XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Голуб Н.М. ЕВОЛЮЦІЯ НАУКОВИХ ПОГЛЯДІВ ЩОДО ЗМІСТУ ДОХОДІВ ТА ДЖЕРЕЛ ЇХ УТВОРЕННЯ

Голуб Наталія Миколаївна
Київський національний торговельно-економічний університет

ЕВОЛЮЦІЯ НАУКОВИХ ПОГЛЯДІВ ЩОДО ЗМІСТУ ДОХОДІВ ТА ДЖЕРЕЛ ЇХ УТВОРЕННЯ

Всі економічні науки розглядають дохід як загальний, універсальний показник ефективності діяльності підприємства. Майже усі відомі економісти різних часів та народів вивчали змістову характеристику та джерела виникнення доходів. Вони намагалися дослідити джерела виникнення та причини зростання доходів як конкретної сім’ї чи підприємства, так і держави чи суспільства в цілому.
Ще у древній Греції Аристотель у своїх творах розглядав такі поняття, як багатство, торгівля та джерела виникнення грошей.
У період середньовіччя Ф. Аквінський засуджував торговельний прибуток та лихварський процент, які він вважав результатом нечесного обміну та присвоєння чужої праці, а багатство – сукупністю матеріальних благ у натуральній формі, які можуть бути створені тільки своєю працею [6, с.31].
Меркантилісти багатство країни вбачали у золоті і сріблі, джерелом якого була зовнішня торгівля. Т. Мен у своїй праці “Багатство Англії у зовнішній торгівлі, або баланс нашої торгівлі як принцип нашого багатства” розглядав ідею “торгового балансу”. На його думку, держава стає тим багатшою, чим більшою є різниця між вартістю вивезених та ввезених товарів [6, с.37].
В Англії у 60-80-ті роки 17ст. У. Петті у своїх працях виклав економічні погляди з приводу багатства та шляхів його примноження. На відміну від меркантилістів, він визнавав, що багатство утворюють не тільки дорогоцінні метали, камені та гроші, а і землі країни, будівлі, товари [7, с.43].
Основоположник школи фізіократів Ф. Кене вбачав основу багатства у сільському господарстві, завдяки якому приводиться у рух промисловість та підтримується процвітання нації. До того ж, чистий продукт (додаткова вартість) можуть вироблятися тільки у сільському господарстві.
Англійський вчений-економіст А. Сміт у своїй праці “Дослідження про природу і причини багатства народів” розглядав економічний розвиток суспільства та підвищення його добробуту. На його думку, основним джерелом багатства, з одного боку, була сфера виробництва, а з іншого – розвиток сільського господарства.
А. Сміт був прихильником того, щоб державні структури не втручалися у регулювання ринкових відносин, тому що кожна людина намагається використати свій капітал так, щоб він приніс найбільший прибуток. Збільшуючи власні доходи підприємці, не підозрюючи, збільшують доходи країни, а значить, зростає суспільний дохід держави [3, с.86].
Англійський економіст Д. Рікардо у праці “Засади політичної економії і оподаткування” розглядав два, на його думку, головних питання економічної теорії. По-перше, він виділив три основних класи (власників землі, власників грошей і капіталу та робітників) та три основних види доходів (прибуток, заробітна плата та рента). По-друге, головне завдання політичної економії полягає, на думку Д. Рікардо, у визначенні законів, які керують розподілом доходів. Він був впевнений, що зростання доходів капіталістів (прибуток) обов’язково знижує доходи робітників (заробітну плату). [6, с.78].
К. Маркс у праці “Капітал” ретельно розглянув доходи та джерела їх виникнення. Триєдиною формулою, яка охоплює всі тайни суспільно процесу виробництва він вважав капітал – прибуток (підприємницький доход та процент), землю – земельна рента та труд – заробітна плата. І тільки разом вони можуть приносити доход. З розвитком капіталізму значення ренти, як джерела доходу, буде зменшуватися і залишаться два великі джерела доходу – прибуток і заробітна плата та два великі класи – пролетарі та капіталісти [2, с.886].
У радянські часи в нашій державі вперше слово “дохід” увійшло до лексикону радянських господарників та вчених-економістів у середині 60-х років 20 ст. за часів економічної реформи. На радянських підприємствах після 1964 р. поетапно вводилася нова система розподілення прибутку, згідно з якою розподілення доходу стало більш раціональним.
На сучасному етапі розвитку економісти також неоднозначно трактують поняття доходу та його утворення. Н.М. Ткаченко визначає, що дохід підприємства утворюється з виручки за реалізовану продукцію, товари, роботи, послуги після вирахування матеріальних витрат [5, с.458]. В.В. Сопко характеризує дохід, як елемент діяльності – операційної, фінансової або інвестиційної – якщо відбулася подія його визнання на основі економічного змісту господарської операції та юридичного оформлення [4, с.337]. Ф. Ф. Бутинець вважає, що дохід є надходженням економічних вигод, які виникають у результаті діяльності підприємства у вигляді виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), гонорарів, відсотків, дивідендів тощо [1, с.509].
Підсумовуючи різні підходи до визначення економічної сутності доходів, необхідно підкреслити, що дохід є достатньо різнобічною категорією. Отже, доходи підприємства безперечно є одним з найважливіших самостійних об’єктів, що потребують поглиблення теоретичних основ і розширення практичних рекомендацій. Це визначається тією роллю, яку доходи відіграють у розвитку підприємства та формуванні кінцевих результатів його фінансової діяльності.
Література:
1. Бухгалтерський фінансовий облік: Підручник / за ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. – Житомир: ПП “Рута”, 2003. – 726с.
2. Маркс К. Капитал: Критика политической экономии: Т.3 кн.3: Процесс капиталистического производства, взятый в целом, ч.2. – 1989. – 509 с.
3. Смит А. Исследование о природе и причинах багатства народов: / Кн.1-Ш/ Рос. АН, Ин-т экономики; Отв. Ред. Л.И. Абалкин. – М.: Наука, 1993. – 570с.
4. Сопко В.В. Бухгалтерський облік: Навч. посіб. – К.: КНЕУ, 2000. – 578с.
5. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський облік на підприємствах України з різними формами власності: Підручник. – К.: А.С.К., 1998. – 800с.
6. Юхименко П.І., Леоненко П.М. Історія економічних учень: Навчальний посібник. – К.: Знання-Прес, 2000. – 514с.
7. Ядгаров Я.С. История экономических учений: Учебник для вузов. – М.: ИНФРА-М, 1999. – 320с.

e-mail: ngolub@inbox.ru


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>