XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Халін В.В. ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ІНФОРМАТИВНОГО ТА ЕСТЕТИЧНОГО СПРИЙМАННЯ ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТУ

Халін В.В.

ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ІНФОРМАТИВНОГО ТА ЕСТЕТИЧНОГО СПРИЙМАННЯ ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТУ

Сприймання творів художньої літератури, як опосередкований естетичним досвідом конкретно-чуттєвий, емоційно наснажений процес осягнення тексту твору, є найскладнішим духовним процесом у житті людини. Його складність зумовлена складністю функціонування самого мистецтва.
Художній текст з притаманною йому лінгвістикою є цариною сучасного мовознавства, яка покликана віднаходити та описувати систему категорій тексту, визначати своєрідні мовні складники змісту та форми, висвітлювати різновиди зв’язків між окремими частинами та усталеними правилами вираження цих мовних зв’язків. У художній літературі лінгвістика тексту сприяє осягненню специфічних мовних засобів, що відбивають у певному творі авторську позицію, дає змогу пояснити закономірності організації текстів у певних літературних жанрах, у розв’язанні питань поетики тощо.
У лінгвістичних дослідженнях характер тексту визначається особливостями інформації (повідомлення), що несе текст, а сама інформація розглядається як основна категорія тексту. У цьому плані можна зупинитися на двох особливостях різних текстів з погляду їх лінгвістичного аналізу.
Розрізняють змістовно-фактуальну інформацію [ЗФІ] – повідомлення про факти, події, процеси, що відбуваються, відбувались або будуть відбуватися в оточуючому нас світі – реальному чи уявному. Наприклад: я працюю над проблемою художнього сприймання; Дніпро впадає в Чорне море; Житомир – місто, розташоване на річці Тетерів; Чіпка Варениченко – герой літературного твору.
Змістовно-фактуальна інформація завжди експліцитна за своєю природою, тобто вона виражена вербально [1, с.26-50]. А отже, коли людина сприймає зміст, виражений з допомогою прямого значення слів, вона сприймає змістовно-фактуальну інформацію. Для такого сприймання потрібно лише знання відповідної мови і розуміння того логічного значення, яке виражене певним повідомленням.
Змістовно-концептуальна інформація [ЗКІ] розкриває своєрідність індивідуально-авторського розуміння взаємовідношень між відомостями, що їх передає ЗФІ, виражає ставлення до певних подій та явищ, їх оцінку. Змістовно-концептуальна інформація може мати місце в науково-пізнавальних текстах, де вона виражена, як правило, прямо і популярно-доступно.
Проте ЗКІ – переважно категорія текстів художніх, де для її розуміння і сприймання потрібна робота думки і уяви читача. Вона знімає певну невизначеність (ентропію) у частково сприйнятих повідомленнях про предмети і явища, передбачає розуміння задуму автора, розкриває естетичний смисл, виражений образами та ситуаціями твору. Сприйняття такого смислу потребує не тільки роботи думки та уяви, а й певного, якщо так можна висловитись, “сприймального естетичного досвіду”, тобто досвіду спілкування з мистецтвом.
І, нарешті, змістовно-підтекстова інформація [ЗПІ] є фактично інформацією прихованою, що добувається із ЗФІ завдяки виникненню асоціативних зв’язків, породжених словесними образами та прирощеним значенням слів у художньому тексті. Вона може виступати як смисл, що виражений змістом події, ситуацій твору, і не зводиться до суми змістів, що виражені окремими частинами художнього цілого.
Таку інформацію ми зустрічаємо лише в художніх текстах. Найпростішим прикладом, де вона виступає у всій своїй переконливості, можуть бути прислів’я та приказки. Наприклад: за дурною головою і ногам горе; нове ситечко на кілочку висить; не знаючи броду, не лізь у воду. Кожен з наведених тут прикладів свідчить, що прямий зміст цих речень виступає як форма вираження прихованого смислу, в якому узагальнено життєвий досвід народу і заради якого створено названі прислів’я.
Але для того, щоб цей смисл відкрити, мало знати лише пряме значення слів, що входять у речення. Потрібна робота думки, здатність до абстрагування і узагальнення, необхідна уява, чуття слова, розуміння його конкретного значення і прирощеного узагальнюючого смислу, вираженого прислів’ям як естетичним цілим. Іншими словами, йдеться про систематизований ряд знань, умінь, розвитку уяви, здатності до узагальнення та абстрагування, в результаті чого читач (реципієнт) здатний сприйняти підтекст, що виражений художнім текстом. У зв’язку із складністю цього процесу в життя прийшла ціла наука, предметом якої є лінгвістичний аналіз тексту [2].
Виходячи з того, що форма буття мистецтва літератури, художній твір постає перед читачем як мікросвіт, у якому відобразився великий макросвіт соціально-людської дійсності, в буденному і звичному – духовні сутності буття, розуміння взаємозв’язку ЗФІ, ЗКІ та ЗПІ є тим необхідним фактором, який визначає здатність читача естетично сприймати літературний текст.
Складність сприймання художнього твору зумовлюється також тим, що він несе на собі відбиток епохи, в яку і під впливом якої створений, а також епохи, в яку твір приходить до читача; в ньому відображена особистість автора, його погляди і оцінки. А тому закономірно, що художній твір, як стверджують деякі автори, не рівний сам собі.
Література:
1. Гальперин И.Р. Текст как объект лингвистического исследования. – М.: Наука, 1981. – 140 с.
2. Ковалик І.І., Мацько Л.І., Плющ М.Я. Методика лінгвістичного аналізу тексту. – К.: Вища школа, 1984. – 184 с.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>