XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Гордаш Н.М., к.е.н. Галушка Є.О. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ УДОСКОНАЛЕННЯ БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ У СУЧАСНИХ УМОВАХ

Гордаш Н. М.

Студент ЧТЕІ КНТЕУ, м. Чернівці

Науковий керівник к.е.н., доц. Галушка Є.О.

ОСНОВНІ НАПРЯМКИ УДОСКОНАЛЕННЯ БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ У СУЧАСНИХ УМОВАХ

У статті проаналізовано сучасні проблеми банківського кредитування та окреслено основні шляхи їх розвязання шляхом покращення управління проблемними активами. Розглянуто перспективи застосування внутрішніх та зовнішніх методів управління активами.

Однією з найгостріших проблем функціонування банківської системи України в посткризовий період є оптимальне управління проблемними активами. Через недосконале управління ризиками в деяких банках суттєво погіршилася якість кредитних портфелів, що уповільнює, або навіть повністю гальмує зростання галузі загалом, а в багатьох випадках, унеможливлює подальшу кредитну діяльність банків. Для подолання наслідків кризових явищ на фінансовому ринку України вкрай необхідне поліпшення систем корпоративного ризик-менеджменту банків з урахуванням уроків кризи та запозичення кращого зарубіжного досвіду в сфері управління проблемними активами з метою відновлення ефективного кредитування реального сектору економіки країни [1,2].

Актуальність проблеми управління проблемними активами банків знайшла відображення в низці публікацій вітчизняних та іноземних науковців і практиків. Зокрема, значний внесок у розкриття цієї теми зробили В.Герасименко та Р.Герасименко, О.Дзюблюк, Г.Карчева, В.Крилова, Л.Примостка, В.Міщснко, І.Нідзельська, Х.Мінскі, Б.Моісеєв, О.Лаврушин та інші вчені. Проте дослідження наукових джерел та аналіз сучасної практики ризик-менеджменту показує, що питання управління проблемними активами вітчизняних банків ще не вирішені повною мірою. У наукових працях фрагментарно досліджуються методи управління проблемними активами. У зв'язку з цим виникає необхідність подальшого вдосконалення роботи банків з проблемними активами та поліпшення систем кредитного ризик-менеджменту загалом. Адже якість активів відображає якість банківської діяльності загалом та її цільові орієнтації на перспективу

Активізація банківського кредитування у 2006-2007 роках спричинили негативні зміни в структурі кредитно-інвестиційних портфелів банків у 2008-2009 роках та високі кредитні ризики впродовж 2010 року. Якщо у 2008 році частка проблемних кредитів у структурі кредитного портфеля вітчизняних банків становила 1,3%, то у 2010 році цей показник зріс майже у 10 разів і сягнув рівня 10,7%, що в абсолютному вимірі становить 77,3 млрд. грн.[3].

Високі кредитні ризики зумовлюють значні відрахування у резерви на покриття втрат за кредитними операціями та свідчать про низький рівень рентабельності активів і капіталу банків. Так, показник відношення обсягу резервів під активні операції банків до обсягу наданих кредитів у 2009-2010 роках зріс із 6,1 до 18,2%, а рентабельність капіталу різко знизилася з 8,5 до (-) 14,6%, відповідно, наслідком чого стали великі фінансові втрати банків [4]. Формування значного обсягу резервів під можливі втрати за кредитними операціями банків має убезпечити їх від суттєвої втрати капіталу та банкрутства. Натомість зменшення витрат на резервування свідчило б про поліпшення якості кредитних портфелів банків, чого в сучасних умовах не спостерігається.

Проблемні активи негативно впливають на якість кредитних портфелів, суттєво понижують ефективність банківської діяльності, ускладнюють процес управління фінансовими потоками тощо. Перспективи щодо розвитку зазначених тенденцій є невтішними. Так, проблемні активи у структурі кредитного портфеля банків України у вересні 2010 року реально становили 34% від його вартості. За прогнозом експертів компанії D B Reseach вже на початок 2011 року реальний показник проблемних активів банків мав зрости до 45% вартості кредитного портфеля [5].

У таких умовах стабілізація фінансового ринку значною мірою залежить від ефективності управління проблемними активами банків. Для вирішення такого завдання необхідно проаналізувати основні чинники управління проблемними активами банків. Внутрішньобанківські методи управління проблемними активами передбачають раннє реагування ризик-менеджерів на погіршення обслуговування позичальниками кредитів і включають в себе реабілітацію кредитної заборгованості та відновлення можливості позичальниками генерувати грошовий потік для обслуговування кредитів. Одним із найефективніших внутрішньобанківських методів роботи з проблемними активами є реструктуризація кредитної заборгованості [6].

         Вітчизняна практика реструктуризації кредитної заборгованості упродовж 2008-2010 років дає підстави говорити про її обмежені можливості. Недоліками внутрішньобанківських методів управління проблемними активами є втрата ліквідності, відволікання істотних фінансових ресурсів від основної діяльності, утримання на балансі банку прогнозованих фінансових втрат за ризиками, обмежена гнучкість застосування. Практика засвідчує важливість об'єктивної економічної оцінки ефективності внутрішньобанківського регулювання кредитних ризиків з метою попередження виникнення високої частки проблемних активів у структурі кредитного портфеля.

