XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Хар В.С. НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ЗАКОНОДАВЧОЇ БАЗИ ГРОШОВО-КРЕДИТНОГО РЕГУЛЮВАННЯ

Хар Василина Степанівна, магістр спеціальності "Фінанси"

Львівський національний університет імені Івана Франка

НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ЗАКОНОДАВЧОЇ БАЗИ ГРОШОВО-КРЕДИТНОГО РЕГУЛЮВАННЯ

Однією з необхідних умов стійкого рівноважного розвитку вітчизняної економіки є формування чіткого законодавчого механізму грошово-кредитного регулювання. В контексті переходу до режиму, що базується на ціновій стабільності правовим основам регулювання монетарної політики повинна приділятися значна увага.

 У липні 2010 р. Президент підписав ЗУ № 2478 - VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів про діяльність Національного банку" [1]. Його ухвалення було однією з основних умов надання Україні Міжнародним валютним фондом кредиту stand-by. Незважаючи на внесені зміни в законодавче регулювання грошово-кредитної політики, залишається низка проблем, які потребують вирішення для забезпечення ефективної реалізації режиму інфляційного таргетування.

Метою дослідження є аналіз змін, внесених до законодавчої бази грошово-кредитного регулювання, визначення напрямів удосконалення правового механізму монетарної політики.

Основними позитивними змінами, внесеними до ЗУ "Про Національний банк України" є:

1. Конкретизація головної мети НБУ, а саме: пріоритетом стають низькі темпи інфляції в період від трьох до п'яти років. Національний банк у межах своїх повноважень сприяє стабільності банківської системи, збереженню стійких темпів економічного зростання.

2. НБУ не має права надавати прямі кредити як у національній, так і в іноземній валюті на фінансування витрат Державного бюджету України.

3. Зміцнена політична незалежність Національного банку через посилення вимог до членів Ради: не може бути членом Ради особа, яка має представницький  мандат,  займає посаду керівника органу державної влади або є керівником політичної партії чи членом керівних органів політичної  партії.

4. З метою збільшення довіри суспільства керівники НБУ зобов'язані інформувати громадськість про його діяльність шляхом опублікування відповідних відомостей на офіційному сайті та в офіційному виданні НБУ, проводити прес-конференції, виступи на радіо і телебаченні.

Не зважаючи на внесення цих істотних змін, багато важливих проблем у законодавчій сфері грошово-кредитного регулювання потребують вирішення. На нашу думку, можна надати такі пропозиції щодо її вдосконалення:

1. Виправити існуючі неузгодженості термінів розроблення загальнодержавних програмних документів. Прийняття КМУ Прогнозу економічного і соціального розвитку України передбачено до 15 травня, а Основних напрямів бюджетної політики - до 25 травня. НБУ до 1 квітня року, що передує плановому зобов'язаний подавати до Верховної Ради та Кабінету Міністрів України проект Основних засад грошово-кредитної політики на наступний рік для розроблення Основних напрямів бюджетної політики. Таким чином, НБУ визначає напрями монетарної політики в умовах повної невизначеності фіскальної політики та основних прогнозних макроекономічних показників уряду.

2. Законодавчо заборонити авансоване перерахування перевищення кошторисних доходів над кошторисними витратами НБУ до державного бюджету до закінчення поточного року.

На практиці ЗУ "Про Державний бюджет України" щороку встановлює норму перерахування НБУ до державного бюджету суми коштів, яка ще не отримана, а лише передбачена кошторисом НБУ як перевищення доходів над витратами. Це за своєю суттю є авансовим перерахуванням до державного бюджету доходів, які ще реально не отримані, і є не чим іншим як здійсненням НБУ емісії на покриття бюджетного дефіциту.

3. У статті 15 ЗУ "Про Національний банк України" необхідно внести зміни щодо питань емісії валюти, встановлення процентних ставок Національного банку, умов допуску іноземного капіталу до банківської системи, розмірів та порядку формування обов'язкових резервів для банків, які повинні вирішуватися не лише Правлінням,  а спільно з Радою НБУ.

4. Законодавче посилення скоординованості грошово-кредитної та фіскальної політики, дій уряду та Національного банку України як на рівні вироблення політики, так і на рівні проведення поточних операцій.

5. У низці законодавчих актів, які стосуються прогнозування економічного і соціального розвитку потрібно виключити пункти щодо надання НБУ прогнозу інших, ніж цільовий орієнтир грошово-кредитної політики. Оскільки прогноз інших показників, що характеризують стан грошово-кредитних відносин офіційно надавати не доцільно, бо він може трактуватися як певні зобов'язання НБУ, яких немає бути при встановленні однієї цілі.

 6.  Стаття 6 ЗУ "Про Національний банк України" [2] передбачає, що НБУ при виконанні своєї основної функції має виходити із пріоритетності досягнення та підтримки цінової стабільності в державі. Одночасно стаття 2 ЗУ "Про Кабінет Міністрів України" визначає, що одним з основних завдань КМУ є забезпечення здійснення цінової політики. Проте, на сьогодні не існує чіткого розподілу відповідальності державних установ за забезпечення цінової стабільності. Тому необхідним є підписання Меморандуму між НБУ та КМУ про взаємодію з метою досягнення цінової стабільності, в якому будуть визначені спільна ціль, принципи діяльності, розподіл відповідальності.

Література:

1. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності   Національного банку України Закон України від 9.07.2010 N 2478-VI  [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2478-17.

2.  Про Національний банк України: Закон України від 20.05.1999 № 679-ХІV, зі змінами і доповненнями [Електронний ресурс]. - Режим доступу:  http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=679-14. 

e-mail: vasylynca@gmail.com


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>