XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Гнилицька Н.О. Проблема нового типу робітника: український контекст

Гнилицька Наталія Олегівна                                          

Здобувач кафедри філософії

Запорізький національний університет

      Проблема нового типу робітника: український контекст

Кардинальні перетворення, які відбуваються в українській економіці в останні роки, пов'язані з переходом від адміністративно-планової системи управління державою до ринкового регулювання, привели до значних змін в усіх сферах соціально-економічної діяльності суспільства. Відсутність при цьому в Україні єдиної концепції реформ, їх непослідовність і некомплексність, помножені на інертність суспільної свідомості, викликали такі негативні соціальні наслідки, як падіння життєвого рівня, ріст цін, інфляція, безробіття та ін.

Формування ринку праці в Україні, його прогнозування, є невід'ємною частиною становлення ринкового механізму. Основними напрямами його регулювання повинні стати: боротьба проти подальшого спаду виробництва; недопущення масового безробіття; вживання заходів по підвищенню рівня життя населення та ін.

Що ж до рівня заробітної плати, то очевидно, слідувало б зосередиться на наступних заходах, що представляються першочерговими:

- перегляд мінімального розміру оплати праці як в якісному аспекті (звільнення цього показника від фіскальних функцій), так і в кількісному;

- зміна тарифної системи, ухвалення законів про державну службу і регулювання трудових відносин в приватному секторі;

- переорієнтація фінансово-кредитної і податкової систем з відходом від сьогоднішніх принципів, зокрема «опору на заробітну плату», при визначенні прибутку підприємства.

В результаті прискорення інтеграційних процесів багато компаній розширюють свій доступ до робочої сили з національних до світових масштабів. Так, крупні українські компанії активно використовують можливості відвертості ринків праці для залучення успішних іноземних управлінців. Запрошення західного топ-менеджера дає компанії можливість підвищити капіталізацію, що пов'язане з тим, що привнесло західних ноу-хау, рішень і технологій у вітчизняні компанії. Досвід багатьох країн показує, що при переході економіки на ринкову модель розвитку проблема створення і забезпечення механізму ефективного функціонування ринку праці є однією з найскладніших. З одного боку, ринок здатний в значній мірі підвищити ефективність використання трудових ресурсів у суспільстві. З іншого боку, ринкові перетворення у сфері трудових відносин неминуче приводять до низки негативних наслідків. Безробіття, як одне з найхворобливіших проявів ринкової економіки, являючись результатом конкурентної боротьби на ринку між найманими робітниками, одночасно служить могутнім засобом тиску на зайнятих трудовою діяльністю.

В умовах ринкових відносин мотивами працьової діяльності людини є складна біосоціальна система, в основі якої лежать потреби, інтереси, цінності людини. У природі людини закладено прагнення до первинного задоволення своїх власних особистих матеріальних і духовних потреб. Послідовність тут може бути і зворотна (духовні, потім матеріальні), але завжди особиста. Причому переміщення особистих духовних потреб на перший план свідчитиме про переміщення суспільних пріоритетів в системі цінностей індивіда на перше місце. І це не випадково, бо особисті духовні потреби пов'язані з осмисленням свого місця і своєї ролі в суспільстві.

Основна сфера прояву сутнісних сил людини - її праця, стає першою життєвою потребою, необхідною умовою суспільного розвитку і її самоціллю. Тим самим до розуміння суспільного розвитку вносяться високі гуманні цілі: вона представляється як процес становлення і реалізації людської суті, «процес олюднення людини».

На противагу сказаному відчуження духовних потенцій людини від процесу виробництва породжує потребу в збереженні (повторенні) лише тих працьових навиків, знань, які забезпечують відтворення здібностей до праці як товару. Потреби такого працівника не можуть вийти за рамки особистого споживання і обумовлюють споживну форму економічної життєдіяльності. Це викликано тим, що всесторонній розвиток особистості завжди припускає зсув потреб на творення і неможливість в рамках вузьких меж споживання.

Творча і споживна домінанти людської життєдіяльності виступають не тільки як мета, але й як засіб досягнення мети, що визначає межі розвитку як самої людини, так і її здібностей до праці. У вічному кругообігу формування, виробництва, розподілення і використання здібностей до праці на одному полюсі постійно розвиваються і збагачуються творчі здібності людини, а на іншому - відтворюються працьові навички, професійні уміння, які в окремому випадку здатні вирватися за вузькі межі виконавської праці. Перші функціонують як самозростаючі, другі - як проста рабоча сила.

