XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Гнатів О.А. ТАРГЕТУВАННЯ ІНФЛЯЦІЇ ЯК ОПТИМАЛЬНИЙ РЕЖИМ МОНЕТАРНОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ

Гнатів Олена Андріївна, аспірант

Львівський інститут банківської справи

Університету банківської справи

Національного банку України

Таргетування інфляції як оптимальний режим монетарної політики в Україні

Необхідна умова для максимально ефективного розвитку економіки країни та реалізації її потен­ціалу - виважені і координовані дії уряду та моне­тарної влади.

За останні двадцять років загальний підхід до мо­нетарної політики зазнав суттєвих змін. Консен­сусу різних течій економічної теорії досягнено в тому, що в довгостроковому періоді центральний банк не може стимулювати економічне зростання вище рівня зростання потенційного випуску. Цей загальний принцип, який позначають як "довго­строкова нейтральність грошей", є нині аксіомою в макроекономічній теорії. У довгостроковому пе­ріоді центральний банк може лише сприяти підви­щенню потенціалу економіки через підтримання стабільного макроекономічного середовища, що, своєю чергою, потребує низьких і стабільних тем­пів інфляції.

Внаслідок негативних соціфльно-економічних ефектів інфляції знижується схильність до заощаджень і відповідно рівень інвестування, що, своєю чергою, призводить до зниження дов­гострокових темпів економічного зростання.

Проблемами монетарної та антиінфляційної політики в цілому світі займається значна кількість науковців. Зокрема в Україні питання вибору найефективнішого режиму монетарної політики висвітлюються у працях вчених-економістів Хеммонда Д.[1], Міщенка В.[2], Петрика О.[3], Гриценка А.[4] та ін.

Поточний режим монетарного устрою в Україні. Після кризи 1998 року задля підтримання економіч­ного відновлення, підвищення довіри до фінансової системи України та зниження інфляції, починаючи з 2000 року, Національний банк України проголосив режим керованого плаваючого обмінного курсу, який де-юре чинний і нині. Однак з самого проголо­шення режим де-факто був жорсткою прив'язкою національної валюти до долара США з коридором коливань близько 1%. Підтримання стабіль­ності курсу забезпечується за допомогою інтервен­цій НБУ на валютному ринку, де НБУ продає або купує валюту для підтримання стабільного обмін­ного курсу гривні до долара США.

Сьогодні динаміка певних фінансових індикаторів в Україні викликає стурбованість. Корпоративний борг зростає швид­кими темпами, збільшується фінансова доларизація (що вимірюється як відношення депозитів в інозем­ній валюті до всіх депозитів), а також суттєво посилюються валютні дисбаланси. Ці нега­тивні явища можуть сигналізувати про погіршення макроекономічних і фінансових результатів Украї­ни в майбутньому. Продовження політики жорсткої прив'язки обмін­ного курсу може поглибити наявні негативні тенден­ції, що склалися в фінансовому секторі, та збільшити фінансові дисбаланси. Зміни реального обмінного курсу та збільшення відкритості до великих потоків капіталу підвищують ризик того, що протидія тиску на номінальний обмінний курс може стати немож­ливою і, відповідно, подальша різка зміна обмінного курсу матиме суттєві негативні наслідки для еконо­мічної активності.

Оптимальний режим монетарної політики. Попереднє обговорення хиб режиму фіксованого обмінного курсу порушує питання оптимального режиму монетарної політики для України. Хоча низька та стабільна інфляція як пріоритетна мета монетарної політики є загальною для центральних банків, реалізація цієї мети передбачає вибір із кількох монетарних режимів. У цьому контексті два основних конкурентних підходи зводяться до дебатів щодо вибору між дискретністю, тобто сво­бодою під час здійснення монетарної політики, та чітко визначеними правилами.

Можна розглядати три базові варіанти вибору монетарного режиму для досягнення цінової ста­більності. Першим є режим монетарного таргетування. Він базується на переконанні, що зміна пропозиції грошей спричиняє відповідну зміну темпів інфляції. Аби цей режим був ефективним, необхідною умовою є існування в економіці ста­більного зв'язку між зміною грошової маси та інф­ляцією. Другий монетарний режим ґрунтується на таргетуванні обмінного курсу і використовує його як номінальний якір інфляції. Докладно цей підхід розглянуто в частині, що стосувалася поточно­го режиму монетарного устрою в Україні. Третій режим базується на дедалі популярнішій страте­гії - інфляційному таргетуванні, де як номіналь­ний якір використовують публічно проголошену інфляційну мету. У виборі одного із цих трьох режимів монетарної політики потрібно врахову­вати ступінь відкритості економіки, стабільність співвідношення монетарних агрегатів та інфляції, міру впливу відсоткових ставок центрального бан­ку на економічні процеси та ін.[5]

Як зазначено вище, за останні роки Національний банк України фактично використовував політику керованого обмінного курсу з малим діапазоном відхилень. Однак нині більшість вітчизняних екс­пертів і науковців визнає потребу реформування чинної системи монетарної політики. На нашу думку, найефективнішим режимом мо­нетарної політики для України в майбутньому є інфляційне таргетування.

