XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Гоменюк М.О. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

Рубрика: Економіка

Гоменюк М.О.

Уманський державний аграрний університет

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Інноваційна діяльність у вітчизняній практиці є порівняно новим явищем. Те широке поняття діяльності, що використовувалося раніше, називалося науково-технічним прогресом, застосуванням досягнень науки і техніки у виробництві. Нині термін „інновація" став активно використовуватися в перехідній економіці України як самостійно, так і для позначення низки пов'язаних з ним понять: „інноваційна діяльність", „інноваційний процес", „інноваційне рішення" тощо. Тому він вимагає, на наш погляд, певного уточнення.

Дослідження, що присвячені проблемам інновацій, містять розбіжні погляди на визначення сутності понять "інновація", "нововведення", "новація", "інноваційний процес", "інноваційна діяльність".

Різні дослідники (В.М. Аньшин, Х. Барнет, Г.В. Бромберг, Л. Водачек, П.Н. Завлін, С.Д. Ільєнкова, Ю.П. Морозов, К.Найт, И.Перлакі, А.И. Пригожин, Б.Санто, Б.Твисс, В. Томпсон, Р.Уотерман, Р.А. Фатхутдинов, Р.Фостер, М.Хучек, Й.Шумпетер та ін.) трактують поняття «інновація», «нововведення», «новація», «інноваційний процес» у залежності від об'єкта та предмета дослідження, ступеня новизни, значущості перетворень, ролі та впливу на економічні процеси.

У науковій літературі нараховується багато видів і визначень поняття „інновація". В наукових дослідженнях термін «інновація» вживається із значними розбіжностями в його трактуванні. Тому в першу чергу необхідно уточнити його сучасний зміст. У роботі Б. Твісса інновація  - «кінцевий результат впровадження нововведення з метою зміни об'єкту управління і отримання економічного соціального, екологічного, науково-технічного або іншого виду ефекту» [2].

За іншим підходом до трактування цього поняття, якого дотримується велика кількість авторів, під інновацією розуміється процес, в ході якого наукова ідея або технологія виготовлення доводяться до стадії практичного використання і починають давати економічних ефект; комплексний процес створення нового практичного засобу (нововведення) для нової суспільної потреби або просто процес реалізації того або іншого науково-технічного нововведення, процес формування якісного нового стану системи.

За визначенням Й.Шумпетера, інновація - нова  науково-організаційна комбінація виробничих чинників, мотивована підприємницьким духом: „у внутрішній логіці нововведень - новий момент динамізації економічного розвитку" [3].

Не дивлячись на наявність розходжень в трактуванні поняття „інновація" головним є те, що наповнення його змісту здійснюється через процес, тобто певну діяльність, яка забезпечує існування інновації. У теорії і практиці така діяльність називається інноваційною діяльністю. За існуючими визначеннями, остання являє собою взаємозалежну та узгоджену послідовність дій, що допускає використання проміжних і кінцевих результатів науково-дослідних і пошуково-конструкторських робіт (НДПКР) для втілення їх у новому чи удосконаленому товарі за допомогою технологічного процесу виготовлення продукції. У цьому контексті інноваційна діяльність з'являється як матеріалізація науково-технічного прогресу. Вона спрямована на практичне використання науково-технічного результату й інтелектуального потенціалу з метою отримання нового чи поліпшення існуючого продукту, способу його виробництва та задоволення потреб суспільства в конкурентоспроможних товарах і послугах.

Інноваційна діяльність є складовою частиною інноваційного розвитку економіки і є важливим аспектом відтворення виробничих відносин.

