XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Грудєва Л. М. АКТИВІЗАЦІЯ ГРАФІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРИ ПІДГОТОВЦІ МОЛОДШИХ СПЕЦІАЛІСТІВ МАШИНОБУДІВНОГО ПРОФІЛЮ

Грудєва Л.М.

Донецьке вище професійне машинобудівне училище

АКТИВІЗАЦІЯ ГРАФІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРИ ПІДГОТОВЦІ МОЛОДШИХ СПЕЦІАЛІСТІВ МАШИНОБУДІВНОГО ПРОФІЛЮ

             У  сучасних умовах модернізації  системи освіти на одне з перших місць висувається дидактичний принцип активності та самостійності учнів. У зв`язку з цим виникає необхідність пошуку таких прийомів та методів навчання, при яких формуються інтелектуальні якості особистості, розвиваються творчі та пізнавальні здібності у сукупності з трудовим, моральним та естетичним вихованням.

        Значну роль у вирішенні цих питань відіграє навчальна графічна діяльність, направлена на просунення учнів за ступенями пізнання, розширення їх здібності передбачати тенденції розвитку нових інформаційних та комунікативних технологій, вміння самостійно поповнювати свої знання, орієнтуватися у стрімкому потоці наукової інформації.

Безперечним слід визнати той факт, що здатність людини до графічної діяльності є одним із показників її розумового розвитку. А по тому, наскільки готова людина до розв'язування просторової задачі графічними методами, можна визначити ступінь її загальної і політехнічної освіченості. Тому графічна підготовка повинна стати невід'ємним елементом професійної підготовки.

Це означає, що володіючи високим рівнем графічних знань і вмінь, учень за кожним графічним зображенням, за кожною лінією чи графічною позначкою повинен "бачити" реальний просторовий образ, уміти пов'язати його з реальним об'єктом навколишньої дійсності. У широкому розумінні графічна культура повинна відображати здатність людини прогнозувати, планувати і коригувати свої дії, будувати процес діяльності в образах, а потім уже втілювати його в реальні дії чи процеси. Уміння створювати в уяві образи об'єктів діяльності і оперувати ними - характерна особливість інтелекту людини. Вона полягає у можливості довільно актуалізувати образи на основі заданої графічної інформації, видозмінювати їх і на цій основі створювати нові образи, суттєво змінені порівняно з початковими [1].

Важливим показником сформованості графічної культури учня повинно стати його усвідомлене прагнення користуватися графічною інформацією у різних навчальних ситуаціях: при потребі зафіксувати нові для себе відомості, дізнатись про принцип дії технічного об'єкта за технічною документацією на нього, передати свою думку стисло і лаконічно у вигляді графічного зображення.

Аналіз змісту образного мислення на уроках нарисної геометрії дає підстави вважати, що за своєю суттю процеси створення образів виступають психологічною основою графічної діяльності, пов'язаної з читанням та виконанням креслень. В основі створення графічного образу лежить ряд послідовно взаємопов'язаних психологічних процесів: органи відчуття (зір, дотик, слух) відчуття  сприйняття  уява  рорзумові операції, образне мислення, пам'ять образ практичні дії, спрямовані на відображення образу у вигляді конкретного зображення. Така послідовність утворення графічного образу заперечує позицію багатьох дослідників, що розумовий розвиток учнів на уроках  слід зводити лише до розвитку просторових уявлень та уяви [4].

Чисельні дослідження змісту графічної діяльності учнів у процесі читання та виконання креслень свідчать про те, що вона супроводжується складними аналітико-синтетичними діями. Тому і розумовий розвиток учнів на уроках нарисної геометрії повинен відбуватись саме в такій діяльності, яка передбачає необхідність активних розумових дій.

З моєї точки зору такою діяльністю є розв'язування графічних задач відповідного змістового наповнення. Проведений всебічний аналіз типових графічних задач курсу нарисної геометрії показав, що процес їх розв'язання завжди наповнений розумовими діями, в основі яких лежать розумові операції.

Під графічною задачею ми розуміємо навчальну проблему, яка передбачає умовне відображення просторових властивостей предмета за допомогою розумових і практичних дій, в основі яких лежать певні знання про правила виконання та оформлення креслень і уміння застосовувати їх на практиці [2].

Уміння учня розв'язувати будь-яку графічну задачу грунтується на знаннях теоретичного матеріалу, правил і нормативних положень з курсу, навичках виконувати графічні побудови та включає активне оперування просторовим образом і певну сукупність розумових операцій, необхідних для її розв'язання. На основі всебічного вивчення діяльності учнів у ході розв'язування графічних задач розроблена узагальнена структура процесу розв'язування будь-якої графічної задачі. Вона включає чотири етапи, кожний з яких має відповідний операційний склад умінь: аналіз умов задачі, визначення послідовності розв`язування задачі, реалізація плану розв'язування задачі,  контроль і корекція одержаного результату.

          Педагогічний досвід показує, що важливим є паралельне ознайомлення з елементами комп`ютерної графіки.  Це дозволяє перевести учнів на більш абстрактний рівень засвоєння теоретичних положень -  рівень аналізу і частково -  синтезу,  дає можливість вивчити і практично засвоїти інструментарій нового рівня - автоматизований режим отримання зображень графічних моделей з використанням інтерактивної графічної системи;  розвинути статичні та динамічні компоненти просторового мислення учнів; підсилити мотивацію навчання та емоційно-особистісний компонент [3]. 

Засвоєння циклу інженерної графіки ефективніше відбувається тоді,  коли майбутній  технолог отримує паралельні навички виконання графічних зображень на папері та в комп'ютерному середовищі. Програмні продукти дозволяють суттєво підвищити потенційні можливості особистості,  під час вправного користування стають потужним засобом інтенсивного вивчення навчальних дисциплін. 

Пакет "Компас - 12,0" дає змогу:

- виготовляти креслення, оформлені відповідно до ЄСКД;

- мати широкий вибір бібліотек параметричних елементів як для загального машинобудування, так і для проектування електричних, гідравлічних та пневматичних схем;

- забезпечувати сумісність із системами АutoCAD;

- виводити креслення великих форматів на невеликі графопобудовники з наступним склеюванням;

- проектувати оснастку та розробку операційних ескізів;

- розробляти керуючі програми та здійснювати їх графічний контроль з імітацією обробки для широкого набору обладнання з ЧПК безпосередньо за кресленнями розробленими за допомогою системи "Компас".

Набуті теоретичні знання використовуються при виконанні індивідуальних графічних робіт, при курсовому та дипломному проектуванні.

Література:

1. Ботвинников А.Д. Научные  основы формирования графических знаний, умений и навыков школьников /А.Д. Ботвинников, Б.Ф.Ломов.М.: Педагогика, 1979. - 256с.

2. Ботвинников А.Д. Об актуальних вопросах методики обучения черчению. Пособие для учителей. М.: Просвещение, 1977. - 191с.

3. Анисимова Л.Н. Теория и практика профессионально-графической підготовки учителя технологии в педагогических вузах: дис. докт. пед.наук: 13.00.08 /Л.Н.Анисимова.М.:, 1998.-359с.

4.  Щетина Н.П. Графічна діяльність як засіб розумового розвитку учнів VIII-IX класів на уроках креслення. Автореферат. К.: 2002р.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>