XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Городецький В.І. ОБРОБКА МЕТАЛУ ГУЦУЛЬЩИНИ У ПРОГРАМІ НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ, ТРАДИЦІЇ ТА НОВАТОРСТВО

в. о. доцента Городецький Віталій Іванович

Прикарпатський національний університет  імені Василя Стефаника

ОБРОБКА МЕТАЛУ ГУЦУЛЬЩИНИ У ПРОГРАМІ НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ, ТРАДИЦІЇ ТА НОВАТОРСТВО

Анотація. Автором пропонується навчально-методичний  варіант засвоєння студентами технологічних прийомів традиційної обробки металу на Гуцульщині, використання їх у подальшому оволодінні ремеслом, декоративно-прикладним та промисловим мистецтвом, а також до збереження народних традицій.

 Ключові слова: традиційна обробка, народне мистецтво, ковальство,  мосяжництво, художня культура.

Аннотация. Городецкий В.И. Автор предлагает учебно-методический  вариант усвоения студентами технологических приемов традиционной обработки металла на Гуцульщине, использование их в последующем овладении ремеслом, декоративно прикладным и промышленным искусством, а также к сохранению народных традиций.

Ключевые слова: традиционная обработка, народное искусство, кузнечное ремесло,  мосяжництво, художественная культура.

Annotation. Gorodetskiy V. The author presents a teaching  and methodical  material for students mastering of traditional folk techniques of Gucul'schina and  technology of ware producing.                                

Keywords: traditional working, folk art, blacksmithing, mosyazhnictvo, artistic culture.   

Постановка проблеми.

Гуцульщина з початку ХІХ ст. стала об'єктом досліджень українських та зарубіжних етнографів, істориків, мандрівників, які у своїх працях визначали межі цього етнічного регіону, давали характеристику географічних та кліматичних умов та визначали локальні осередки народних ремесел.

Мосяжництво - (від слова «мосяж» сплав міді, бронзи та латуні), або художня обробка кольорових металів, найпоширенішого розвитку набуло в Прикарпатті, особливо на Гуцульщині. Тут воно є одним із найдавніших народних художніх промислів, розвиток якого припадає на XVII і першу половину XIX століття. На Гуцульщині, наприклад, майже в кожному гірському селі в першій половині XX ст. нараховувалося по кілька десятків народних майстрів - кустарів-мосяжників. З 1940 року мосяжництво почало занепадати. Після Другої світової війни воно відновилося і традиційні прийоми виконання тих чи інших виробів з металу знову почали застосовуватися народними майстрами.  Та ж сама ситуація  в повній мірі стосується й традиційного ковальства на Гуцульщині.    

Не зважаючи на бурхливий розвиток художнього ковальства, що відбувається останнім часом, традиційне ковальство в Україні практично зникло. Нині  в селах та містах майже не залишилось ковалів, які володіють давніми технологічними прийомами ковальства та можуть виготовляти речі, пов'язані з цим ремеслом. Виходячи з даної проблеми,  причинами цього є : ринковий попит суто на декоративний  кований метал; швидка деградація села;  відсутність шкіл, де бажаючі могли б навчитись традиційному ковальству; складність та тривалість навчання тощо.

Виклад основного матеріалу. Важливим є опанування студентами традиційних народних технік і технології виготовлення сучасних творів у їх органічному поєднанні.

Мета роботи полягає в  рекомендації проведення занять з курсу «Художня обробка металу» у ВНЗ, що сприяє розвитку у студентів творчої уяви й мислення, вивченню традиційних технік обробки металу Гуцульщини, видів і форм виробів, їх функціонального призначення та художньо-технологічних особливостей.

Висновки. На даний час роботи сучасних митців є спробою відродити здобутки народних майстрів в умовах новітнього мистецтва України. Досвід курсу «Художня обробка металу» кафедри ДПМ інституту мистецтв  Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника у своєму перспективному розвитку здатний допомогти студентам, фахівцям розширити творчу палітру можливостей при створенні виробів, впроваджувати у свої роботи мотиви, технологічні прийоми,  які характерні народному мистецтву.

Література:

•1. Боньковська С. М. Ковальство на Україні (19 - поч. 20 ст.) / С. М. Боньковська. - К. : Наукова думка, 1991. - 109с.

•2.  Данченко А. С. Народные мастера / А.С.Данченко. - К: Рад. школа, 1982. - 128 с. 

•3.  Ковальська майстерня : каталог : Художня обробка металу в навчальних закладах України. - К.: 2006. - № 3-5. с180 - 182.

•4.  Крвавич Д. П. Українське мистецтво I / Д. П. Крвавич, В. А. Ов­сій­чук, С. О. Черепанова. - Л. : Світ, 2003.

•5.  Леськів С. М. Художнє ковальство / С. М. Леськів  // Довідник художніх народних промислів Української РСР. - К. : 1986.

•6.  Нариси з історії українського декоративного прикладного мистецтва. - Л.: Львівський університет, 1969. - 190с.

•7.  Українська культура та реалізація державної політики в культурній сфері: Аналітичний звіт Міністерства культури і туризму України за 2005 рік. - Київ, 2006. - с. 37-41.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>