XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Гомзякова О.Ю. ПРАВОВИЙ АСПЕКТ ВИРІШЕННЯ ЕТИЧНИХ ПРОБЛЕМ ПІДГОТВКИ ФАХІВЦІВ ЮРИСТІВ У СИСТЕМІ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ УНІВЕРСИТЕТСЬКОЇ ОСВІТИ

Викладач Гомзякова Ольга Юріївна

Миколаївський навчальни центр

Одеської національної юридичної академії

ПРАВОВИЙ АСПЕКТ ВИРІШЕННЯ ЕТИЧНИХ ПРОБЛЕМ ПІДГОТВКИ ФАХІВЦІВ ЮРИСТІВ У СИСТЕМІ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ УНІВЕРСИТЕТСЬКОЇ ОСВІТИ

В складних умовах державотворення нагальною справою української спільноти виступає проблема виховання нової генерації. Переорієнтація світоглядних позицій, значні втрати духовних цінностей у суспільстві вимагають удосконалення шляхів формування у молоді якісно нового мислення, розумово-вольової активності та високого рівня моральної свідомості.

У статті зроблена спроба поглиблення правового аспекту у вирішенні етичних проблем української університетської освіти шляхом вироблення рекомендацій по доповненню учбового процесу деякими організаційно-методичними заходами, спрямованими на поліпшення української університетської освіти. Одним з головних засобів реалізації соціально-педагогічних потреб виступає правова культура нації, яка розглядається у контексті загальносвітового культурологічного процесу. Правова культура  тісно пов'язана із загальною культурою народу, базується на її засадах, служить віддзеркаленням рівня її розвитку. Формування правової культури не є відособленим процесом від розвитку інших видів культур - політичної, моральної, естетичної. Це комплексний процес. Їх об'єднує спільність завдання- створення морально-правового клімату в суспільстві, який гарантував би особі реальну свободу поведінки в поєднанні з відповідальністю перед суспільством, забезпечував би її права, соціальну захищеність, пошану її достоїнства. Правова культура виступає необхідною умовою формування високих моральних якостей громадянина. Знання та розуміння сутності та соціального значення правових явищ - права, правосуддя, законності, правової відповідальності, стійка впевненість у необхідності точно дотримуватись норм права сприяють зміцненню в свідомості людини основних принципів і категорій моралі.

Правове виховання - цілеспрямована постійна дія на людину з метою формування у неї правової культури і активної правомірної поведінки. Основна мета правового виховання - дати людині необхідні в житті юридичні знання і навчити її поважати і дотримуватись законів і підзаконних актів, тобто сформувати достатньо високий рівень правової культури, здатний значно зменшити число правопорушень[6,508-509].

Залучення особистості до правового виховання найбільш актуалізується у віці, коли людина перебуває у вищому навчальному закладі, коли у студентів виникає потреба морального осмислення навколишньої дійсності, інтенсивного характеру набувають пошуки власної програми життя.  Проблема морально-етичного розвитку студентської молоді загострюється внаслідок широкого розповсюдження відеомереж, які пропагують низькопробні взірці масової культури, негативно впливають на нестійку психіку молодих людей, збуджують її, викликають відповідні поведінкові реакції. Існуючий педагогічний досвід показав невичерпні можливості освітянських закладів у справі поліпшення морального стану студентської молоді шляхом залучення до правового виховання.

Таким чином, вирішити завдання морально-етичного виховання студентів засобами різних видів правового виховання, започаткувати у студентів світосприймальну позицію, розумово-вольовий компонент душі, піднести їх рівень етичної культури в даному аспекті можливо лише при умові побудови відповідного цілеспрямованого процесу.

Право і мораль активно взаємодіють між собою та впливають одне на одного, а тому в реальних соціальних відносинах досить непросто провести між ними чітку межу. Найкращою й бажаною є ситуація, коли мораль підтримує правові норми, додаючи їм нормативної сили з огляду на моральну оцінку і виправдання правової поведінки з позицій добра і зла, інших подібних цінностей. За наявності суперечності між мораллю і правом, у одній ситуації моральна норма не має відповідної зовнішньої гарантії у вигляді заходів державного примусу і її виконання залежатиме виключно від суб'єктивних чинників, у іншій - реалізація права не може розраховувати на якість інших засобів крім сили державного примусу, що здатне істотно послабити потенціал і морального, і правового впливу[4,134-136].

Тенденцією взаємодії правової та моральної систем є гармонізація між цими двома найбільш вагомими соціальними регуляторами. Так, законодавчими нормами є норми Конституції  України 1996 р. і відповідні норми галузевого законодавства щодо права на свободу світогляду і віросповідання ( ст. 35), звільнення від відповідальності осіб за відмову свідчити або пояснювати щодо членів сім'ї чи близьких родичів ( ст. 63), та деякі інші статі. З позиції правового прогресу моральна оцінка права, незалежно від відмінностей її критеріїв у часи різних історичних епох, завжди виступала головним імпульсом  його розвитку, найважливішим чинником гуманізації та удосконалення правових систем [1,131].

Проектуючи сказане на групу людей, зайнятих у сфері вищої освіти, спробуємо виділити специфічні етичні проблеми цієї категорії молоді і правові заходи, які найбільш ефективні в даному середовищі.

