XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Харитонова А.В., Ковтуненко Л.П. ХАРАКТЕРИСТИКА ОСОБИ ЗЛОЧИНЦЯ ПРИ РОЗСЛІДУВАННІ ХАБАРНИЦТВА

Харитонова Аліна Валеріївна

НЮАУ, Полтавський факультет, група 43-ПФ

Науковий керівник - Ковтуненко Л.П.

ХАРАКТЕРИСТИКА ОСОБИ ЗЛОЧИНЦЯ ПРИ РОЗСЛІДУВАННІ ХАБАРНИЦТВА

         Забезпечення конституційних прав і свобод людини є одним з основних задекларованих базових принципів функціонування органів як державної виконавчої влади в цілому, так і правоохоронних органів України зокрема. Хабарництво призводить до порушення прав і свобод громадян, а також до порушення функціонування всього органу. На жаль, цей злочин є дуже поширеним в органах державної влади, незважаючи на його небезпечність, а тому особливо актуальним є вдосконалення його розслідування з метою швидкого розкриття кримінальних справ. Це питання в своїх працях досліджували І.О. Томчук, В.О. Коновалова, Н.І. Селиванов та інші.

         Розглядаючи такий елемент криміналістичної характеристики як особа злочинця, можна виділити такі дві основні групи суб'єктів злочину: хабарник і хабародавець. Хабародавцем може бути будь-яка особа (як приватна, так і службова), незалежно від її посади, майнового стану чи соціально-демографічної характеристики. Необхідно також відзначити, що хабародавцем може бути одна особа або ж група осіб за попередньою згодою, або, навіть, організованою групою.

         Цікавою є класифікація хабародавців запропонована Томчуком І.О., який залежно від морально-психологічної спрямованості і характером дій поділяє їх на злісних, випадкових, ситуативних та вимушених. Злісними є хабародавці, які умисно, систематично дають хабара службовій особі для досягнення певних особистих цілей або задоволення інтересів інших осіб. Якщо така особа не притягується до кримінальної відповідальності, то в неї формується відчуття безкарності, що спонукає її до порушення законів у майбутньому.

         Випадковими є хабародавці, які дають хабара лише після того, як використають всі інші можливі засоби досягнення цілей. Звичайно, такі особи є значно менш небезпечними, ніж злісні хабародавці, адже серед них набагато рідше зустрічаються рецидивісти.

         Ситуативний тип є своєрідною серединою між злісним і випадковим. Він є менш небезпечним, ніж злісний, адже використовує хабар для вирішення своїх питань лише в окремих випадках (наприклад, якщо справа є особливо складною або потребує негайного вирішення). Звичайно, він може з часом трансформуватися в злісний тип, якщо своєчасно діяльність таких осіб не буде виявлена і покарана відповідно до закону.

         Вимушений тип - це особи, що дають хабара на вимогу службової особи, а також ті особи, яких спровокували до таких дій. Ці особи не є суспільно небезпечними і кримінальний закон передбачив це, визнавши давання хабара при його вимаганні тією підставою, що звільняє від кримінальної відповідальності, якщо особа добровільно повідомить про це правоохоронні органи.

         Цей поділ є досить умовним, адже на практиці вони можуть переростати один в одного, поєднуватися (особливо при вчиненні злочину групою осіб), можуть виникати нові типи.

         Таким чином, суспільна небезпечність хабародавців є різною і залежить від мети давання хабара, обставин вчинення злочину,  повторності та інших обставин справи.

Література:

 

1. Біленчук П.Д. Криміналістична тактика і методика розслідування окремих видів злочинів: навч. посібник для студентів вузів. - К.: МАУП, 2007, - 511с.

2. Мельник М.І. Хабарництво: Заг. характеристика, проблеми класифікації, удосконалення законодавства. - К.: Парлам. вид-во, 2000. - 256с.

3. Томчук І.О. Криміналістична характеристика особи хабародавця.// Часопис Київського Університету Права, 2008, №2, - с.236-241.

E-mail: alinakharitonova@yandex.ru

Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>