Поняття „інновація" часто вживається поряд з поняттями „новизна", „нововведення", однак вони не тотожні. Новизна означає винахід, раціоналізацію, удосконалення продукту, технології, процесу, що не обов'язково може бути впроваджене у виробництво. Нововведення означає впроваджену у виробництво новизну. При цьому комерційний ефект не завжди може бути досягнутий, тоді як інновація й інноваційна діяльність завжди зумовлюють одержання комерційного ефекту. Логічно зміст  інноваційної діяльності можна виразити у вигляді такого ланцюжка: . Через такий логічний ланцюжок інновація" поширюється на новий продукт чи послугу, спосіб виробництва, нововведення в організаційній, фінансовій, науково-дослідницькій та іншій сферах.

Вихідною сферою, де народжуються найбільш революційні інновації і доводяться до стадії практичного впровадження у виробництво, є наука. Від моменту зародження ідеї до її практичного застосування наукова розробка проходить низку стадій. Процес створення та освоєння нової технології (ПСОНТ) починається з фундаментальних досліджень (ФД), спрямованих на одержання нових наукових знань і виявлення найбільш істотних закономірностей, корисних для задоволення суспільнох потреб.

Мета ФД - виявляти нові зв'язки між явищами, пізнати нові закономірності розвитку природи та суспільства безвідносно до їх конкретного використання. ФД поділяються на теоретичні і пошукові. До теоретичних належать дослідження, завданням яких є наукові відкриття, обґрунтування нових понять та уявлень, створення нових теорій. До пошукового належать дослідження, завданням яких є відкриття нових принципів створення виробів і технологій, нових, не відомих раніше, властивостей матеріалів і їх поєднань, нових методів аналізу і синтезу.

Пріоритетне значення має розвиток фундаментальної науки, оскільки вона є генератором ідей, відкриває шляхи в нові сфери виробництва та споживання. Відомо, що позитивний вихід ФД у світовій науці становить лише 5%. Зрозуміло, що в умовах ринкової економіки займатися цими дослідженнями галузева і, тим більше, наука окремих підприємств не може собі дозволити. ФД фінансуються, як правило, з державного бюджету на конкурентній основі, але це не виключає залучення на їх виконання й позабюджетних (приватних) коштів.

Наступною стадією ПСОНТ є прикладні дослідження. Вони спрямовані на дослідження шляхів практичного застосування відкритих раніше явищ і процесів. НДР прикладного характеру ставлять за мету вирішення технічної проблеми, уточнення незрозумілих теоретичних питань, одержання конкретних наукових результатів, що надалі будуть використані в проектно-конструкторських роботах (ПКР), тобто на третій стадії розвитку наукової розробки.

ПКР - завершальна стадія наукових досліджень, це своєрідний перехід від лабораторних умов до експериментального виробництва. Мета ПКР - створення (модернізація) зразків і технологій, що можуть бути передані після відповідних випробовувань у серійне виробництво чи безпосередньо споживачу. На цій стадії виробляється остаточна перевірка результатів теоретичних досліджень, розробляється відповідна технічна документація, виготовляються і випробуються зразки нової техніки. Завершальною стадією процесу дослідження наукової розробки є освоєння виробництвом нової технології чи виробу. Стадією освоєння виробництвом нової технології, нового виробу закінчуються роботи, що пов'язані із сферою науки, і починається процес виробництва. У виробництві знання матеріалізуються, а дослідження знаходять своє логічне завершення. Ринкова економіка вимагає пришвидшення виконання стадій ПКР і стадій освоєння промислового виробництва.

Література:

•1.     Ванштейн г. От новых технологий к «новой экономике» //Мировая экономика и международные отношения.-2002. -№10.-С.22-29.

•2.     Твисс Б. Управление научно-техническими нововведениями.-М.: Экономика,1989. -271с.

•3.     Шумпетер Й. «Инновационность и предпринимательство: практика и принципы». -М.: «Инфра», 1992.


Комментариев: 2 к “Гоменюк М.О. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.”

  1. Анна:

    "Логічно зміст інноваційної діяльності можна виразити у вигляді такого ланцюжка:"
    Якого саме?

  2. Олександр:

    Дипломні роботи на замовлення
    http://diplomservis.com.ua


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>