XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Гургула Р. І. СПЕЦИФІКА ПРОФЕСІЙНО-МЕТОДИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МУЗИКИ

Гургула Р.І.

викладач фортепіано, концермейстер Луцького педагогічного коледжу

СПЕЦИФІКА ПРОФЕСІЙНО-МЕТОДИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МУЗИКИ

Поняття «професійно-методична» підготовка є багатоаспектним як за своїм змістом, так і за структурою. Тому в науковій літературі важко знайти його універсальне визначення.

Зокрема «підготовка» визначається як запас знань, досвід, здобутий у процесі навчання, практичної діяльності.

Поняття «методична» тісно пов'язується з терміном «методика», який у вузькому значенні вживається як учення про методи навчання, в широкому - розглядається як галузь педагогічної науки, яка досліджує закономірності вивчення певного навчального предмету. [3]

Методична підготовка вважається необхідною складовою професійно-педагогічної підготовки майбутнього спеціаліста. З огляду на вищезазначене, професійно-методичну підготовку можна визначити як систему організації навчально-виховного процесу, яка передбачає систематизацію та поглиблення набутих методичних знань, постійне вдосконалення практичних вмінь і навичок з метою підготовки студента до організації різних видів практичної діяльності у школі, формування його методичної самостійності.

Музична педагогіка вищої школи активно розробляє проблему професійно-методичної підготовки студентів. Можна виділити два основних напрямки таких досліджень.

Перший напрямок музично-педагогічних досліджень, пов'язаних з методичною підготовкою студента, розглядає її в контексті різних проблем: розвитку професійної активності майбутнього вчителя музики  (Костанян С.Х.) його професійного мислення (Кулинкович О.П.), творчих якостей (Арчажникова Л.Г.) професійних інтересів (Яконюк В.Л.); реалізації принципу самостійності в методичній підготовці студента  (Джермидалієва Р.Р.). [2]

Другий пов'язаний з тим, що безпосередньо досліджується система методичної підготовки студентів, її сутність, та структура, розкриваються умови підвищення її професійно-педагогічної спрямованості. (Апраксина О.О., Арчажникова Л.Г., Матвєєва Л.В., Нємикіна І.М.).

Зокрема, Арчажникова Л.Г. вважає методичну підготовку центральною ланкою у загальній системі навчально-виховного процесу вузу, визначаючи при цьому, що зміст методичної підготовки вчителя музики повинен спиратися на знання цілей та завдань викладання предмету «Музика» в сучасній школі та обов'язкове знання шкільної програми. [2]

Автор виділяє основні шляхи спеціальної підготовки вчителя музики, які закладають фундамент його методичної підготовки: історико-теоретичні, виконавську та психолого-педагогічну.

Апраксина О.О. підкреслює, що різні цикли дисциплін, які входять в професійну підготовку вчителя музики, не можуть розглядатися ізольовано, замкнуто, вони повинні вивчатися в тісному взаємозв'язку, в єдиній спрямованості. Кожен цикл і навіть кожний предмет у ній, маючи свої специфічні завдання, в той же час є «цеглиною» спільної єдиної               споруди. [1,6]

Отже методичну підготовку слід розглядати значно ширше, ніж тільки вивчення студентами курсу методики музичного виховання. Дане положення знаходить своє підтвердження в роботах Матвєєвої Л.В., яка визначає два взаємопов'язані компоненти методичної підготовки:

•1)     опосередковану методичну підготовку (через професійно-спрямоване викладання суспільно-політичних, психолого-педагогічних та спеціальних дисциплін);

•2)     безпосередню (через курс методики музичного виховання).

Досліджуючи безпосередньо методичну підготовку, Матвєєва Л.В. пропонує підрозділити її на методико-теоретичну та методико-практичну. [4] Перша передбачає отримання студентами необхідного обсягу систематизованих наукових знань про музично-педагогічне виховання, методи його здійснення, необхідні для цього вміння та навички. Друга передбачає втілення методичних знань у практичних діях і виражається в єдності психолого-педагогічних, методичних і спеціальних знань.

В результаті у студентів мають сформуватися комплексні методичні вміння. Рівень оволодіння даними вміннями автор визначає терміном «методико-практична підготовка» та пов'язує її з цілісно підготовкою вчителя музики.

Курс методики музичного виховання вважається одним з важливих складових систем методичної підготовки студентів, адже він дає теоретичні знання про зміст, форми, методи музичного виховання, ставить завдання навчити практикувати сюжетно-композиційну лінію процесу навчання, організовувати власну діяльність.

При повному (5-річному) терміні навчання він є завершальним та узагальнюючим у професійно-педагогічній підготовці майбутнього спеціаліста; базується на основі знань, вмінь, навичок, отриманих студентами при вивченні дисциплін різних циклів та набутих у практичній діяльності.

В умовах скороченого (3-річного) терміну навчання предмет методики музичного виховання викладається тільки на протязі першого року навчання. Практика свідчить, що на всі студенти мають відповідну довузівську методичну підготовку. Тому для багатьох студентів цей курс є лише фундаментом, на якому в подальшому будується вся система їх методичної підготовки.