 Складність полягає в тому, що через силу об'єктивно присутніх соціально-економічних особливостей жодна з існуючих у розвинутих країнах моделей ринку праці не може бути застосована в наших умовах у значному обсязі. В той же час, ні в якому разі не можна відкидати величезний досвід, накопичений цими країнами у питаннях регулювання трудових відносин. Тому вкрай актуальною є проблема адаптації загальносвітового досвіду при виробленні політики нашої держави в області зайнятості.

На необхідність зміни парадигми праці вказують в своїх роботах  Є.А. Афоній, Г.В. Атаманчук, В.С. Барулин, Б.С. Лісовик та ін.

Всі вони одностайно відзначають, що сучасний рівень розвитку продуктивних сил руйнує основу, на якій покоїлася ортодоксальна політична економія (неокласична і марксистська): уявлення про однорідність (гомогенність) і подільність праці, її абсолютній текучості, позбавленої якої-небудь внутрішньої основи. «К.Марксов аналіз подвійної природи праці, - пише В.С. Барулин, - що розкрив працьову природу вартості і суть товарно-грошових відносин, у тому числі і капіталу, виконав свою історичну науково-практичну роль і повинен поступитися місцем новим підходам в дослідженні праці, диктованим технолого-інформаційним способом виробництва, розкрити новий зміст, суть і форми реалізації сучасної матеріальної праці» [13].

Г.В. Атаманчук підкреслює, що «...більшість фундаментальних понятть економічної теорії - «матеріальне виробництво», «матеріальний продукт», «продуктивні сили», «робоча сила» і так далі несуть на собі відбиток природничонаукових уявлень класичної фізики XIX століття. Це створює міцну основу для критичного перегляду уявлень, що накопичилися, про природу праці, про суть соціально-економічних відносин з приводу продуктивних здібностей людини» [9].

Автори дослідження «Світ праці», підготовленої під керівництвом американського соціолога Д. Янкеловича, характеризуючи американську систему управління персоналом, справедливо помічали: «могутній працьовий потенціал США виявляється нереалізованим через те, що методи організації праці і управління виробництвом в країні в більшості випадків не враховують зміни в освітніх і кваліфікаційних характеристиках робочої сили і в самому процесі праці, пов'язаних з НТР. На робочих місцях з низьким рівнем виробничої автономії традиційні методи праці (тейлоризм) ще можуть мати ефект; на робочих місцях з творчим характером праці вони можуть принести тільки шкоду» [16].

Зміни у вимогах до сучасного працівника, підвищення його професійно-кваліфікаційної мобільності, розширення меж сукупного працівника з особливою гостротою ставлять проблему безперервної освіти робочої сили для того, щоб забезпечувати відповідність її якості вимогам сучасного ринку праці.

Таким чином, в умовах ринкових відносин мотивами працьової діяльності людини є складна біосоціальна система, в основі якої лежать потреби, інтереси, цінності людини. Основна сфера прояву сутнісних сил людини - її праця, стає першою життєвою потребою, необхідною умовою суспільного розвитку і її самоціллю.

Література:

1.Арон Р. Этапы развития социологической мысли. М., 1993.

2.Атаманчук Г.В. Управление - социальная ценность и эффективность. - М., 2001 c.256.

3.Атаманчук Г.В. Новое государство; поиски, иллюзии, возможности. - М, 2003c. 318.

4.Афоній Е.А. та ін. Велика розтока (глобальні проблеми сучасності: соціально-історичний аналіз). - К., Вид. ПАРАПАН, 2002. - 352 с.

5. Ахиезер А.С. Философские основы социокультурной теории и методологии. //Вопросы философии. - 2000. - № 9. - С.29-45.

6.Барулин В.С. Социальная философия. Учебник для ВУЗов. М.:  ФАИР-ПРЕСС, 1999. 560 с.

7.Батищев Г.С Неисчерпаемые вопросы и границы применимости категории деятельности /Деятельность: теории, методология, проблемы. - М.: Политиздат, 1990. - С. 21-35.

 


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>