XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Гончар О.А., Хачатрян В.В. МОТИВАЦІЯ ІННОВАЦІЙНОЇ АКТИВНОСТІ ПЕРСОНАЛУ

Гончар О.А.

Науковий керівник Хачатрян В.В.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

МОТИВАЦІЯ ІННОВАЦІЙНОЇ АКТИВНОСТІ ПЕРСОНАЛУ

В умовах розбудови економіки постіндустріального типу перед наукою та господарською практикою виникають проблеми принципово нового характеру, а отже, концепції управління, на сьогодні, потребують перегляду.

Інновації сучасного господарювання - необхідний і об'єктивний чинник конкурентоспроможного розвитку кожного підприємства. Рішенням проблеми жорстокої конкурентної боротьби підприємств за споживача та ринки збуту є впровадження інноваційних процесів, що виводять на новий рівень розвитку та приводить суспільство до прогресу [2].

Персонал є головним джерелом реалізації інновацій усередині підприємств. Саме тому дуже важливо мати модель мотивування персоналу до інновацій. У системі соціально-психологічних функцій інноваційного менеджменту постає важлива задача стимулювання співробітників до якісного виконання делегованих обов'язків. Делегування встановлює адміністративні стосунки між учасниками інноваційного процесу. Мотивація доповнює їх психологічними аспектами, створюючи стимули або перешкоди для продуктивної праці колективу.

Модель мотивування персоналу до інновацій складається з наступних елементів:

•1.     Потреба індивіда у прояві своїх особистих якостей. Базою є соціально-психологічна потреба у самовираженні.

•2.     Необхідність у присутності мотиву. Є певні групи напрямків діяльності за багатофакторним аналізом мотивуючих умов:

•-       створення та підтримка творчої організаційної культури як один з найефективніших засобів комунікацій;

•-       застосування прогресивних методів менеджменту;

•-       впровадження системи навчання та підвищення кваліфікаційного рівня персоналу;

•-       забезпечення наявності власних фінансових ресурсів та платоспроможності підприємства;

•-       використання системи нагород, бажано двох видів: економічних (премії, матеріальні виплати) та неекономічних (просування по службі, похвала тощо).

•3.     Доведення керівництвом цілей та напрямків інноваційного розвитку підприємства для формування особистих цілей працівників.

•4.     Формування інноваційних ідей. У разі створення сприятливих умов та створення мотивів інноваційні ідеї, запропоновані персоналом зазвичай більш адаптивні для підприємства ніж інноваційні ідеї науково-технічних центрів розробки.

•5.     Забезпечення зворотного зв'язку для виявлення ступеню задоволення працівника інновацією. Але є певна складність, що стосується персональної системи цінностей кожної людини, від якої і залежить ступінь задоволення [1].

Запропонована модель мотивування персоналу до інноваційної активності є найбільш оптимальною для великих торговельних підприємств, бо враховує велику кількість факторів, що мають вплив на процес визначення мотивів персоналу. Підвищення інноваційної активності персоналу неодмінно призводить до розвитку інноваційних процесів усередині підприємств. Саме мотивований персонал стає головним джерелом інноваційних ідей.

Література:

•1.     Василенко В.А. Вибір типу моделі управління сталим розвитком організації // Актуальні проблеми економіки. - 2005. - С. 137-146.

•2.     Синицька О.І. Інноваційна спроможність персоналу як основа конкурентоспроможності людських ресурсів // Євроатлантична інтеграція України: можливості та перспективи. - 2008. - С. 251-256.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>