XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Головач Ю.В., Нікіфоряк Л.С. МЕТОДИКА ЗДІЙСНЕННЯ ФІНАНСОВОГО АНАЛІЗУ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Головач Ю.В.

Наук. кер.- Нікіфоряк Л.С.

Буковинська державна фінансова академія

м.Чернівці

МЕТОДИКА ЗДІЙСНЕННЯ ФІНАНСОВОГО АНАЛІЗУ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Оскільки сучасний стан економічного розвитку країни в цілому характеризується високим рівнем зносу основних засобів, досить низьким рівнем капіталізації підприємств, виникає необхідність стимулювання росту інвестицій в основний капітал підприємств, оскільки саме інвестиції забезпечують підвищення рівня розвитку економіки. Як наслідок, зростає необхідність проведення ефективного аналізу інвестиційної привабливості підприємств з метою визначення доцільності здійснення капіталовкладень.

На тему аналізу діяльності підприємства, а зокрема і аналізу інвестиційної привабливості підприємства, існує досить значна кількість наукових праць та досліджень, зокрема таких авторів як: Я. Комаринський, Є.В. Мних, В.О. Подольська, О.М. Сахацька [4, 3, 6, 5]. Проте даними авторами досліджувались окремі аспекти здійснення оцінки інвестиційних проектів, основна увага приділена в їх працях аналізу інвестиційної привабливості підприємств без врахування специфіки діяльності певного підприємства залежно від галузевої диференціації.

Основними етапами проведення аналізу у економічній літературі є експрес-аналіз та поглиблений аналіз діяльності підприємства. Але дані напрями аналізу можуть забезпечити лише внутрішнє прийняття рішення - потреба в інвестиціях, визначення виду інвестицій (реальних чи фінансових), методи залучення інвестицій (шляхом авансування коштів у капітал підприємства, чи залучення кредитів). Але для інвесторів дані показники є недостатніми, оскільки методика визначення доцільності вкладення інвестицій в підприємство буде різнитися через те, що інвесторів цікавлять, в більшій мірі, показники прибутків, доходів, витрат, капіталу, кількості акцій та динаміка активів, зобов'язань, доходів і витрат. Кредитори ж більше зацікавленні у результатах показників платоспроможності, ліквідності, стійкості [4, с. 167-168].

Таким чином, основним методом визначення інвестиційної привабливості підприємств є інтегральна оцінка інвестиційної привабливості, розроблена Агенством з питань запобігання банкрутству підприємств. Сутність даної методики полягає у проведенні аналізу за такими етапами:

1. Оцінка фінансового стану об'єкта інвестування;

2. Визначення вагомості групових та одиничних показників на основі

експертних оцінок;

3. Визначення частки розмаху варіаційної множини;

4. Визначення ранжированого значення за кожним показником;

5. Розрахунок інтегрального показника інвестиційної привабливості.

Дана методика має свої недоліки, зокрема у тому, що вона не враховує міжгалузеву специфіку діяльності підприємств. Наприклад, для одних підприємств ознакою нормального функціонування та розвитку є перевищення необоротних активів над оборотними активами, то для інших дана ознака може бути сигналом неплатоспроможності. Також дана методика не визначає впливу факторів сезонності виробництва, державної підтримки підприємств. Крім того, оцінка інвестиційної привабливості підприємства за даною методикою є досить складним та громіздким процесом, оскільки передбачає розрахунок понад сорока показників за напрямами господарської діяльності підприємства. Отримані результати потребують обробки та узагальнення для визначення більш вагомих показників, для чого залучаються експерти, що тягне за собою додаткові витрати для аналітика. Досить часто виникають ситуації, коли показники різних блоків суперечать один одному, відображаючи протилежну тенденцію стану підприємства, через що неможливо його оцінити в кінцевому результаті.

