Горшков М.А., Клишава Т.Ю. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ СТРАТЕГІЧНОГО ПЛАНУВАННЯ НА ПІДПРИЄМСТВАХ УКРАЇНИ
науковий керівник Горшков М.А., Клишава Т.Ю.
Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ
ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ СТРАТЕГІЧНОГО ПЛАНУВАННЯ НА ПІДПРИЄМСТВАХ УКРАЇНИ
Постановка проблеми. Для того, щоб стратегічне планування на підприємстві здійснювалось ефективно, необхідно знати та розуміти його сутність, а також етапи та методи розробки стратегії.
Стратегічне планування сьогодні розробляється вже багатьма вітчизняними підприємцями. Усвідомлення його необхідності і важливості на підприємстві прийшло не одразу. В умовах нестабільного зовнішнього середовища необхідно використовувати більш потужний інструмент, який би мав змогу не тільки перевести підприємство на новий ефективніший рівень управління, але й враховував основні цілі, які стоять перед ним. Одним з таких інструментів є механізм стратегічного планування. Наприклад, щоб уникнути входження підприємства у таку фазу життєвого циклу, як спад, треба в період росту впроваджувати систему стратегічного планування.
Одна з причин недостатнього використання стратегічного планування полягає в тому, що методи, якими користуються зарубіжні колеги, не адаптовані до вітчизняного ринку, і як наслідок, результати їхнього використання виявляються не завжди задовільними.
Аналіз останніх досліджень та публікацій. Дослідженню проблем використання стратегічного планування на підприємствах присвячують наукові праці такі вчені-економісти, як Алексєєва М.М., Богомолова О.А., Владимирова Л.П., Антоні Р., Балабанова Л.В., Пономаренко В.С., Ястремська О.М. та ін . Ф.Котлер визначає планування як управлінський процес створення і підтримання стратегічної відповідності між цілями підприємства, потенційними можливостями і шансами в сфері маркетингу [1].
Виклад основного матеріалу. Планування є найважливішою функцією управління, яка повинна забезпечити підприємству нормальне функціонування.
Стратегічне планування - це процес моделювання ефективної діяльності підприємства на певний період функціонування з визначенням його цілей і їх змін в умовах нестабільності ринкового середовища, а також знаходження способу реалізації цих цілей і задач відповідно до його можливостей. Також можна зазначити, що стратегічному плануванню властиві ступінь невизначеності, тимчасова орієнтація процесу планування і певний горизонт планування [2].
Процес стратегічного планування зазвичай складається з етапів:
• визначення місії;
• визначення цілей підприємства;
• створення стратегічних господарських підрозділів;
• проведення ситуаційного аналізу;
• розробка загальної стратегії та стратегії маркетингу;
• реалізація тактики;
• спостереження за результатами.
Слід зазначити, що ще й досі на багатьох підприємствах України у плануванні діяльності окремих виробничих підрозділів відсутня ув'язка із загальною стратегією всього підприємства в цілому. Це спричиняє виникнення негативних наслідків, таких як заборгованість до бюджету та інше. Також дуже часто планові рішення ухвалюються тільки з урахуванням внутрішнього середовища і майже не враховується зовнішнє [4].
Також очевидним є те, що коли обирається конкурентна стратегія, керівництво повинне чітко усвідомлювати, до якого типу прагне підприємство, оскільки стратегії зростання для малих, середніх та великих підприємств відрізняються.
Стратегії для великих підприємств слід вибирати на основі аналізу ключових чинників, що характеризують їхній стан з урахуванням результатів аналізу портфеля різних видів бізнесу [3].
Також обов'язково стратегічне планування, спрямоване на рішення кординальних проблем, має бути підкріплено поточним плануванням, яке забезпечує досягнення стратегічних цілей.
Висновки. Не треба забувати, що оскільки стратегічні плани забезпечують рішення взаємопов'язаних проблем, наслідки яких виявляються протягом тривалого періоду, складати їх необхідно з особливою ретельністю, також вони повинні бути досить гнучкими. Будь-яка стратегія реалізується за допомогою тактичних дій. І - що найважливіше - стратегічне планування має сенс лише тоді, коли плани дійсно реалізуються, а не залишаються на папері. А перехід до стратегічного планування, який враховує умови і вимоги ринкової системи господарювання, ми вважаємо, обов'язково дадуть свій потрібний результат і сприятимуть досягненню підприємницького успіху.
Література:
1. Котлер Ф. Маркетинг. Менеджмент: анализ, планирование, внедрение, контроль / Пер. с англ. / Под ред. О.А.Третяк. - СПб.:Питер, 1999. - 887 с.
2. Циба Т.Є. Особливості і механізм стратегічного планування // Актуальні проблеми економіки. - 2006. - №2(56). - С. 159 - 172.
3. Маркетинговий менеджмент / За ред. Л.В.Балабанової. - К.: „Знання", 2004. - 354 с.
4. Афитов Е.А. Планирование на предприятии. - Минск: Вышейшая школа, 2001. - 284 с.
5. Євтухова С.М. Стратегічний план як перспективний напрямок розвитку українського підприємства // Актуальні проблеми економіки. - 2007. - №3(69). - С. 108 - 113.
