XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Городиська Х.І. ОСОБЛИВОСТІ НАРАХУВАННЯ ТА СПЛАТИ ЄДИНОГОСОЦІАЛЬНОГО ВНЕСКУ У 2011 РОЦІ

Городиська Х.І.

Національний університет "Львівська політехніка"

ОСОБЛИВОСТІ НАРАХУВАННЯ ТА СПЛАТИ ЄДИНОГОСОЦІАЛЬНОГО ВНЕСКУ У 2011 РОЦІ

Новий 2011 рік приніс платникам податків суттєві зміни чинного законодавства, особливо стосовно відносин із фондами соціального страхування. Урядом задекларовано шлях до значного спрощення системи адміністрування внесків до пенсійного фонду та фондів соцстраху. На зміну звітності до чотирьох фондів (Пенсійний, соціального страхування на випадок безробіття, соціального страхування на випадок тимчасової втрати працездатності та соціального страхування від нещасного випадку та професійних захворювань) прийшла єдина форма по єдиному соціальному внеску.

Загалом, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (єдиний соціальний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування [1].

Не можна не визнати, що введення у вітчизняну практику оподаткування єдиного соціального внеску принесе деякі переваги як для роботодавців так і працівників - платників зборів до соціальних фондів.

Переваги для роботодавців:

- відсутність необхідності ставати на облік у трьох соціальних фондах, достатньо реєстрації в єдиному - Пенсійному фонді;

- відсутність необхідності сплачувати внески до цих установ чотири рази впродовж звітного періоду. Замість цього буде один платіж - єдиний соціальний внесок, що мінімізує ризик бухгалтерських помилок та зекономить кошти, витрачені на розрахунково-касове обслуговування;

- відсутність потреби подання чотирьох різних звіти, що значно скоротить номенклатуру облікових робіт на ділянці оплати праці та зекономить час працівникам бухгалтерії підприємств.

Переваги для працівників:

- можливість контролю застрахованими особами платежів, які роботодавець перераховує за них до всіх фондів соціального страхування;

- пришвидшення процедури запровадження в Україні другого рівня обов'язкового пенсійного страхування (накопичувальна система) та обов'язкового медичного страхування шляхом упорядкування механізму справляння внесків до соціальних фондів і зведенням їх в єдину систему збору внесків.

Для держави єдина база платників внеску дасть можливість швидше виявляти порушників чинного законодавства, зокрема тих, хто платить внески не до всіх фондів або не в повному обсязі.

  Обліком платників єдиного внеску, забезпеченням збору та веденням обліку страхових коштів, контролем за повнотою та своєчасністю їх сплати, веденням Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування буде займатися Пенсійний фонд України, який  з 2000 року уже веде персоніфікований облік внесків, тобто на  кожного застрахованого працівника заведена персональна облікова картка, номер якої збігається з його ідентифікаційним номером [2]. Таким чином, у Пенсійному фонді знаходитимуться відомості про суми отримані кожною застрахованою особою і перераховані на пенсійне забезпечення. Ця державна установа має належну організаційну, програмно-технічну інфраструктуру, кадровий потенціал і володіє найбільшою базою страхувальників і застрахованих осіб, на основі якої буде створено Державний реєстр соціального страхування. Саме тому єдиний соціальний внесок сплачуватиметься на рахунки Пенсійного фонду. Надалі ці кошти розподілятимуться між фондами соціального страхування.

Реєстр соцстрахування - це організаційно-технічна система, призначена для:

1) ведення обліку платників і застрахованих осіб у сфері загальнообов'язкового державного соцстрахування та їхньої ідентифікації;

2) накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про сплату платниками єдиного внеску та про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соцстрахування;

3) нарахування та обліку виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соцстрахування [1].

Відповідно до Закону [1], розмір єдиного внеску, який утримується із заробітної плати найманих працівників, збережеться в межах, чинних у 2010р.

Для роботодавців розмір єдиного внеску встановлюється в залежності від класу професійного ризику виробництва: 36,76% - починаючи з першого класу, для кожного наступного розмір збільшується і для останнього (67 класу) становить 49,7%. Для бюджетних установ цей розмір становитиме 36,3%. Для підприємців на загальній системі оподаткування та спрощенців встановлена однакова ставка внеску, що дорівнює 34,7% бази оподаткування [1].

Звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску з 2011р. подається до органу Пенсійного фонду за місцем реєстрації платника наступними способами:

- в електронній формі з використанням електронного цифрового підпису;

- на паперових носіях разом із електронною копією звіту на електронному носії інформації;

- на паперових носіях, якщо кількість застрахованих осіб менше п'яти [3].

Важливим є те, що порядок сплати єдиного внеску залишився аналогічним сплаті внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування: перерахування збору, нарахованого за відповідний базовий період (календарний місяць) здійснюватиметься не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення цього періоду. Для фізичних осіб - підприємців базовим періодом є календарний рік.

Нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини, на яку нараховується єдиний внесок, що дорівнює п'ятнадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом [1].

Однак попри всі наявні переваги впровадження даного збору, в пресі та серед спеціалістів й надалі точаться жваві дискусії щодо окремих питань, з ним пов'язаних. З'явилася низка суттєвих недоліків, більшість яких має суто технічний підтекст і їх вирішення є першочерговою задачею, розв'язання якої повинно відбуватися на законодавчому рівні:

1) як і раніше, лікарняні, допомогу у зв'язку з вагітністю, пологами мають призначати, нараховувати та виплачувати працедавці. От тільки тепер вони не можуть виплачувати зі своїх коштів суми, що йдуть за рахунок Фонду. Працедавець має відкрити в банку окремий рахунок, на який Фонд перераховує кошти на соцвиплати, які підприємству потім необхідно виплатити працівникам [4];

2) у законі [1] встановлено що штрафонебезпечним є надходження коштів   на неналежний рахунок. Процедура адміністрування єдиного внеску перебуває в процесі становлення, однак уже сьогодні зрозуміло, що зараховані не на той рахунок кошти ПФУ не будуть зараховані на сплату єдиного внеску за конкретною операцією. Отже, за карткою особового рахунку значитиметься недоїмка. Адже кошти, що надходять як платіж за єдиним внеском, автоматично розподіляються за видами загальнообов'язкового соцстрахування. Якщо їх зарахувати на неналежний рахунок, застосовують іншу пропорцію розподілу. А такого, звісно не має бути. Тому якщо вчасно не сплатити нараховані суми внеску на відповідний рахунок, 10-відсоткового штрафу за ст. 25 Закону [1] не уникнути.

3) важливим питанням залишається те:  за чий кошт бюджетники мають сплачувати єдиний внесок, нарахований на суми допомоги з непрацездатності. Адже в їхніх кошторисах передбачають асигнування за кодом 1120 «Нарахування на заробітну плату» лише для нарахованих внесків на заробітну плату. А зобов'язання, узяті без відповідних бюджетних асигнувань, - порушення бюджетного законодавства. Для нарахування та сплати єдиного внеску за рахунок асигнувань за КЕКВ 1120 треба вносити корективи до Інструкції [5] і доповнити видатки за цим кодом нарахуваннями на допомогу по тимчасовій непрацездатності.

4) сплачувати єдиний соціальний внесок доведеться на окремі рахунки, залежно від видів платежів, на які його нараховано, а також ставок. Таким чином, до рахунку обліку цього внеску доцільно відкрити рахунки ще нижчого порядку, що відповідатимуть різним напрямкам перерахування.

Отже, загалом оцінюючи перехід на єдиний соціальний внесок як позитивну урядову ініціативу, слід закцентувати увагу на необхідності відпрацювання низки технічних питань, що виникли в процесі об'єднання фондів, проведення детального фінансово-економічного та наукового обґрунтування переходу на єдиний соціальний внесок з урахуванням усіх наслідків.

Література:

•1.       Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування: Закон України від 08.07.2010 р. №2464-VI.

•2.       Поволоцька Л. Єдиний соціальний внесок/ Л.Поволоцька// газета Час. - 2010. - № 408 -  [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://timeua.info/080910/25658.html.

•3.       Мойсеєнко Т. Єдиний соціальний внесок/ Т. Мойсеєнко // Дебет- Кредит - 2010. - № 33 - С. 35 [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.dtkt.com.ua/show/1cid04596.html.

•4.       Прощина Т. Єдиний соціальний внесок/ Т. Прощина// Все про бухгалтерський облік - 2011. - № 4. - С. 23.

•5.       Про затвердження Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету та Інструкції щодо застосування класифікації кредитування бюджету: спільний Наказ Державного казначейства України та Міністерства фінансів України від 25.11.2008р. № 495.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>