XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Гургула Р. І. ПРОБЛЕМИ ЯКОСТІ СУЧАСНОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МУЗИКИ

Гургула Р.І.

викладач фортепіано, концермейстер

Луцького педагогічного коледжу

ПРОБЛЕМИ ЯКОСТІ СУЧАСНОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МУЗИКИ

Залучення підростаючого покоління до духовних і естетичних цінностей вітчизняної і світової культури є основним завданням музичної освіти. Ще в античній Елладі музика не лише сприяла етичному вихованню людини, але й відігравала важливу державну роль, входячи в перелік обов'язкових навчальних дисциплін. Серед дев'яти обов'язкових шкільних дисциплін Римської імперії ми також знаходимо музику, а потім в числі однієї з дисциплін квадривіума музика стає повноправним членом «семи вільних мистецтв» і вивчається у школах впродовж тисячоліття. Величезну емоційну дію музики на слухачів помітили служителі церкви ще в ранньому середньовіччі і затвердили її як обов'язковий елемент служби. Ця традиція музично-звукового супроводу культового обряду збереглася до нашого часу завдяки здатності музики вводити паству в стан духовного очищення через співпереживання (катарсис).

І сьогодні, в сучасній освіті, є цілком зрозумілим важливе значення музичного мистецтва у формуванні етичних якостей, громадянськості, та патріотизму молоді. Проте у школі предмет «Музика» традиційно сприймається як «несерйозний» і «необов'язковий»,а авторитет викладача музики та його соціальний статус знецінюється.

Латентні причини містяться в самій системі музично-педагогічної освіти яка як в змістовному, так і в технологічному плані спрямована на відтворення минулого досвіду, а не на створення майбутнього.

Сучасні опитування та дослідження серед майбутніх абітурієнтів середніх та вищих навчальних закладів показують такий вектор музичних пристрастей,бажань і прагнень:

-      виконувати  естрадну  музику  під акомпанемент гітари або синтезатора, а в більшості випадків - фонограми;

-      грати в естрадному ансамблі;

-      навчитися співати, грати на гітарі або синтезаторі, що дає можливість виступати на естрадних концертах;

-      відвідувати естрадні концерти рок або поп-гуртів і т.п.

Така одностороння пристрасть учнів до сучасної естрадної музики - дуже тривожний симптом. Він безпосередньо вказує на те, що одногодинний урок музики у школі не в змозі конкурувати із масовою атакою шлягерів ЗМІ на свідомість підростаючого покоління.

Шкільна музична програма заснована на класично-романтичній та фольклорній музиці, зміст якої несе в собі величезний етичний і патріотичний потенціал. На жаль, визначні зразки вітчизняної і світової класики поза шкільними стінами звучать вкрай рідко.

Натомість сучасна (естрадна) музика за останні десятиліття зробила величезний стрибок в розвитку, але не стільки в плані ладогармонічного і композиційного оновлення, скільки в плані технічних нововведень, пов'язаних з можливостями музичних інструментів. Електронні технології проникли в музичне мистецтво і в корені змінили свідомість молоді. Школярі хотіли б оволодіти не «архаїчними» із їхньої точки зору баяном і фортепіано, а синтезатором і музичними програмами для персонального комп'ютера. Подібне прагнення входить в корінне протиріччя з ортодоксальною музичною педагогікою, система навчання якої заснована переважно на фортепіано, якщо не як основного, то обов'язково додаткового музичного інструменту.

На перший погляд, між фортепіано і синтезатором багато спільного, однак, це виключно зовнішня схожість, заснована на візуальному сприйнятті клавіатури. Принцип звуковидобуття на цих інструментах абсолютно різний. Для натиснення на клавішу фортепіано необхідно прикласти деяке зусилля, щоб подолати природний опір молоточкового механізму. При натисненні на клавішу електронної клавіатури опір молоточкового механізму відсутній. Для музикантів, які звикли до фортепіано, це дуже незручно: адже зусилля, достатнє для натискання на клавішу, тут настільки незначне, що регулювати його ступінь просто неможливо. Наступна і, мабуть, найважливіша відмінність між цими музичними інструментами полягає в тому, що синтезатор дозволяє виконавцеві скористатися запрограмованими музичними стилями, створити гармонійну послідовність, вибрати темброве забарвлення для різних голосів і ввести усе це в програму інструменту для подальшого звукового відтворення (автоакомпанемент).

Ще більші, практично необмежені можливості в композиційному плані і аранжуванні надає музикантам персональний комп'ютер, оснащений музичними програмами.

Використання синтезатора і комп'ютера на уроці музики і в процесі підготовки до нього значно розширює можливості викладача. Такі форми роботи, як спів під власний акомпанемент, сольне виконання на інструменті, транспонування, гармонізація, гра в ансамблі, підбір мелодії і супроводу, імпровізація набувають сучасні риси, що відповідають естетичним уявленням підлітків.

Очевидно, що сучасні музичні запити школярів та студентів вимагають від викладача інших, нових форм роботи: створення сучасного аранжування класичних і фольклорних доробків, що сприятиме їх популяризації; уміння записувати фонограми для сольних, ансамблевих і хорових концертних виступів.

Логічним є передбачення розвитку музичного мистецтва з подальшим впровадженням новітніх технологій і удосконаленням музичних інструментів, замін багатьох з них, подібно до того, як арфа прийшла на зміну лірі, клавесин - домашньому органу, а фортепіано - клавесину.

Комп'ютеризація процесу музично-педагогічної освіти лише| починається. Труднощі пов'язані з відсутністю навчально-методичної літератури по циклу спеціальних музичних дисциплін (історія української та зарубіжної музики, гармонія, сольфеджіо, поліфонія і т. д.), викладених в електронному     форматі.   Розробка   електронних   посібників   і   практикумів,

неможлива без  створення   творчих   колективів,   що   включають   музикантів-

педагогів, методистів, програмістів.

Процес розширення музичного інструментарію в класі основного музичного інструменту, комп'ютеризація учбового процесу і самостійної роботи студентів - незворотні. Він створює передумови для використання повною мірою величезних можливостей особистісно-орієнтованого| розвитку студентів та учнів, що полягають в індивідуальному характері навчання.

Література:

•1.  Апраксина О. А. Методика музикального воспитания в школе: Учебное пособие. -М.: Просвещение, 1983.-224 с.

•2.  Олексюк О. Музична педагогіка: Навчальний посібник. - К.: КНУКіМ, 2006. - 188 с.

•3.  Ростовський О. Я. Методика викладання музики в початковій школі. - Тернопіль: Богдан, 2000. -215 с.

•4.  Сисоєва С. О. Підготовка вчителя до формування творчої особистості учня. - К.: Поліграф книга, 1996. - 406 с.

•5.  Уланова С. І. Світоглядно-методологічні основи формування музично-естетичної культури // Художня освіта і проблема виховання молоді. 36. наук, статей. - К.: Міносвіти України, ІЗМН, 1997. - С. 3-11.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>