право як галузь права - це сукупність правових норм, які регулюють суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права на підприємницьку діяльність.

Підприємницьке право як наука - це сукупність наукових знань про підприємницьке право, підприємницьке законодавство, та практику його застосування.

Література:

•1.  Саніахметова Н.О. Підприємницьке право.- О.: А.С.К., 2001.

•2.  Дзюбик С., Ривак О. Основи економічної теорії. - К.: Основи, 1994.- 336 с.

•3. Правова культура і підприємництво. - Київ - Донецьк, 1999.- 208 с.

 

 


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>