XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Харіна О.І. ФОРМУВАННЯ ЧИТАЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТАРШОКЛАСНИКІВ НА УРОКАХ ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ

Харіна Ольга Іванівна

Бердянський державний педагогічний університет

ФОРМУВАННЯ ЧИТАЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТАРШОКЛАСНИКІВ НА УРОКАХ ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ

Важливою ланкою літературної освіти школярів є уроки позакласного читання, які "служать формами організації читацької діяльності, її інформаційно-навчального забезпечення, звітів про виконання (власне обговорення прочитаного) та узагальнення проведеної роботи" [3, 58]. Саме вони, на думку провідних сучасних методистів, найкраще формують читацьку компетентність учня, що має такі складові:

•·        освітньо-змістовий аспект читацької культури - загальна начитаність (літературна ерудиція, знання текстів прочитаних творів), потреба в читанні, фактичні знання з літератури, літературної критики, оволодіння логікою аналізу творів);

•·        практичний аспект самостійного читання - уміння інтерпретувати, висловлювати свої роздуми щодо певного літературного явища, обговорювати його , дискутувати, відстоювати власну думку;

•·        ціннісно-орієнтаційний аспект читацької культури - здатність сприймати конкретні художні твори, оцінювати їх на основі власних почуттів [2, 6].

Г.Л.Токмань радить учителеві, готуючи систему роботи з позакласного читання, розвивати всі елементи читацької культури школярів, обирати твори зі "Списку рекомендованої літератури для позакласного читання" із навчальної програми, орієнтуючись на конкретний клас та індивідуальності учнів [4, 128]. У відгуці на "Концепцію реформування літературної освіти в середній школі (предмет - українська література)" Григорія Клочека методист зазначає:"Вивчення української літератури у школі має завершитися сформованістю в молодої людини сталої потреби в читанні української художньої книжки. Потрібно виховати внутрішню необхідність повертатися до класики для її нового сприйняття, а також пробудити інтерес до сучасного літературного процесу - до нових творчих здобутків авторів, які вивчалися в школі, зацікавити новими іменами, що заявляють про себе яскравими художніми полотнами. Насолода під час читання художнього твору, відчуття духовного збагачення від спілкування з українською книжкою, пережиті у шкільні роки, стануть основою повсякчасної любові до рідного слова" [5, 32]. Справді, без ознайомлення учнів із сучасним літературним процесом неможливо виховати активного читача. Тож, на нашу думку, доцільно виносити на уроки позакласного читання цікаві твори сучасників, що викликають суспільний резонанс, дискусії або й захоплення вчителя як читача.

Зокрема, з одинадцятикласниками доречно дослідити тематику, проблематику, жанрово-стильові особливості української новели порубіжжя (ХХ-ХХІ ст.), її інтригу, незвичайну стилістику, аби укріпити учнів у думці, що, попри складні умови сьогодення, не можна втрачати людяності, доброти, співчутливості, милосердя. Переконані, що будь-який шлях аналізу епічного твору неможливий без розгляду його мови, бо "художнє мовлення у складі літературного твору виступає як зовнішня його форма, тобто як конкретно-чуттєва словесна оболонка, в якій втілюється зміст твору, за допомогою якої відтворюються образи й події, про які йдеться у творі, передається авторське ставлення до них" [1, 176]. Увага до слова, до експресії фрази, символу, авторської позиції уможливлює осягнення ідейно-морального змісту художнього тексту, а отже, збагачення читацького досвіду, результатом якого стає підвищення рівня літературного розвитку. Дослідження внутрішньої форми слова дозволяє побачити художній текст ніби зсередини, примушує читача задуматися, з якою метою вживає саме це слово письменник. Тож варто запропонувати школярам, читаючи новели зі збірок "Квіти в темній кімнаті", "Опудало", дослідити проблематику, художні особливості сучасної новели на таких рівнях: добір героїв, специфіка їх зображення, особливості сюжету, використання художньої деталі, лексика та її зумовленість, символіка назви, характеристика стилістичних засобів.

