Горшков М.А., Іжаковська Т.В. РИЗИКИ В ІННОВАЦІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ

Інноваційна діяльність, порівняно з іншими видами діяльності, більшою мірою пов'язана з ризиком, оскільки повна гарантія позитивного результату практично відсутня. У результаті інноваційні проекти більш залежні від чинників невизначеності, які і є причиною виникнення ризиків.

Виклад матеріалу. Важлива роль у розвитку українських підприємств належить їх інноваційній діяльності. Інноваційна діяльність більшою мірою, ніж інші напрямки підприємництва, пов'язана з ризиком. В умовах нестабільності економічної кон'юнктури проблема ризику виникнення втрат при вкладенні фірмою засобів в інновації стає особливо актуальною.

Інноваційний ризик особливо важливий у сучасній підприємницькій діяльності, яка перебуває на етапі збільшення капіталів,що використовуються як для виробництва існуючих товарів (послуг), так і для створення нових, які раніше не вироблялися.

Інноваційний ризик - це ймовірність втрат, що виникають при вкладенні підприємницькою фірмою засобів у виробництво нових товарів (послуг), які, можливо, не знайдуть очікуваного попиту на ринку [1].

Істотний вплив на інноваційні проекти підприємства можуть чинити так звані ризики мікросередовища, до яких належать:

● організаційні ризики (неефективна стратегія інноваційної діяльності підприємства, погане організування підрозділів, які займаються інноваційними розробками тощо);

● маркетингові ризики (неефективний підбір відповідних маркетингових стратегій пропагування та впровадження інновацій);

● продуктові ризики (неефективний підбір відповідних технологій, постачальників ресурсів, підрядників тощо);

● фінансові ризики (брак необхідних для реалізації інноваційних проектів коштів, погіршення фінансового стану підприємства тощо);

● ризики управління персоналом (неспроможність штатних працівників підприємства самостійно реалізувати інноваційний проект тощо) [2].

Інноваційний ризик може виникнути за наступних умов:

По-перше, при впровадження більш дешевого методу виробництва товару або послуги у порівняння з тим, що вже використовується. Подібні інвестиції будуть приносити підприємницькій фірмі тимчасовий надприбуток до того часу, поки вона є єдиним власником даної технології. У подібній ситуації фірма зіштовхується лише з одним видом ризику - можливою неправильною оцінкою попиту на вироблений товар.

По-друге, ризик виникає при створенні нового товару (послуги) на старому обладнанні. У цьому випадку до ризику неправильної оцінки попиту на новий товар (послугу) додається ризик невідповідності якості.

По-третє, ситуація в якій може виникнути інноваційний ризик, це виробництво нового товару (послуги) за допомогою нової техніки й технології. У даному випадку інноваційний ризик містить у собі такі ризики:

1. Новий товар (послуга) може не знайти покупця;

2. Невідповідність нового обладнання й технології необхідним вимогам для виробництва нового товару (послуги);

3. Неможливість продажу створеного встаткування, тому що воно не підходить для виробництва іншої продукції у випадку невдачі.

У теорії та практиці найбільш поширеними методами реагування на ризики є:

● уникнення інноваційних ризиків, найчастіше через усунення причини таких ризиків (наприклад, придбання прав власності на готові інноваційні розробки, залучення до реалізації інноваційного проекту кваліфікованого підрядника тощо);

● прийняття інноваційних ризиків, яке може бути як пасивним (коли свідомо приймаються ті ризики, який мають низький рівень негативного впливу на реалізацію інноваційного проекту), так і активним (коли розробляється план дій у випадку настання ризиків, що загрожують інноваційному проекту);

● оптимізація (зниження) ступеня інноваційних ризиків (наприклад, через створення відповідних резервів, страхування ризиків тощо) [3].

Висновки. Дослідження чинників і джерел ризику пояснює природу певних ризикових ситуацій. Саме вивчення джерел і чинників ризику дозволяє менеджеру кваліфіковано передбачати і правильно оцінювати ризикові ситуації. Діяльність у ринкових умовах передбачає втрати, але їх розмір і наслідки залежать тільки від уміння правильно ухвалювати управлінські рішення.

Література:

•1. Василенко В.О., Шматько В.Г. Інноваційний менеджмент: Навч.посіб. За редакцією В.О. Василенко. - Київ: ЦУЛ, Феніс, 2003. - 440 с.

•2. Ілляшенко С. М. Управління інноваційним розвитком: проблеми, концепції, методи: Навч. посіб. - Суми: ВТД «Університетська книга», 2003.- 278с.

•3. Стадник В.В. Інноваційний менеджмент : навч. посібн. / В.В. Стадник, М.А. Йохна. -К. : Вид-во "Академвидав.", 2006. - 464 с.

Залиште коментар!