Виділимо найхарактерніші проблеми для університетської системи освіти:

    -    занепад етичних цінностей молоді;

•-         негативний вплив західної культури на українську;

•-         боротьба з пропагандою насильства і жорстокості;

•-         боротьба з алкоголізмом і наркоманією;

•-         моральні якості педагогічного складу.

Необхідно відзначити, що етичні проблеми сучасної української університетської освіти повинні розглядатися  з урахуванням :

-   загальновизнаної кризи сучасного світогляду, суть якого полягає у тому, що сучасна людина відмовилася від пошуків «загального блага», «загального щастя», характерних для «покоління батьків», упокоривши свій дух на користь приземлених устремлінь. І вже межею своїх мріянь вважає можливість «вижити в цьому світі», спираючись на якусь суму економічних, політично-правових, етичних норм. Скромність його устремлінь обгрунтовується тим, що він втратив своє Я на дорогах цивілізації, втратив образ цілісної і універсальної Людини, властивий його предкам, які «змагалися з богами і звітували перед ними в творінні миру» (Гегель) [2,97].

- етичних типів осіб, найхарактерніших для сучасного українського студентського середовища. Існує п'ять типів: «споживацький», «конформістський», «аристократичний», «героїчний» і «релігійний».

Одночасно необхідно відзначити, що існуючий курс етики, що викладається у вищій школі, носить загальнотеоретичний, філософський характер і не робить прикладного, індивідуального впливу на виховання гармонійно розвиненого з погляду моралі і етики громадянина. Правові методи впливу на етику мають обмежену спромогу, і в першу чергу, якщо в праві проголошуються прогресивні принципи, декларуються ідеї про необхідність дотримання прав людини, але правоприкладна практика ігнорує дані принципи, це веде до формування в студентському середовищі атмосфери неповаги до права, закону. Навіть недостатньо сформоване в українському законодавстві правове поле, що забезпечує вплив на мораль і етику, не використовується  в повному обсязі. Дана робота повинна бути забезпечена кадровою підтримкою у вигляді нових посад правових психологів і соціальних педагогів, адміністративним чинником у вигляді наказів, розпоряджень, системою контролю - виконання.

Проблема пропаганди та розповсюдження насильства і жорстокості, алкоголізму і наркоманії є загальнонаціональною. Антиподом даним негативним явищам в студентському середовищі повинне стати культивування інтелектуальних розважальних заходів (клуби веселих і кмітливих, бардівський рух, авторські зустрічі з популярними політиками, юристами, працівниками культури), гнучка система залучення молоді у фізичне виховання, оперативна і неформальна пропаганда досягнень конкретних осіб і колективів у спорті, інших видах діяльності молоді по інтересах. Форми упровадження вище зазначеного в студентське середовище добре відомі, необхідна лише конкретна робота, що доходить до кожного студента, пропагує успіхи кожного індивіда, робота, яка приносить моральне задоволення, яка пропагує кращих, стимулює інших до досягнення слави, популярності, визнання в своєму середовищі.

Захист прав молоді в правовому аспекті організовано в Україні достатньо добре, питання полягає лише в тому, як організовано перенести її в студентські колективи. Тут студентському активу, при підтримці викладацького складу, необхідна тісніша і наочніша робота з адміністративними територіальними органами, що відповідають за проблеми  молоді за службовим обов'язком.

Основним висновком розглянутого в статті питання про правові заходи рішення етичних проблем студентства є необхідність поглибленого науково-методичного вивчення і вироблення конкретних рекомендацій з основних проблемних напрямків, відокремлених в статті, кожне з яких вимагає більш вузької спеціалізації і є предметом окремого науково-соціологічного дослідження, аналізу і висновків.

Особливе питання в рішенні етичних проблем студентства - це моральні якості педагогічних працівників, воно потребує окремого розгляду і не є предметом розгляду в даній статті.

Одним з варіантів виховання моральності є варіант факультативного викладання духовності із залученням представників церкви.Також може бути корисний армійський досвід школи капеланів, який треба вивчити на предмет принадності його до студентського середовища.

Важливим моментом виховання моральності є опора на найбільш виховану в етичному відношенні частину студентства, її виявлення, формування навколо цієї групи решти студентства. Проведення даної роботи повинне починатися на рівні первинної структурної одиниці (групи) і переважна частина цієї роботи припадає на соціальних працівників і кураторів груп.

Література:

•1. Лозовой В.О., Панов М.І., Стасевська О.А  Етика. - К.: Юрінком Інтер, 2002.

•2. Букреев В.И., Римская И. Н. Этика права: от истоков этики и права к мировоззрению. - М.: Юрайт, 1999.

•3. Дубов Г.В.,Опалев А.В. Профессиональная этика сотрудников правоохранительных органов. - М.: Гуит-М, 2000.

•4. Зеленкова И.Л., Беляева Е.В. Этика. - Мн.: НТООО «Тетра-Системс», 1998.

•5.  Скакун О.Ф. Теория государства и права. - Харьков: Консум; Ун-т внутр. Дел, 2000.

 

e-mail: goyu@trion.mk.ua

 


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>