XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Хміль М.М. ПЕРСПЕКТИВА ЯК ОДИН ІЗ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ РОЗВИТКУ ПРОСТОРОВОГО МИСЛЕННЯ, У СТУДЕНТІВ ОБРАЗОТВОРЧИХ ДИСЦИПЛІН

Викладач Хміль Максим Михайлович
Уманський державний Педагогічний університет ім. Павла Тичини

ПЕРСПЕКТИВА ЯК ОДИН ІЗ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ РОЗВИТКУ ПРОСТОРОВОГО МИСЛЕННЯ, У СТУДЕНТІВ ОБРАЗОТВОРЧИХ ДИСЦИПЛІН

Альохін А. в підручнику «Образотворче мистецтво. Художник, педагог, школа» зазначив, що мова образотворчого мистецтва слугує художнику методом вираження його думок та почуттів. Під поняттям «мова образотворчого мистецтва» мається на увазі широке коло питань – від вибору ширини і товщини мазка до вирішення складних колористичних та перспективних задач. Чому саме перспективних? Тому, що перспективу можна віднести до засобів передачі зображуваних об'єктів на площині.
Слово «перспектива» французьке і означає «наскрізь бачити», уважно розглядати». Виникло від латинського дієслова perspicere – «ясно бачу». Перспектива розглядається як наука про побудову зображень предметів на площині такими, як їх бачить людське око [3, 12].
Для того щоб студент міг осягнути принципи перспективи він має їх усвідомити, має аналізувати предмет. Саме в процесі аналізу, він прийде до висновку, що предмету властиві три виміри: довжина, ширина та висота. І для того щоб передати форму предмета на площині аркушу паперу, необхідно визначити їх об’єм та форму. При малюванні потрібно зуміти правильно його підкорити законам перспективи, а для цього потрібно роздивитися під зовнішнім видом предмета його конструкцію. Це дасть студентові змогу усвідомити і абстрагувати форму предмета. Зіткнувшись на практиці зі схожим об’єктом, він й буде його аналізувати за тим самим принципом, мислити певними схемами. Паралельні лінії стають не паралельними. Осмисливши це, студент почне аналізувати, синтезувати, узагальнювати, абстрагувати і конкретизувати. Саме це є тими мисленнєвими операціями Завдяки яким він буде вірно будувати форму. При аналізі більш складної форми натури – голови людини, Дюрер пропонує на початковій стадії побудови зображення розглядати її як суму найпростіших геометричних фігур і підчинити їх законам перспективи.
Глибоке та всебічне пізнання дійсності можливе лише при участі мислення, яке є вищим пізнавальним процесом, спрямованим на розкриття загальних та суттєвих властивостей, ознак предметів, явищ і закономірних зв’язків, що є між ними.
Перспективний спосіб передачі на площині просторової інформації більш тонко і вірно передає особливості зорового сприймання. Це безумовно вірно. Хоча ми не можемо сказати що лінійна перспектива бездоганна, в ній також є недоліки та помилки.
Основою пізнання перспективи та її осмислення є спостереження, постійне вивчення предметів. Студенти повинні мислити просторово, бачити одразу всю конструкцію предмета, і в той же час підпорядковувати кожну її деталь окремо до правил перспективи.
Мислення це вищий пізнавальний процес, направлений на розкриття загальних і суттєвих характеристик, ознак предметів і явищ закономірних зв’язків, що є між ними, воно носить в собі опосередкований характер [2, 188]. Студент, засвоюючи знання, які є результатом наукової і практичної діяльності великої кількості людей, засвоює норми мислення, норми рішення розумових задач, отримує установку на пошук творчих нестандартних рішень. Особливо наочно проявляється мисленнєва діяльність у художника в процесі малювання з натури, де можна практично застосовувати знання. Є основним і вирішальним методом пізнання зображуваних предметів. Образотворчий процес неможливий без постійних роздумів, без активного мислення художника.
Перспектива історично обмежений спосіб передачі просторової інформації на площині. Це не мертва схема, а лише спроба осмислення наших зорових вражень. Тому кожен студент повинен осмислювати побачене, передавати третє вимірювання на площині, маючи на увазі, що перспектива – жива наука, яка розвивається.
Леонардо Да Вінчі свого часу сказав: «Юноша должен прежде всего учится перспективе; потом – мерам каждой вещи; потом – рисунки хорошого мастера, чтобы привыкнуть к хорошим членам тела; потом – с натуры, чтобы утвердится в основах изученого; потом рассматривать некоторое время произведения руки различных мастеров; наконец, - привикнуть к практическому осуществлению и работе в искустве [4, 160].
Література:
1. Алехин А. Д. Изобразительное искуство: Художник. Педагог. Школа. Кн. для учителя. – М.: Просвещение, 1984. – 48 с.
2. Кузин В.С. Психология живописи: Учебное пособие для вузов. – М.: ООО «Издательский дом «ОНИКС 21 век», 2005. – 188 с.
3. Макарова М.Н. Перспектива: Учебное пособие для студентов пед. ин-тов по худож.-граф. Спец. – М:. Просвещение, 1989. – 12 с.
4. Манизер М.Г. Школа изобразительного искусства. – М.: «Издательство «Искуство», 1965. – 160.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>