XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Григорів Н. М. МІФОЛОГІЧНИЙ КОМПОНЕНТ В АНГЛІЙСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРНІЙ КАЗЦІ

Григорів Н. М.

ЧТЕІ КНТЕУ

МІФОЛОГІЧНИЙ КОМПОНЕНТ В АНГЛІЙСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРНІЙ КАЗЦІ

Уявлення про світ, притаманні певній лінгвокультурній спільноті, існують у формі колективних уявлень, що передаються із покоління в покоління у вигляді міфів, архетипів, символів, стереотипів поведінки, у тому числі й мовних. Усі зазначені поняття співвідносяться з міфологічною картиною світу - тими базовими поняттями, уявленнями про світ, котрі є спільними для носіїв даної мови і котрі слугують основою їх культурної ідентичності. Міф не є якоюсь окремою частиною життя людини - ним пронизана кожна сфера людського життя, а найбільше - культура.

Наразі ставлення до міфу та його трактування суттєво змінилися. Міф має символічний характер, адже саме він, який складається з нескінченних та безсмертних живих істот, найлегше піддається символічній обробці, але будь-який міф є символом лише тому, що він представляє загальну ідею у вигляді живої істоти, а жива істота завжди безкінечна у своїх можливостях. Символи - це універсальні засоби вираження наших уявлень про світ [2: 76]. Існує безліч підтверджень того, що міфологічна традиція має глибоко символічний характер. Значна кількість символів, властивих певному культурному надбанню та відомих у всьому світі, своїм корінням сягають глибоко у міфологічний світ.

Символи характеризуються культурною пам'яттю, яка походить ще з тих часів, коли для людини первинною була міфологічна концептуалізація світу [3: 134]. Відповідно, такі міфологічні символи стають ключовими рисами кожної картини світу та характеризують її певним чином. Символ може складатися з кількох концептів [1: 60], а говорячи про міфологію, то і міфологічних концептів. Історія, що немов сочиться із міфу,  повністю поглинається концептом,  хоча правильніше буде сказати, що концепт поглинає не саму реальність, а певні уявлення про неї. Концепт є тією причиною, що покликає міф до життя [1: 83]. На відміну від концепту в його традиційному розумінні, міфологічні концепти (міфологеми) складають певні розмиті знання, тобто нечіткі уявлення про світ. Міфологеми є також досить нестабільними: протягом свого існування вони можуть створюватись, трансформуватись, а іноді зникати, залежно від культурно-історичних умов та середовища, в якому вони існують. Міфологеми можуть належати культурі загалом та відображати загальну специфіку міфологічного мислення, яка збереглася в сучасному суспільстві (наприклад: великан, фея, гном) завдяки взаємовпливу культур і стереотипному відображенню ірреального у всіх народів. Такі універсальні, зрозумілі всім міфологеми називають інтернаціональними. Інтернаціональні міфологеми є лише частиною міфологічної концептосфери. В конкретній міфологічній картині світу інтернаціональні міфологеми набувають своєрідних характеристик, видозмінюються залежно від конкретної лінгвокультурної ситуації. Ось чому значну частину персонажів міфології складають образи надприродних нереальних істот, наділених національно-культурними особливостями.

Казка завжди цілком природно пов'язана з міфом. Правду кажучи, вона, власне, і є міфом, але спростованим, адаптованим до сучасності. Англійська літературна казка (АЛК), навпаки, повертається до першоджерел, до міфології та відрізняється такими особливостями:

а) АЛК - це своєрідний «сплав» народної міфологічної наївної картин світу та індивідуальної творчості автора;

б) АЛК базується на кельтських, скандинавських, давньогерманських міфах, які реалізуються в концептах-міфологемах (боггарта, гномів, гоблінів, лепреконів, добі, піксі та ін.);

в) наївна або мовна картина світу передається за допомогою національних стереотипів (расових, етнічних, географічних, гендерних, соціальних, політичних, професійних), які формують колективний образ, «національний характер типового англійця».

Таким чином, культурна система «міф - фольклор - література» поєднується досить міцною традицією, у якій кожна наступна стадія обирає свій шлях і свої виразні форми. Універсалізм культурного міфу полягає лише в його готовності виступати каталізатором цього вибору, особливо на стадіях переорієнтації культурних епох. Отже, постійна присутність міфологічного компонента в культурній свідомості породжує певні універсальні моделі, що втілюються в жанрових структурах. На моделювальному рівні помітно, що міфологія як система уявлень пов'язана з літературою не безпосередньо, а завдяки наявності посередньої структурної системи - фольклору. Міфологеми, архетипи у казках покликані зберегти генофонд нації, доносячи до нащадків  досвід минулих  поколінь. Своєрідність  закодованої  інформації полягає в багатозначності  трактувань  змісту,  що  надає  творові  символічного  значення. Література  становить  собою  безперервний  процес  переосмислення  праобразів, архетипів, символів, стереотипів, в тому числі і гендерних.

Література:

•1.     Денисова С.Г. Взаємодія  образів  та  символів  у  художньому  тексті  (на матеріалі новел-арабесок Е.По)  // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Збірник наукових статей. - Київ: Видавничий центр КНЛУ, 2001. - Вип. 7. - С. 73-78.

•2.     Мазиев Ю.М., Сарафанникова С.В. Мифология политического дискурса в современном информационном пространстве //  Язык, коммуникация и социальная среда: Межвузовский сборник научных трудов. - Воронеж: ВГТУ, 2001. - Вып. 1. - С. 75-83. 

•3.     Попова Н.С. Мифопоэтический  концепт  как  вид  когнитивной метафоры  // Филология и  культура: Материалы  III-й Международной научной конференции: В 3ч. Ч. 3. Тамбов: Издательство ТГУ им. Г.Р. Державина, 2001. - С. 36-37.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>