XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Григор’єва М.І. МОЛОДІЖНА ЗАЙНЯТІСТЬ В УКРАЇНІ: РЕАЛІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Ст. викладач Григор'єва М. І

Моржин Ю. Ю.

Львівська державна фінансова академія

МОЛОДІЖНА ЗАЙНЯТІСТЬ В УКРАЇНІ: РЕАЛІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Виділення молоді в складі трудових ресурсів суспільства обумовлено специфікою її положення в сфері праці, а також особливою соціальною роллю молоді, що проявляється у власній системі норм поводження, яка відрізняється від такої в рамках суспільства в цілому. Сучасне покоління молоді, особливо жінок, як ніколи раніше мають високий рівень освіти та професійного навчання. Вони володіють навичками, які можуть сприяти процвітанню громад та зміцненню держав, а також пошуку можливостей для самоврядування й активного громадянства. Досягнення ефективної зайнятості молоді і управління молодіжним ринком праці є головними проблемами управління трудовими ресурсами на всіх рівнях, бо саме молодь є основним носієм інтелектуального потенціалу суспільства,  вона володіє великими здібностями до праці і творчості у всіх сферах життєдіяльності.

Закордонний досвід свідчить, що серед трудових ресурсів країн Східної Європи молодь становить менше ніж 30%, але безробітних у віці до 25 років більше 15%[3]. У середньому, молоді жінки та чоловіки в два-три рази частіше стають безробітними у порівнянні з людьми старшого або середнього віку. Крім того, дуже часто вони працюють на неофіційних, непостійних та небезпечних робочих місцях, які характеризуються низькою продуктивністю, низькою зарплатнею та низьким рівнем охорони праці.

Погані умови зайнятості на ранніх стадіях професійної кар'єри молодих людей можуть зашкодити їхній самооцінці та перспективам зайнятості і кар'єрного зростання у майбутньому. Безробітні молоді люди або молоді люди з неповною зайнятість мають менше коштів для витрат як споживачі сьогодні, а також менше можливостей накопичувати кошти та інвестувати задля майбутньої захищеності. Це у свою чергу має негативний вплив на сучасні та майбутні бізнес і економіку.

Виключені з ринку праці молоді люди вважають себе ізольованими від суспільства, розчарованими відсутністю можливостей та без фінансових засобів і є найбільш вразливими щодо поведінки, загрозливої як для особистості, так і для суспільства, а також більш схильні до втягування у незаконну або небезпечну діяльність[2].

Складається парадоксальна ситуація на ринку праці України: з одного боку, навіть динамічно працюючі підприємства відчувають недолік молодих кваліфікованих кадрів, з іншої, - випускники освітніх установ не можуть знайти роботу з отриманої спеціальності.

Кожний вищий навчальний заклад повинен допомагати працевлаштуванню своїх випускників. Потрібно надавати можливість студентам почати свою кар'єру, перебуваючи ще у ВНЗ. Вважаємо, що для цього ВНЗ потрібно рекламувати своїх випускників, зокрема розсилати на адреси великих підприємств і обласних центрів зайнятості повідомлення про те, яких фахівців планується випустити цього року, який в них професійний рівень і   особисті якості.

На сьогоднійший день найпростішим способом заохочення роботодавця прийняти на роботу молодого фахівця є надання пільг приватним підприємцям - платникам єдиного податку. Від цього буде користь державі (не треба буде платити допомогу по безробіттю) і роботодавцю: він зможе не вкладаючи особливо великих грошей, підготувати працівника для свого виробництва, і для працівника - він зможе отримати практичні навички роботи.

Вже понад 20 років  поспіль спеціалістів служби зайнятості хвилюють проблеми працевлаштування молоді. Для випередження безробіття, служба зай­нятості активно проводить роботу про­форієнтаційного спрямування з учнівсь­кою молоддю. Систематично організо­вуються масштабні профорієнтаційні за­ходи, зокрема, марафони актуальних професій, Дні професійного самовиз­начення, Ярмарки кар'єри, професіографічні екскурсії на підприємства та ін.

Державні служби зайнятості не в змозі повністю забезпечити потреби населення в пошуках роботи. Покращить стан роботи в цій сфері створення аналогічних комерційних структур, які повинні надавати допомогу для всіх бажаючих знайти більш престижну або високооплачувану роботу (за визначену плату). Висока мобільність, гнучкість, оперативність у вирішенні конкретних питань, швидке реагування на зміни в кон'юнктурі ринку дадуть комерційним службам зайнятості змогу конкурувати з державними службами[1].

Міністерством України у справах сім'ї, молоді та спорту ініційовано створення мережі молодіжних центрів праці - спеціалізованих державних установ, які діють з метою працевлаштування молоді, забезпечення її зайнятості у вільний від навчання час, сприяння розвитку молодіжного підприємництва, перенавчання та підвищення кваліфікації.

Отже, можна зробити висновок, що для багатьох молодих людей працездатного віку відсутність перспектив отримати гідне робоче місце підвищує їхню вразливість у період переходу від дитинства до дорослого життя. Інвестування урядів в освіту та професійне навчання будуть втрачені та змарновані, якщо молоді люди не отримають продуктивні робочі місця, які дадуть їм можливість забезпечувати себе, робити внесок у доходи своєї родини, та платити податки.

Література:

1. Кравченко В.Л. Молодіжний сегмент ринку праці: новітні тенденції та перспективи розвитку в Україні // Регіональні аспекти розвитку і розміщення продуктивних сил в Україні. - 2007. - № 5. - С. 197-203

2. Покришук В., Башук Л. Особливості впливу довгостокового безробіття на психологічний стан молодої людини. Україна: аспекти праці. - 2008. - №7. - С. 3-6.

3. МБП.Мережа з питань молодіжної зайнятості (ILO, Youth Employment Network)[Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ilo.org/public/english/employment/strat/yen/challenge/index.htm

e-mail: sontse_ya@ukr.net


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>