На заході досить розповсюдженим є метод рейтингової оцінки. Найбільш популярнішими є: Fortune 500, Global 1000, BusinessWeek 1000. Вони оцінюють інвестиційну привабливість, виходячи з фінансово-господарських показників підприємств: об'єми доходів, прибутків, активів; ефективність інвестицій; збільшення прибутків, доходів, працівників; рівень ринкової вартості компанії [2].

Майже всі методи передбачають розрахунок коефіцієнта ліквідності, коефіцієнта використання ресурсів, коефіцієнта частки позикових засобів, коефіцієнта прибутковості, деколи аналітики визначають норму прибутку на акціонерний капітал. Але при цьому не визначають природу походження прибутку та доходу. Тобто не проводять аналіз за видами діяльності.

Також проблемою є методика підрахунку основних показників діяльності підприємства. Одним із основних показників при аналізі інвестиційної привабливості є прибуток, який є основним джерелом формування фінансових ресурсів та накопичення капіталу, зміцнення фінансових та ринкових позицій суб'єкта господарювання, захисним механізмом від можливості банкрутства. Даний показник відіграє досить велику роль при проведенні аналізу діяльності підприємства, зокрема аналізу інвестиційної привабливості. Інвестори намагаються працювати на вітчизняному ринку переважно в тих галузях, де сконцентровано найменше ризиків та гарантовані прибутки. Основною метою інвестицій є збільшення капіталу інвестора. Але в сучасній економічній літературі ще й досі не існує однозначної думки щодо визначення формування та аналізу данного показника. Особливо це стосується специфіки структури формування прибутку корпорацій, оскільки їх прибуток є консолідованим. Але в теорії та практиці фінансового аналізу застосовують різні показники доходності капіталу, які різняться за метою застосування, методикою їх розрахунку, а також інтерпретації: рентабельність сукупного капіталу, рентабельність власного капіталу, рентабельність операційного капіталу, рентабельність акціонерного капіталу, рентабельність основного капіталу, рентабельність оборотного капіталу і т.д. А це створює проблему їх взаємозв'язку [6, с. 46].

Деякі показники є незіставними при аналізі підприємств, що різняться за структурою та галуззю основної діяльності, а також різну фінансову структуру капіталу. Фактори, що впливають на результативні показники, досить багатозначні та різноманітні в залежності від специфіки діяльності, її рентабельності, ефективності та ризику.

Деньга С.М. пропонує при оцінці інвестиційної привабливості враховувати генетичний аспект мікроекономічної системи, тобто здійснювати оцінку потенціалу розвитку підприємства, до якого відносить: капітал, техніку об'єкти права інтелектуальної власності, права на використання природних ресурсів, права на здійснення видів діяльності, права на товарні знаки, торгові марки, знаки обслуговування, кадровий потенціал підприємства, систему менеджменту підприємства, інформаційну систему, інформацію, та використовувати такі показники як питома вага вищевказаних об'єктів у загальній сумі активів підприємства, динаміка показників потенціалу та її питомої ваги, рентабельність вищеперерахованих ресурсів [1, с. 151].

Необхідним також при цьому враховувати структуру та природу формування прибутку. У США дуже значущим для аналітиків є застосування фінансових коефіцієнтів. Наприклад, дані про чистий доход компанії 100 тис. дол. будуть нести більше інформації, якщо до них додати об'єм продаж, за яким одержано дохід, а також дані про капітал, інвестований в підприємство[3, с. 23].