При цьому суттєво зростає значення безперервної педагогічної практики та опосередкованої методичної підготовки, яка охоплює предмети на протязі всіх років навчання, озброює студентів професійно-необхідними вміннями і навичками, сприяє подальшому поглибленню набутих знань та формуванню інтересу до майбутньої спеціальності.

Специфіка професійно-методичної підготовки вчителів музики у вищих навчальних закладах зумовлена тим, що університетська освіта дає можливість майбутньому спеціалісту отримати глибокі знання з суспільно-політичних та психолого-педагогічних дисциплін.

Крім цього студенти можуть значно підвищити рівень своєї спеціальної підготовки: музико-теоретичної, вокально-хорової та виконавської. Дане завдання успішно виконують спеціальні музичні дисципліни, до функцій яких також входить допомогти студентам опанувати окремі основні методики (викладання сольфеджіо, постановки голосу, навчання гри на музичному інструменті і т.п.). У всіх цих методик повинна бути одна спрямованість - підготувати майбутнього вчителя музики до здійснення різносторонньої діяльності у педагогічних навчальних закладах різного типу: загальноосвітніх школах, гімназіях, ліцеях і т.п.

Це обумовлюється тим, що університетська освіта дає право студентам, які проявили особливі здібності при вивчені окремих музичних предметів, отримати додаткову кваліфікацію.

Методичну спрямованість циклу спеціальних дисциплін досліджують Апраксина О.О., Арчажникова Л.Г., Нємикіна І.М., Фатахова С.Ю., Яконюк В.Л. та інші науковці.

Фатахова С.Ю. з позиції вдосконалення професійної підготовки студентів розглядає взаємозв'язок предметів спеціального циклу та методику музичного виховання. [6] Особливу увагу при цьому вона приділяє індивідуалізації навчання, комплексності вмінь та навичок, їх міжпредметному характеру.

Досліджуючи різноманітні аспекти формування єдиних методичних основ спеціальної підготовки вчителя музики, Нємикіна І.Н. виділяє основні умови підвищення професійної спрямованості методичної підготовки студента: проблемно-аналітичний підхід до процесу навчання, реалізацію міжпредметних зв'язків, формування змістовних узагальнень, що відображають сутність діяльності вчителя музики. [5]

Отже аналіз специфіки професійно-методичної підготовки майбутнього вчителя музики у вищих закладах освіти дозволяє стверджувати, що її повноцінність залежить від кожної з дисциплін навчального плану.

Проте на мою думку, основним стрижнем всієї системи є педагогічна практика. Вона доводить правильність набутих знань, вмінь і навичок, поглиблює та розвиває їх, виявляє педагогічні здібності та творчі якості кожного студента, що в результаті визначає особливий індивідуальний стиль майбутнього спеціаліста.

Література:

•1.      Апраксина О.А. Современные требования к учителю-музыканту и задачи музыкально-педагогических факультетов // Музыка в  школе №1, 1983. - С. 30.

•2.      Арчажникова Л.Г. Профессия - учитель музики: Книга учителя. - М.: Просвещение,  1984. - 112с.

•3.      Гончаренко С. Український педагогічний словник. - Київ: Либіль, 1997. - 376с.

•4.      Матвеева Л.В. Теоретические аспекты методико-практической подготовки студентов / Совершенствование подготовки учителя музыки на музыкально-педагогическом факультете. Сб.науч. статей. - Свердловск: Свердл.ГПИ, 1991. - С. 81-88.

•5.      Немыкина И.Н. Методические основы специальной подготовки учителя музыки: Учеб.пособие. - Свердловск:Свердл.пед.ин-т, 1998. - 64с.

•6.      Фатахова С.Ю. Системный анализ структур специальной подготовки студентов музыкально-педагогического факультета / Совершенствование профессиональной подготовки будущего учителя музыки в системе высшего педагогического образования. Сб.науч.трудов. - Ташкент: Ташкенс.ГПИ им.Низами, 1987. - С. 9-14.


Один комментарий к “Гургула Р. І. СПЕЦИФІКА ПРОФЕСІЙНО-МЕТОДИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МУЗИКИ”

  1. Ірина:

    Мені, Боднарук Ірині Миколаївні, як науковцю і викладачу ВУЗу(ЧНУ ім. Ю.Федьковича)було дуже прикро у публікації Гуркули Р.І. "Специфіка професійно-методичної підготовки майбутнього вчителя музики" побачити ДУЖЕ ВІДВЕРТИЙ ПЛАГІАТ (переписані великі абзаци) з моїх робіт (статей і кандидатської дисертації)!!! Автор могла хоча б дати посилання на мої роботи, а не списувати так безсоромно великі абзаци! Вважаю,що така публікація не заслуговує на друк, а викладачу Луцького педагогічного коледжу Гуркулі Р.І. невідомо, що таке НАУКОВА ЕТИКА!!!


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>