Досліджуючи новелу Валентини Мастєрової "Сиродій", одинадцятикласники, використавши метод спостереження, акцентують на проблемі "непотрібних" дітей, світі їхніх переживань, пояснюють роль обрамлення, художньої деталі ("сиродій", "біле волосся", "голубі очі"), звертають увагу на невибагливий сюжет, який, одначе, при глибокому вивченні твору та проекції на реальне життя є складним і багатоплановим.

Проблему людської гідності, психологічного співжиття чоловіка та жінки, свекрухи з невісткою досліджує Євгенія Кононенко в новелі "Нові колготи". Аналізуючи твір, застосовуємо таку активну форму роботи з мовою художнього твору, як виписування цитат з їх тлумаченням. Учні обґрунтовують причину безіменності негативних героїв, роль художніх деталей ("драні колготи" дружини, її зачіска "мушля", "синій плащ"), коментуючи підтекст: Анну перетворили на "синю панчоху", знеособили. Природно, в учнів після аналізу новели виникає прагнення відшукати шлях перетворення героїні на щасливу жінку.

У новелах Юрія Андруховича "Зліва, де серце", "Королівські лови" старшокласники досліджують наповнення тексту жаргонізмами, просторіччями, русизмами, а також їх роль у зображенні радянської армії як втілення насильства, карнавалу людської глупоти. Ефективним тут, з нашого погляду, є використання стилістичного експерименту: учитель уносить певні зміни у фрагмент художнього тексту (наразі замінює жаргонізми, просторіччя, русизми літературними відповідниками), пропонує дітям знайти "помилку", прокоментувати.

Гру кольорами, елементи романтичного пейзажу й портрета, використання молодіжного сленгу досліджують одинадцятикласники в новелі Володимира Даниленка "Кієвскій мальчик".

Наслідком духовної порожнечі окремих людей, соціальних груп чи суспільства в цілому може бути агресія, трансформована у війну. Про це йдеться в новелі Василя Врублевського з промовистою назвою "Я зовсім не хочу битися". Герой без імені не може зрозуміти першопричину конфлікту, тому почуває себе порожнім і розчавленим, він протестує проти агресії, жорстокості, хоч, спровокований загалом, таки змушений битися. Працюючи зі словником, школярі досліджують наповненість художньої деталі (Чортик - друг безіменного героя новели) символічним змістом.

У новелі Олександра Ірванця "Наш вожатий Фредді Крюгер" одинадцятикласники визначають такі жанрово-стильові особливості: співіснування смішного з трагічним, подекуди навіть потворним; використання всієї палітри комічного; трагіфарс, змішування стилів; суржиковий, сленговий, нецензурний мовний вибух, іронічну гіперболізацію.

Аналізуючи експериментальну новелу Катерини Мотрич "За таїною неба", доцільно використати форму наукового узагальнення після цілеспрямованого спостереження за мовою художнього твору. Учень-дослідник виготовляє картотеку: на кожній картці він записує цитату з художнього тексту з явищем, яке його цікавить, і своє його тлумачення саме в наведеному контексті. Далі він систематизує картки й проводить узагальнення.

Отже, художній текст - потужний матеріал, за допомогою якого вчимо учнів володіти словом, осягати глибину думок і почуттів автора, формуємо їхні читацькі компетентності. Важливо підтримати читацькі здобутки кожного, організувати проведення уроків позакласного читання так , щоб вони стали "перехідним місточком між шкільним вивченням літератури й дорослим життям, у якому художня книга має посісти гідне місце" [4, 132].

Література:

•1.     Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури: Підручник / За наук. ред. Олександра Галича. - К.: Либідь, 2001. - 488 с.

•2.     Ісаєва О.О. Організація та розвиток читацької діяльності школярів при вивченні зарубіжної літератури: Посібник для вчителя. - К.: Ленвіт, 2000. - 184 с.

•3.     Ситченко А.Л. Методика навчання української літератури в загальноосвітніх закладах [Текст]: навч. посіб. для студентів-філологів. - К.: Ленвіт, 2011. - 291с.

•4.     Токмань Г.Л. Методика викладання літератури в старшій школі: екзистенціально-діалогічна концепція. - К.: Міленіум, 2002. - 318 с.

•5.     Токмань Г.Л.Навчання української літератури: розвивати не втрачаючи // Дивослово. - 2011. - № 12. - С.32.

 

 

e-mail: ulk_bdpu@ukr.net


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>