По-перше, на відміну від прив'язки обмінного курсу інфляційне таргетування вимагає від цент­рального банку фокусуватися на внутрішній ста­більності економіки та відповідати на різноманітні шоки, що загрожують їй. Що більше, центральні банки за режиму інфляційного таргетування от­римують чималі можливості маневрувати для ста­білізації волатильності економічного зростання через використання своїх інструментів (зокрема короткострокових процентних ставок). Тут не іс­нує простих, "механічних" інструкцій щодо того, як центральний банк повинен здійснювати моне­тарну політику. Навпаки, цей режим вимагає, аби центральний банк використовував усю доступну інформацію, щоб визначити найприйнятніші дії для досягнення інфляційної цілі. На відміну від простих правил політики, наприклад прив'язки обмінного курсу, інфляційне таргетування не ви­магає, щоб центральний банк ігнорував усю еко­номічну інформацію й фокусувався тільки на од­ній змінній.

По-друге, на відміну від монетарного інфляційне таргетування не вимагає чіткого та стабільного зв'язку між грошима та інфляцією. Беручи до ува­ги останні інновації в фінансовій сфері (зокрема інтернет-банкінг, інтернет-шопінг, банкомати, дебетні картки та багато інших) такий стабільний зв'язок майже не спостерігається.

Ще одна ключова перевага інфляційного таргетування - прозорість і можливість легкого ро­зуміння громадськістю головної цілі монетарної політики - цінової стабільності. Це полегшує для центрального банку донесення цілей своєї політи­ки до громадськості, яка, своєю чергою, може кра­ще розуміти та передбачати дії монетарної влади.

Сутність стра­тегії інфляційного таргетування полягає у досягнен­ні стабільної та низької інфляції у довгостроковому періоді. Такий режим фокусує увагу тих, хто здійс­нює макроекономічну політику взагалі та монетар­ну політику зокрема, передусім на перспективний стабільний розвиток економіки завдяки низькій і передбачуваній інфляції, а вже потім - на вирішен­ня поточних проблем економічного зростання.

Інфляційне таргетування поєднує два ас­пекти, які вважають дуже важливими для успіху монетарної політики, - надання надійного середньострокового якоря для інфляційних очікувань і водночас достатня гнучкість політики для від­повіді на короткострокові шоки без ризику втра­ти довіри до монетарного режиму. Додатковими чинниками успішності інфляційного таргетування є той факт, що запровадження цього режиму стимулює позитивні зміни у здійсненні монетар­ної політики, що також посилює ефективність ви­користання інструментів політики. Ці позитивні зміни охоплюють зростання незалежності цент­ральних банків, підвищення підзвітності та прозо­рості, розбудову системи аналізу і прогнозування для підтримки процесу прийняття рішень та ін.

Висновки Завдання підтримки сталого довгострокового економічного зростання для НБУ полягає у ство­ренні та підтримці стабільного макроекономічного середовища, що, своєю чергою, асоціюється з ціновою стабільністю. Для досягнення стабільно­го зростання цінова стабільність є ключовою умо­вою внаслідок економічних і соціальних втрат від інфляції. Як засвідчують теоретичні розробки та світовий досвід, оптимальним режимом монетар­ної політики, що дає змогу досягти цілей щодо інфляції, є інфляційне таргетування. У країнах, що використовують цей монетарний режим, макроекономічна ситуація характеризуються ни­жчою та стабільнішою інфляцією, стабільнішим економічним зростанням і нижчою вразливістю до зовнішніх шоків. За умов продовження зрос­тання цін на енергоносії, циклічної динаміки сві­тових цін на продукцію українського експорту, посилення інтеграції України в світові фінансові ринки підтримка режиму фіксованого обмінного курсу стає дедалі проблематичнішою. Для забез­печення сталих і високих темпів економічного зростання Національному банку України треба зосередитися передусім не на стимулюванні по­точного зростання, а на створенні макроекономічних засад для підвищення темпів зростання в довгостроковому періоді. Для досягнення цієї цілі Національний банк України має посилити свої зусилля щодо переходу до режиму інфляційного таргетування.

Література:

1. Хеммонд Д. Встановлення цільових орієнтирів інфляції. - К.: НБУ, 2002. - С. 87 - 93.

2. Міщенко В. Методологічні та методичні проблеми запровадження таргетування інфляції // Вісник НБУ. - 2006. - №5. - С. 40 - 45.

3. Петрик О. Цілі та основні режими сучасної монетарної політики // Вісник НБУ. - 2006. - №6. - С. 6 - 13.

4. Гриценко А., Кричевська Т. Монетарна стратегія: шлях до ефективної грошово-кредитної політики // Вісник НБУ. - 2006 - №7. - С.8 - 22.

 5. Потенціал України та його реалізація. Аналітичний звіт Міжнародного центру перспективних досліджень. Київ 2008.

 

e-mail: gnativu@ukr.net

 

 


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>