XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Хар В.С. НЕЗАЛЕЖНІСТЬ ЦЕНТРАЛЬНОГО БАНКУ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА МОНЕТАРНЕ РЕГУЛЮВАННЯ

студентка V курсу  Хар В.С.

Львівський національний університет імені Івана Франка

НЕЗАЛЕЖНІСТЬ ЦЕНТРАЛЬНОГО  БАНКУ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА МОНЕТАРНЕ РЕГУЛЮВАННЯ

Ефективна реалізація центральним банком монетарної політики значною мірою залежить від його правового статусу та рівня незалежності від органів виконавчої влади. Заходи грошово-кредитного регулювання не повинні вступати у протиріччя зі стратегічними цілями економічної політики органів державного управління. Тому для забезпечення макроекономічної стабільності необхідним є формування оптимального механізму взаємодії між органами монетарного та немонетарного регулювання, іншими словами - визначення оптимального ступеня незалежності центрального банку.

Фінансова криза, що охопила світову економіку ще сильніше загострила проблему незалежності центральних банків (ЦБ), які значно пом'якшили грошово-кредитну політику для подолання рецесії. Сфера грошово-кредитних відносин в Україні до сьогодні залишається  вразливою, і її стабільність багато в чому визначається діями Національного банку України (НБУ), активні заходи якого восени 2008 не допустили масштабної банківської кризи в країні. 

Вирізняють політичну та економічну незалежність ЦБ, де серед множини суб'єктивних факторів визначають основні: процедуру призначення керівництва банку, участь центрального банку у фінансуванні бюджетного дефіциту, втручання уряду в  реалізацію грошово-кредитної політики та ін..

Аналізуючи організаційну структуру НБУ, можна сказати, що його реальна незалежність та можливість ефективного формулювання й проведення монетарної політики дещо обмежується тим фактом, що Голова НБУ не є одночасно Головою Ради, а обирається її членами. Також знижує політичну незалежність й те, що члени Ради можуть бути достроково звільненні Президентом або Верховною Радою. Неодноразово спостерігалися факти втручань в діяльність НБУ як з боку Президента, так і секретаріату, політичних партій. Тому  НБУ не є незалежною структурою, на жаль він втягнутий в політику, інколи через певні схеми - в комерцію.

15.07.2010 р. Президент підписав ЗУ № 2478-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Національного банку України". Його положення спрямовані на створення правових засад для посилення інституційної, економічної та політичної незалежності НБУ одночасно з підвищенням вимог до його керівників. Членами ради не зможуть бути депутати рад будь-якого рівня, керівники держструктур і органів державної влади (якщо з дня звільнення не минув рік), керівники і члени керівних органів політичних партій, правлінь підприємств і банків. У документі зазначено, що  завдання з рефінансування банків, галузей економіки, Нацбанк вирішує тільки за умови дотримання цінової стабільності. Фактично це дає  йому можливість відмовити у фінансуванні різних  державних програм за його кошти, що є, в основному, емісією гривні.

Якщо центральний банк є залежним, а для уряду пріоритетними є інтереси фіскальної політики, то рівень дефіциту бюджету може визначатися урядом без урахування монетарних обмежень. У такому випадку зростання грошових агрегатів унаслідок емісійного фінансування дефіциту бюджету веде до розгортання інфляційних процесів. Водночас, незалежність ЦБ від уряду дає йому можливість самостійно та жорстко обмежувати показники зростання грошових агрегатів.

Доцільність розширення незалежності центрального банку (НЦБ) підтверджується результатами ряду досліджень.

По-перше, дослідження вчених Паркіна і Цукермана [1, с.20-24; 2, с.14-16] підтверджують, що існує зворотна залежність між НЦБ та інфляцією на довгострокових проміжках часу. Тобто низькі рівні інфляції з більшою часткою ймовірності спостерігатимуться в країнах із незалежним центральним банком.

По-друге, дослідження Маскіандаро і Табелліні  та інших науковців  показали, що існує негативна кореляція між НЦБ і рівнем бюджетного дефіциту у довгостроковій перспективі. Тобто країни з незалежним ЦБ мають, як правило, менший рівень бюджетного дефіциту. Якщо існує можливість залучення запозичень у центрального банку, то уряд може проводити політику, що призводить до виникнення бюджетного дефіциту, сподіваючись покрити його за допомогою емісії.

По-третє, не спостерігається кореляції між незалежним статусом ЦБ і динамікою економічного зростання. Іншими словами, виробництво та зайнятість у середній і довгостроковій перспективі не скорочуються в результаті надання більшої незалежності ЦБ.

Поряд з незалежністю важливою характеристикою є так звана прозорість чи транспарентність, під якою, як правило, розуміється ступінь розкриття інформації центральним банком,  на основі якої економічні агенти формують свої поведінку та очікування. В даний час за ступенем транспарентності лідирує Західна Європа і Океанія. На перші місця вийшли Центральний банк Нової Зеландії, шведський Ріксбанк і Банк Англії. НБУ входить у групу з найнижчою інформаційною транспарентністю і стоїть в одному ряду з центральними банками Сальвадору, Бахрейну, Росії та Катару.

Отже, можна виокремити такі переваги незалежності центрального банку:

1. Незалежність центрального банку дозволяє знизити рівень інфляції та інфляційні очікування, сприяє підвищенню довіри до монетарної політики. Цей аспект недостатньо враховується на практиці, хоча від нього багато в чому залежить ефективність дій ЦБ. Саме тому його політика має бути прозорою.

2. Дозволяє зменшити невизначеність при прийнятті економічних рішень, уникнути появи інформаційної асиметрії, впливає на стабільність фінансової системи та сприяє економічному зростанню у довгостроковому періоді.

3. Сприяє вищій стабільності та передбачуваності монетарної політики, підвищує гнучкість реакції на економічні шоки.

Література:

1. Parkin B. Central Bank Laws and Monetary Policy. Department of Economics, University of Western Ontario. 1988.

2. Cukierman A. Central Bank Independence and Monetary Policymaking Institutions - Past, Present and Future // Central Bank of Chile Working Paper № 360. April 2006.

3. Трунин П. В., Князев Д. А., Сатдаров А.  М. Анализ независимости центральных банков РФ, стран СНГ и Восточной Европы - М. : ИЭПП, 2010.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>