Кожна галузь характеризується своєю специфікою процесу виробництва та отримання доходу від господарської діяльності. Тому при аналізі підприємств різних галузей необхідно враховувати дані специфічні характеристики з метою ефективного оцінювання діяльності. Оскільки їх прибуток залежить від різної структури витрат та факторів впливу на їх діяльність, то і їх прибутки можуть бути охарактеризовані по різному. Тому базовий підхід до аналізу промисловості повинен бути скоригований відповідно до характеристик кожної окремої галузі та індивідуально до кожного підприємства. При проведенні аналізу інвестиційної привабливості діяльність будь-якого підприємства та його структурних підрозділів слід оцінювати індивідуально. Оскільки в тих галузях, в яких велика швидкість обороту капіталу, можна отримати велику віддачу на вкладений капітал, маючи невисокий рівень рентабельності продукції. Тому при аналізі необхідно взяти до уваги якість продукції підприємства, її необхідність на споживчому ринку, та обов'язково враховувати життєвий цикл товару. Оскільки дані складові є невід'ємною частиною один одного. При вкладенні інвестицій в певний вид продукції інвестор планує отримати якомога більший прибуток від її реалізації. При умові, якщо дана продукція не користуватиметься попитом на ринку, то ї витрати понесені інвестором не будуть покриті [5].

Окрім ризиків, які виникають при інвестуванні, велике значення відіграють ризики, які притаманні окремому виду діяльності. Для кожної галузі можна виділити окремі групи ризиків, окрім загальноприйнятих ризиків. Адже ризиків є досить різноманітна кількість, і вони притаманні кожній галузі діяльності. Також підприємство може потерпати від ряду якісних чинників, що призводить до втрати прибутку інвестором. Дані чинники можуть бути обумовленими такими факторами, як:

- некваліфікований менеджмент підприємства;

- неефективна структура активів;

- неправильна оцінка фінансово-економічного стану партнерів;

- нестабільне фінансове становище підприємства;

- некваліфікованість  керівництва підприємства та інше.

Отже, методика аналізу інвестиційної привабливості підприємства на сучасному етапі потребує внесення коректив та нових підходів. Зі зміною економічних умов на ринку змінюється трактування та застосування різних показників, тому виникає необхідність у більш конкретному трактуванні та методиці визначенні показників аналізу діяльності підприємства. Галузева специфіка суб'єктів господарювання обумовлює індивідуальний підхід до аналізу діяльності кожного підприємства. А тому необхідно розробити загальну методику для аналізу підприємств за видами діяльності, з урахуванням притаманних їм ризиків, витрат на основну діяльність та структуру формування прибутку. При аналізі інвестиційної привабливості підприємств варто проводити аналіз не лише за методикою інтегральної оцінки, затвердженої на законодавчому рівні, але і коригувати основні показники відповідно до сфери діяльності підприємства.

Література:

1. Деньга С.М. Бухгалтерська модель підприємства: генетичний аспект /С.М. Деньга // 2-га міжнародна науково-практична конференція молодих вчених"Економічний і соціальний розвиток України в 21 столітті: національнаідентичність та тенденції глобалізації": збірник тез доповідей. - Тернопіль:Економічна думка, 2005. - С. 355-357.

2. Ковальова Н.Л. Проблеми підвищення інвестеційної привабливості підприємств /Н.Л. Ковальова // Экономика и маркетинг в XXI веке, 2008. - №4.

3.Комаринський Я. Фінансово-інвестиційний аналіз / Я. Комаринсокий, І. Яремчик -К.: "Українська енциклопедія" ім. М.П. Бажана Агентство "Книга Пам'яті України",2006. - 298 с.

4. Мних Є.В. Економічний аналіз на промисловому підприємстві: [навч. посібник] /Є.В. Мних, П.Ю. Буряк - Львів: Світ, 2004. - 208 с.

5. Сахацька О.М. Методичні підходи до визначення інвестиційної привабливості аграрних підприємств / Сахацька О.М. // Організаційно-економічні проблеми розвитку АПК. У чотирьох частинах Ч. 3.; за редакцією П.Т. Саблука. - К.: 2001 - 511 с.

6.Свицкая Г.В. Показатели экономической эфективности предприятий:обоснование и методика расчета / Свицкая Г.В. [відп. ред. В.Г. Лінник] // Фінанси,облік і аудит: [збірник наук. праць. спец. вип.]. - К.: КНЕУ, 2006. - № 1. -412 с. - С. 43-50.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>