ХІV Міжнародна наукова інтернет-конференція СУЧАСНИЙ СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ ПРОСТІР 2017

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Подпишитесь на рассылки о научных публикациях





Хапрова О.Б., Горелова Л. М. МЕТОД ПРОЕКТІВ НА ЗАНЯТТІ З ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

Хапрова О.Б., викладач

Миколаївський державнийаграрний університет

Горелова Л. М., старший викладач

Миколаївський державний аграрний університет

    МЕТОД ПРОЕКТІВ НА ЗАНЯТТІ З ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

          Для забезпечення повного розвитку особистості у навчально-виховному процесі необхідно розвивати індивідуальні стилі пізнавальної діяльності кожного учня. Метод проектів є однією з педагогічних технологій, яка відображає реалізацію особистісно зорієнтованого підходу в освіті.

         За словами Карла Фрея, німецького педагога, проектна робота виховує самостійність, кооперацію і здатність критично мислити.

         Проектна робота-це навчання через дію. Здобуті таким чином знання забуваються не так швидко у порівнянні із пасивним засвоєнням знань у процесі прослуховування  пояснень викладача.

         Даний метод враховує вікові та індивідуальні особливості учасників проекту, рівень їх загального інтелектуального розвитку та володіння іноземною мовою. Метод відрізняється доступністю, науковим дослідницьким підходом, а також творчою спрямованістю, що сприяє глибшому розумінню учасниками проекту явищ культури народу, мова якого вивчається, та дає можливість проведення порівняльного аналізу з аналогічними явищами у своїй країні.

         Починаючи проектну діяльність, студенти разом із викладачем встановлюють мету даного проекту і розроблюють план дій, необхідних для досягнення цієї мети. Кожен учасник має можливість внести свої пропозиції стосовно плану виконання проекту. Дана методика вчить учасників ставити реальні цілі і задачі, правильно розподіляти час і доводити задумане до кінця.

Метою проектної роботи на заняттях з іноземної мови є підготовка кінцевого продукту іноземною мовою. Під кінцевим продуктом ми розуміємо створення альбому, постера, презентації за допомогою комп'ютера.

         Кожен проект має певну структуру. Структурні компоненти повинні бути читко визначеними. Німецький Юрген Райхен розрізняє 7 кроків організації проектної діяльності:

І. Проектна ініціатива (пошук теми).

Коли студенти мають уявлення про те, що таке проект, вони можуть вносити пропозиції. Відповідальна особа складає список пропозицій.

ІІ. Накидок проекту (вибір конкретної теми).

В ході дискусії постають перші уявлення про проект та шляхи його реалізації, отже, виникає накидок проекту.

ІІІ. План проекту. 

При плануванні центральне місце належить розподілу і затвердженню обов'язків.  Студенти висловлюють свої побажання стосовно того, що вони особисто хотіли б зробити в проекті. На другому етапі кожна особа отримує свою частину роботи, за яку вона несе відповідальність.

ІV. Реалізація проекту.

а) Контакти на підготовчій фазі.

Іноді проектна робота не обмежується межами аудиторії. В даному випадку виникає необхідність налагодити контакти із викладацьким складом, керівництвом ВУЗа, батьками.

б) Безпосередньо реалізація проекту

На даному етапі можуть виникнути наступні труднощі:

-недооцінка або переоцінка можливостей студентів

-невміння студентів взаємодіяти у межах групи чи групами

-нестача часу

-заперчення з боку батьків

-технічні першкоди

V. Закінчення проекту.

Дуже важливо правильно закінчити проектну роботу. Учасники проекту ставлять перед собой наступні питання: що ми хотіли, чого ми досягли, що було поганим, що добрим.

VI. Контрольна зупинка.

Під контрольними зупинками розуміють організаційні перерви, на яких обговорюється актуальний стан виконання проекту.

VII. «Час для роздумів»

Критична оцінка робочого процесу є характерною рисою методу проектів. Студенти розмірковують про виконання домовленостей, правил, рішень. У випадку провалу етапу проекту, вони встановлюють причину невдачі, виробляють стратегію щодо повторного проходження даного етапу, але вже за допомогою інших засобів і домовленостей, обговорюють проблеми взаємовідношень.

Не всі студенти ідуть на відверту розмову. Деякі з них поводять себе стримано.  Завданням викладача є створення умов для того, щоб «Час для роздумів» відбувся. Заздалегідь його не можна запланувати. Викладач повинен спостерігати і підштовхувати студентів до відкритого обміну думками. З цією метою використовують анкети, провокаційні питання і ствердження, які як наслідок викличуть дискусію, тобто настане «Час для роздумів».

  Література:

•1.     Karl Frey, „Die Projektmethode", Beltz-Verlag Basel

•2.     Jürgen Reichen, „Sachunterricht und Sachbegegnung", Sabe Verlag

 

e-mail: oksana135.76@mail.ru


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>