XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Гришина В.В., Юрчук О.М. СПЕЦИФІКА ФУНКЦІОНУВАННЯ АНАЛІЗУ МУЗИЧНИХ ТВОРІВ

Гришина В.В., Юрчук О.М.

Луцький педагогічний коледжСПЕЦИФІКА ФУНКЦІОНУВАННЯ АНАЛІЗУ МУЗИЧНИХ ТВОРІВ

У ПРАКТИЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ВЧИТЕЛЯ МУЗИКИ

Багаторівневі завдання з музично-естетичного виховання школярів можуть бути вирішені успішно тільки за умови забезпечення загальноосвітніх навчальних закладів відповідно підготовленими, методично озброєними педагогічними кадрами - фахівцями, які знають і люблять музику як мистецтво і як навчальну дисципліну.

Багаторівневі завдання з музично-естетичного виховання школярів можуть бути вирішені успішно тільки за умови забезпечення загальноосвітніх навчальних закладів відповідно підготовленими, методично озброєними педагогічними кадрами - фахівцями, які знають і люблять музику як мистецтво і як навчальну дисципліну.Важливою вимогою до високопрофесійного рівня шкільного вчителя музики має бути наявність ґрунтовної фахової освіти у широкому значенні цього поняття - від володіння правильним записом нотного тексту до вміння вірно розкрити зміст музичного твору в тісному зв'язку з його формою. Саме тому базовою умовою успішної музично-педагогічної роботи є опанування основами практичного аналізу творів в процесі фахової підготовки. Тільки вчитель із розвинутим аналітичним мисленням здатний досягнути головної мети музичного виховання - зацікавити учнівську молодь надбаннями музичної класики і сформувати у них основи музичної культури як складової культури духовної. Розкриття змісту музичного твору у єдності з його формою не є самоціллю: аналітичні знання/вміння мають використовуватися у всіх аспектах діяльності вчителя музики. Більше того, в жодному з напрямків своєї роботи вчитель не може обминути аналіз як засіб розкриття змісту музичних творів різноманітних жанрів та форм.

Відомо, що однією з провідних форм роботи як на уроці музичного мистецтва, так і під час позакласних виховних заходів, є слухання музики. За вимогами методики музичного виховання кожному прослуховуванню твору передує вступне слово вчителя, яке готує учнів до його сприйняття. Відповідно і після слухання музики відбувається коротка розмова - бесіда про новий (або повторюваний) музичний твір. Успішне слухання та засвоєння музичної композиції залежить від того, наскільки педагог сам уявляє особливості її змісту та форми і вміє доступними для учнів вербально-аналітичними засобами розкрити, донести до їх свідомості ці особливості.

Значну частину навчального часу вчитель витрачає на практичне виконання пісенних творів. Розучування пісні на уроці/позакласному хоровому занятті має завершитись повноцінним художнім його виконанням. Основою такого виконання має бути чітке розуміння образно-тематичної змістовності та формотворчої сутності виконуваних творів. Безперечно, що розпочинаючи роботу з учнями над вивченням нової композиції, вчитель повинен зробити її відповідний ґрунтовний аналіз.

Програми музичного виховання у ЗОШ передбачають засвоєння учнями окремих тем із музичної грамоти, серед яких, безперечно, найбільш важливою є тема «Засоби музичної виразності». Вчитель, опрацьовуючи у класі той чи інший лад, ритм, інтервал чи акорд, повинен звертати увагу учнів на специфічні виражальні особливості елементів музики, які вивчаються. У даному ракурсі знову виникає потреба саме у тих знаннях, які надає курс аналізу музичних творів.

Зазначимо, що тематичні виховні години та інші форми позакласної музично-просвітницької роботи передбачають ознайомлення учнівської аудиторії з різноманітними явищами музично-історичного процесу, з творчими портретами видатних композиторів, музичними композиціями різних жанрів і форм. Слід зауважити, що цей вид музично-педагогічної роботи постійно пов'язаний з поглибленим вивченням творів, успіх якого залежить від того, наскільки вчитель опанував метод музичного аналізу.