         У разі неефективності застосування внутрішньобанківських методів управління проблемними активами менеджмент банку може прийняти рішення про доцільність зовнішніх щодо банку дій для поліпшення структури його балансу та відновлення ліквідності. Це актуалізує практику застосування зовнішніх методів управління проблемними активами, серед яких:

•-         передача проблемних активів в управління третій особі (колектору);

•-         передача/продаж проблемних активів пов'язаній фінансовій компанії;

•-         продаж проблемних активів на умовах факторингу;

•-         здійснення секютиризації активів;

•-         інші методи.

         Порівняльна характеристика зовнішніх методів управління проблемними активами банків дає змогу зробити висновок щодо ефективності їх вибору та застосування у кожному конкретному випадку банківської діяльності з урахуванням умов фактичного структурування портфеля проблемних активів [8].

         Банківський   досвід   застосування методів продажу проблемних активів в Україні свідчить про активний розвиток упродовж 2009 - 2010 років таких форм, як передача проблемних  активів  в  управління третій особі (колектору) та продаж проблемних активів непов'язаній фінансовій компанії на умовах факторингу. Так, за даними колекторської компанії Кредіт Коллекшен Груп (Сгеdit Соllесtіоn Group - CCG), у 2009 ропі банківський сектор України передав в обслуговування колекторам проблемних активів обсягом понад 2 млрд. гривень за середньою ринковою ціною - не більше 10% від суми заборгованості за тілом кредиту (9). Найактивнішими учасниками ринку продажу проблемних активів у 2009-2010 роках були Правекс-банк, ІНГ-Банк Україна. Кредит-Європа-банк, Індекс-банк, СЕБ-банк. ОТП-банк, БТА-банк, Кредобанк, банк «Ренесанс-капітал», Унікредит-банк та Платинум-баик. При цьому продаж проблемних кредитів юридичних осіб, залежно від ефективності їх структуризації, здійснювався з дисконтом 40-60%, а споживчих кредитів - 90-95%. Найчастіше купували проблемні активи компанії ССС, «Укрфінанс», еКол, КредЕкс (еСаll, СгеdЕх) і «Укрборг», які й нині є найактивнішими учасниками банківських тендерів. Експерти прогнозують, що українські банки готові продати компаніям із управління проблемними активами 45-50% проблемних кредитів, а висока конкуренція серед покупців спричиняє зростання цін на проблемні активи [9].

Фінансові переваги здійснення таких операцій є очевидними. Адже фінансові установи включають у витрати суму списань, при продажу кредитів з дисконтом без сплати податку на прибуток, спрямовують в активні операції кошти резервів, зменшують обсяги витрат тощо.

         Сьогодні дедалі більше загострюються питання зменшення реальної вартості проблемних активів, юридичних аспектів реалізації заставного майна, розробки механізму державних аукціонів щодо викупу майна, яке перебуває у заставі, співпраці банків з колекторськими агентствами та компаніями з управління проблемними кредитами. Незалежно від моделі продажу проблемних активів, які можуть бути обрані менеджментом банків, залишаються актуальними гострі питання, які потребують нагального вирішення, зокрема - створення й реалізації механізму фінансування викупу проблемних активів шляхом поєднання інтересів усіх зацікавлених сторін та розроблення відповідного нормативно-правового забезпечення здійснення таких операцій.

Література:

•1.     Герасименко В. Причини виникнення та форми прояву фінансової кризи в банківській системі України / В.Герасименко, Р. Герасименко // Вісник Національного банку України. - 2010. - № 7. - С. 12-19.

•2.     Дзюблюк О. Грошово-кредитна політика в період кризових явищ на світових фінансових ринках / О.  Дзюблюк // Вісник Національного банку України. - 2009. -№Х- С. 20-30.

•3.     Карчева Г. Основні проблеми розвитку банківської системи України в посткризовий період та шяхи їх вирішення / Г. Карчева // Вісник Національного банку України. - 2010. - № 8. - С. 26-32.

•4.     Управління банківськими ризиками: [Текст]: навч. посіб. / Л.О.Примостка, П.М.Чуб, Г. Т. Карчева та інші; за заг. ред. д-ра екон. наук, проф. Примост-ки Л.О. - Київ: КНЕУ, 2007. - 600с.

•5.     Мітенко В. Удосконалення управління проблемними активами банків / Мітенко В. // [Електронний ресурс]: Режим доступу: httр://librari.іf.иа/аrticles/ aryikle-37/

•6.     Нідзельська І. А. Кредитні ризики та їх наслідки для банківської системи України в умовах поглиблення фінансової кризи / І. А. Нідзельська // Фінанси України. - 2009. - №8. -С. 102-108.

•7.     Лаврушин О.И. Кредит и економический рост / О.И. Лаврушин // Банковское дело. - № 1. - 2010. - С. 24-27.

•8.     Руденко В. Довгі борги / В.Руденко // Контракти. - 2009. - № 10. - С. 18-21.

•9.     Банки таємно продають проблемні борги? // [Електронний ресурс]: Режим доступу: lications/2010/02/26/228183/.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>