XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Харабібер А. Е. ЛІНГВІСТИЧНІ ЗАСАДИ МЕТОДИКИ ВИКЛАДАННЯ СТИЛІСТИКИ

Харабібер Аніфе Ебнєутівна

студентка 3 курсу

РВНЗ «Кримський інженерно-педагогічний університет»

ЛІНГВІСТИЧНІ ЗАСАДИ МЕТОДИКИ ВИКЛАДАННЯ СТИЛІСТИКИ

Мова являє собою складне суспільне явище. Це своєрідна система, що перебуває у постійному взаємозв'язку й розвитку. Мова як засіб спілкування  обслуговує потреби людей в усіх сферах їх матеріально-виробничої та інтелектуальної діяльності. Тому в ній своєрідно використовуються слова, словосполучення, синтаксичні конструкції, ритм, інтонація, утворюючи певні різновиди мови - стилі [1, 142].

Актуальність дослідження визначається потребою суспільства у навчанні і вихованні особистості, яка володіє вміннями і навичками стилістичної грамотності; сучасними тенденціями у розвитку методики навчання української мови у функціонально-стилістичному та комунікативно-діяльнісному планах.

Мета дослідження полягає у дослідженні лінгвістичних засад методики викладання стилістики.

Термін стиль використовується в багатьох науках. У мовознавстві стиль розуміється як сукупність мовних засобів, вибір яких зумовлюється метою, змістом й умовами спілкування. Саме ці особливості різних стилів стали предметом вивчення окремої лінгвістичної науки - стилістики [2, 140].

Стилістика розглядає засоби мови і мовлення з погляду їх виражальних можливостей  у тісному зв'язку з іншими лінгвістичними дисциплінами: фонетикою, лексикологією, морфологією, синтаксисом. І це не випадково: без свідомого і систематичного засвоєння теоретичних знань не можна сформувати в учнів уміння будувати різні за стилями зв'язні висловлювання.

Наявні в мові відповідні засоби становлять собою мовний аспект стилістики, який у сучасній методиці дістав назву практична стилістика. Цей напрям реалізується шляхом ознайомлення школярів зі стилістичними можливостями [2, 39].

Не менш важливий і мовленнєвий (функціональний) аспект стилістики. Він теж практичний, а не теоретичний. У центрі його уваги міститься поняття функціонального стилю, як стилю мовлення, у визначення якого                    В. Виноградов вкладає специфіку функціонування мови в тій, чи іншій суспільній сфері людської діяльності, де існують свої прийоми відбору і поєднання засобів спілкування [3, 29].

Характеристика стилів включає перелік різноаспектних властивостей кожного з них і може бути використана вчителем з навчальною метою. Ці властивості безпосередньо пов'язані із стилістичними нормами, які, спираючись на мовленнєві норми, закріплюють за конкретним стилем відповідні мовні засоби. При опрацюванні програмового матеріалу з української мови стилістичні функції мовних одиниць, які найвиразніше характеризують кожен стиль, повинні стати предметом особливої уваги вчителя. Це сприятиме практичному засвоєнню школярами стилістики, що разом з іншими розділами (фонетикою, лексикологією, орфографією, граматикою) становить єдине ціле української національної мови.

Стилістична вправність учнів - необхідна умова високої мовної культури. Тому в шкільному курсі рідної мови стилістика вивчається поряд з лексикою, фонетикою і граматикою [4].

Знання стилістики сприяють підвищенню грамотності людини, виробляють уміння користуватися мовними засобами у різних сферах спілкування і в різних життєвих ситуаціях. Школярі, вивчаючи лексичні, фонетичні, граматичні явища мови, повинні засвоїти стилістичні особливості звукової системи мови, граматичних форм і категорій у зв'язку з певними мовними стилями. Досить плідною в цьому плані є ідея вивчати мову у функціонально-стилістичному аспекті, давати учням знання і формувати в них уміння й навички не тільки з граматики і правопису, але й стилістики.

В основі вивчення української мови в функціонально-стилістичному аспекті лежить принцип цілісного вивчення мови і мовлення - лексики, фонетики, граматики і стилістики. Свідоме і систематичне засвоєння матеріалу зі стилістики - необхідна умова глибоких і стійких знань, що сприяють виробленню навичок.

Між стилістикою та іншими розділами шкільного курсу повинна бути певна єдність, і насамперед єдність мети - навчання мови. Під мовною функціонально-стилістичною роботою слід розуміти навчання школярів умінням стилістично доцільно, з урахуванням стилю висловлювання користуватися мовними засобами у власному мовленні. Ідея вивчення рідної мови у функціонально-стилістичному аспекті виявляється у систематичному формуванні стилістичних умінь і навичок [5, 234].

         Функціонально-стилістичний аспект вивчення мови ґрунтується на здійсненні взаємозв'язку стилістики з усіма іншими розділами шкільного курсу. Взаємозв'язок стилістики з лексикою, граматикою, фонетикою виражається в тому, що предметом їх вивчення є однаковий матеріал - сукупність усіх ресурсів української мови.

Свідоме і систематичне засвоєння матеріалу зі стилістики під час вивчення фонетики, лексики, граматики - необхідна умова глибоких і стійких знань, що сприяють виробленню комунікативних умінь і навичок. Учні повинні осмислювати засоби, які вони використовують для вираження думок, шукати правильний, точний вираз чи слово [6].

Отже, вивчення мови у функціонально-стилістичному аспекті вимагає комплексного формування умінь і навичок. У багатьох випадках вчителі багато уваги приділяють формуванню умінь з фонетики, словотвору, синтаксису, орфографії й пунктуації. Значна робота проводиться й по виробленню умінь зв'язного усного і писемного мовлення, але вона не має чіткого стилістичного спрямування. Це, по-перше, пояснюється тим, що вчителі не завжди знають, яка стилістична робота може проводитись у зв'язку з вивченням програмових розділів. І, по-друге, погано уявляють, які стилістичні уміння і навички слід формувати. Подолання цих двох недоліків забезпечить більш якісну реалізацію функціонально-стилістичного аспекту вивчення рідної мови і розвиток мовленнєвої компетенції учнів.

Література:

•1.     Виноградов В. В. Проблемы русской стилистики / В. В. Виноградов - М.: Высш. Школа, 1981. - С. 29.

•2.     Дорошенко С. І. Методика викладання української мови / С. І. Дорошенко: Навч. посібник К.: Вища школа, 1989. - 424 с.

•3.     Капинос В. Об основных проблемах методики стилистики в курсе 4-8 классов. Повышение эффективности обучения русскому языку в IVклассе / В. Капинос. - М.: 1973. - С. 106.

•4.     Мацько Л. І. Стилістика української мови: Підручник / Л. І. Мацько, О. М. Сидоренко, О. М. Мацько; За ред. Л. І. Мацько. - К.: Вища шк., 2003. - 462 с.

•5.     Методика развития речи на уроках русского язика. - М.: Просвещение, 1980. - 324 с.

•6.     Бадер В. І. Стилістика української мови: [Електронний підручник], 2007. -Режим доступу: http://www.v.bader.org.ua/


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>