Таким чином, одним з найважливіших професійних компетенцій вчителя музики є вміння глибоко й всебічно проаналізувати музичний твір, визначити найбільш ціннісні, специфічні для кожного музичного явища особливості та у вербально-доступній формі ознайомити з ними учнів. Саме тому навчальні плани усіх освітньо-педагогічних закладів, які здійснюють підготовку вчителів музичного мистецтва або підвищують їх фахову кваліфікацію, обов'язково включають курс аналізу музичних творів.

Змістову базу названого курсу складають естетичні положення про музичне мистецтво як форму суспільної свідомості, про єдність змісту і форми у творах, про історичну обумовленість та специфічність різних художніх стилів/течій, музичних жанрів та форм. Цілісний аналіз музичного твору може зробити лише той фахівець, який вміє надати оцінку даним нотного тексту (елементарна теорія музики), гармонічним і тональним явищам (гармонія), фактурним особливостям звукової вертикалі (поліфонія), формотворчій ролі всіх компонентів у синтезі (аналіз музичних творів).

Зауважимо, що повноцінний аналіз музичного твору передбачає обов'язкове поєднання музично-теоретичних знань з даними музично-історичної науки. Так, навряд чи можливо розібрати та оцінити твір без відомостей про те - де, коли, в яких умовах і з якої причини він виник. Саме у цьому ракурсі слід використовувати на практиці ті знання, які надають курси національної та світової музичної літератури, загальної історії музики. При вивченні художнього явища - музичного стилю, творчого портрету композитора, конкретного музичного твору - важливу роль відіграє техніка порівняльного аналізу. Вчитель повинен вміти не тільки зіставити явище, яке вивчається, з іншими (подібними і відмінними), але й виділити його специфічні риси, індивідуальні особливості. Такий аналіз є можливим тільки в умовах набуття педагогом ґрунтовних знань з історії музики та музичної літератури. Накопичення відповідного фахового «багажу» відбувається поступово - в процесі тривалого навчання, вивчення різноманітних музичних дисциплін історико-теоретичного та виконавського циклів. Використання та узагальнення матеріалу цих дисциплін і визначає місце аналізу музичних творів як заключної дисципліни фахового циклу (саме тому вона вивчається на останньому курсі у навчальних закладах).

Отже, аналіз музичних творів не просто узагальнює і підсумовує знання і навички, набуті студентами, але спрямовує їх на вирішення головного практичного завдання - вміння визначати сутність музики як мистецтва, принципи дії комплексу засобів музичної виразності у створенні художнього образу, композиційні особливості конкретного музичного твору. Підсумовуючи сказане, зазначимо, що в процесі аналітичного розбору музичного твору студент-практикант, вчитель повинен використовувати різні знання та вміння і робити це системно, ні в якому разі не обмежуючись колом вузьких, суто технологічних завдань.

Виховання грамотного музиканта любої професії базується на ґрунтовній музично-теоретичній та музично-історичній освіті. Але у справі підготовки вчителя музики для ЗОШ дисципліни історико-теоретичного циклу набувають певних особливостей. Якщо виконавець, як правило, аналізує твір для власного осмислення, виконавського рішення (інтерпретації), то у педагога до цього завдання додається вимога передати свої аналітичні спостереження учням, з'ясувати разом з ними специфічні риси музичного твору, який вивчається. Звідси і виникає необхідність включати у практичний курс аналізу музичних творів обов'язкові елементи методики, слід готувати студентів не тільки до самостійної аналітичної роботи, але й розвивати вміння обирати ті результати аналізу, які необхідні для уроку музичного мистецтва в школі. Спираючись на набуті знання, аналітичні навички, студент - майбутній вчитель повинен навчитись грамотно і цікаво розповідати учням про різноманітні музичні явища.

На початковому етапі музичного виховання дітей (1-4 класи) слід використовувати матеріал першого розділу курсу аналізу, складовою якого є вивчення елементів музичної мови (засобів музичної виразності). При ознайомленні дітей з нотною грамотою, розучуванні нової пісні, слуханні музики вчителю відкриваються значні можливості для виховання у дітей навичок сприймання та осмислення засобів музичної виразності, виражальних можливостей ладів і ритмів, мелодичних інтервалів і поспівок, регістрів, темпів, динаміки тощо.

Для учнів 5-8 класів доступними і безумовно корисними можуть бути певні відомості про музичні форми. Як правило, безпосередньо на уроці музики недостатньо часу для аналітичного «заглиблення» у структуру музичного твору, але для орієнтації учнів у складному світі музичних явищ, для формування елементарної мистецької грамотності необхідно надати дітям загальне поняття про різноманітність музичних форм, про їх зв'язки із різними типами змісту та жанрами.

Продовжуючи розмову про особливості курсу аналізу для майбутніх вчителів, слід згадати, що важливим засобом «наближення» школярів до серйозного музичного мистецтва є хоровий спів. Цим і пояснюється той факт, що підготовка шкільного вчителя є підготовкою у першу чергу хорового диригента. У відповідності з таким напрямком роботи у курсі аналізу музичних творів широко вивчаються хорові твори, значна увага надається виражальним засобам, жанрам і формам як класичної хорової музики, так і безпосередньо шкільного пісенного репертуару.

Конкретний музичний матеріал, який використовується у лекційній і практичній частині курсу музичного аналізу бажано обирати такий, який найбільш відповідає вимогам майбутньої музично-педагогічної роботи у ЗОШ. Безперечно, не варто обмежувати аналітичну частину курсу тільки шкільним репертуаром. В курсі аналізу слід також опанувати методику розбору музичних творів та інших музичних жанрів, що вивчаються за програмою у школі (фортепіанні п'єси, концерти, оркестрові твори різних типів, опери, балети).

У справі виховання музичної культури як складової духовної культури учнівства місія шкільного вчителя-музиканта є благородною і, разом з тим, нелегкою. Безперечно, що існують ще й інші канали естетичного виховання молоді, скажімо TV, радіо, мережа INTERNET, самодіяльна творча діяльність, але у зв'язку з цими структурами в наш час постає проблема якості художнього впливу на свідомість молодої людини. А школа є організацією, яка охоплює всіх дітей і базується на системності і якісності навчання. Саме тому на шкільного вчителя музики лягає велика відповідальність: він повинен навчити молодь любити музику, зробити музичну класику другом на все життя. І у цій важливій освітянській і виховній роботі вчителю потрібне грамотне і водночас художнє слово про музику, яке базується на ґрунтовному аналізі музичних творів, на вмінні вчителя мислити аналітично і, відповідно, розвивати аналітичне мислення в учня.

Отже, підсумовуючи вище сказане, зазначимо, що практичний музично-теоретичний аналіз є однією з провідних фахових компетенцій студента - майбутнього вчителя музики. Ця компетенція має бути базовою на всіх етапах та рівнях його музично-педагогічної діяльності.

Література:

•1.     Бобровский В. Анализ музыкальный. // Муз. энциклопедия. Т. 1. - М.: Изд-во Сов. энциклопедия, 1973. - С. 139-145.

•2.     Кабалевский Д. Музыка и музыкальное воспитание. - М.: Знание, 1984. - 68 с.

•3.     Лычек Ф. Практические проблемы музыкального воспитания. // Из аспектов музыкального воспитания. - М.: Просвещение, 1990. - С. 157-162.

•4.     Нестьев И. Учитесь слушать музыку. - М.: Музыка, 1987. - 63 с.

•5.     Ростовський О. Методика викладання музики в основній школі. [навч.-метод. посіб.]. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2000. - 272 с.

•6.     Шацкая В. Музыкально-эстетическое воспитание детей и юношества. - М.: Знание, 1986. - 136 с.

•7.     Шип С. Музична форма від звуку до стилю: Навчальний посібник. - К.: Заповіт, 1998. - С. 310-313.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>